Критерієм трудової вихованості школярів є: висока особиста зацікавленість і продуктивність праці, відмінна якість продукції, трудова активність і творче, раціоналізаторське ставлення до процесу праці, трудова, виробнича, планова, технологічна дисципліна, працелюбство.

3.4. Профорієнтаційна робота.

Вибір професії – один з головних у житті людини. Це, вибір по суті, вибір життєвого шляху, вибір долі. Від нього багато залежить, наскільки людина зможе реалізувати себе і різних сферах життя діяльності, якими будуть її власні набутки та віддача від неї суспільству. Тому вибір професії - точка, в якій схрещуються інтереси особистості та суспільства.

Зважаючи на це, профорієнтаційна робота в школі має враховувати з одного боку, схильності людини, з іншого – тенденції розвитку суспільства, господарсько-економічної системи, які потребують професійно мобільних кадрів, здатних організовувати і розвивати свою справу, до конкурентної боротьби за робоче місце, до розвитку своєї кваліфікації, а за потреби і до перекваліфікації.

Свідомий вибір професії передбачає якомога ширшу обізнаність учня про професії, їх особливості, здатність співставити свої можливості з професійними вимогами, враховувати потреби суспільства в кадрах певних спеціальностей.

Профорієнтаційна робота в школі є тривалим, з кожним роком все складнішим процесом, що передбачає такі головні аспекти (етапи):

1.Професійне інформування – психолого-педагогічна система формування обізнаності щодо особливостей професій, потреби суспільства в них, а також профорієнтаційні позиції, зорієнтованості особистості на вільне та свідоме своє професійне самовизначення.

2.Професійна діагностика – система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей.

3.Професійна консультація –надання особистості на основі вивчення її професійно значущих властивостей і якостей, допомогти щодо найоптимальніших для неї напрямів професійного самовизначення.

4.Професійний відбір – допомога учневі у виборі конкретної професії на основі його загальних і спеціальних здібностей інтересів, перспективних умов професійної підготовки і працевлаштування.

5.Професійна адаптація – допомога молодій людині всебічно пізнавати майбутнє, його професійне становище. Актуальна вона на стадії освоєння професії.

Профорієнтаційна робота потребує творчого підходу, врахування індивідуальних особливостей, потреб учнів, які свій професійний вибір здійснюють самостійно, під впливом батьків, друзів, знайомих, завдяки цілеспрямованій роботі школи, спеціальних закладів, установ та організацій, зацікавлених у нових працівниках.

ІІІ. Висновки.

Завдання виховання в школі реалізується в процесі навчання і в спеціальній виховній роботі з учнями в позаурочний час у школі та за її межами.

Процес виховання – система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

Він має свою специфіку, передусім цілеспрямований характер. Наявність конкретної цілі робить його систематичним і послідовним, не допускає випадковості, епізодичності та хаотичності у проведенні виховних заходів. Особлива роль у формуванні людської особистості належить шкільному вихованню, оскільки цілеспрямований виховний вплив на неї передбачає не лише виховання позитивних якостей, а й подолання наслідків впливу негативних об’єктивних чинників.

В праці можна спостерігати стійкі прояви людини.

Вміння працювати, любов і звичка достану зайнятості не можуть формуватися миттєво. Кожна епоха накладає свій відбиток на процес її становлення. Не робить виключення і ХХ століття – вік науково-технічної революції, комп’ютерної техніки, роботів, електронних і лазерних виробів, атомної енергії.

Праця дитини будь-якого віку зв’язана з розвитком її інтелекту.

Школяр, у якого розвинений розум ніколи не зможе бути по-справжньому працелюбною людиною: працелюбною - це значить завжди працівник, мислитель і шукач одночасно. Розвинуте мислення – важлива умова підготовки дитини до праці (розумової і практичної). Тільки через злиття думки і фізичної праці школярі можуть стати мислителями, пошуковцями, відкривачами.

Щоб навчити вихованців працювати, радіти самому процесу діяльності і результатами праці, з ним треба багато спілкуватись, постійно щось пояснювати, нагадувати. Запитувати.

Необхідно привчити дитину переборювати перешкоди навіть шляхом втоми. В житті проходиться часто втомлюватися, для того, щоб досягнути якого-небудь ефекту в роботі. Ми повинні привчати дитину економити свої сили, навчити не тільки працювати, а знаходити в собі ресурси, щоб пробути себе до праці, привчити до думки про те, що праця сама по собі буде давати насолоду досягнутої мети, ми повинні привчити її до вмілого, організованого підходу до переборювання перешкод та труднощів.

ІV. Використана література:

Н.П.Волкова “Педагогіка”. Посібник. Київ, 2001. Видавничий центр “Академія”.

П.Р. Птутов. “Политичехническое образование школьников”. Москва. “Педагогіка”, 1986.

За редакцією професора. Д.О.Сметаніна “Основи виробничої психології і педагогіки”. Київ,, “Вища школа”, 1982.

“О трудовом воспитании”. Хрестоматія Москва. “Просвещение”. 1983 р.

А.В. Луначарський. “О народном воспитании”. Москва, 1958.

Е.Л.Кононко. “Трудове виховання дітей в сім’ї”. Київ “радянська школа” 1988.

М.М.Фібула. Посібник. Києв. Видавничий центр “Академія” 2000.

Н.В.Савин “Педагогіка”. Москва “Просвещение” 1978.

“Народ скаже – як зав’яже”. Українські народні прислів’я, приказки, загадки. Київ, 1971. Видавництво дитячої літератури “Веселка”.

І.І.Гурин. “Де живе жар-птиця?”. Київ, “Веселка”, 1991.

V. Додатки.

“Діло майстра величає”

Сталь гартується в огні, а людина – у труді.

Без діла слабіє сила.

Бджола мала, й та працює.

Ранній пізньому не кланяється.

Вовка ноги годують.

Для нашого Метода не страшна робота.

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

Без труба нема плода.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Без труда не виловивши і рибки з пруда.

Не розбивши краманки, не спечеш яєчні.

Не побігаєш – не пообідаєш.

Де руки й охота, там скора робота.

Тяжко тому жить, хто не хоче робить.

Очам страшно, а руки зроблять.

Не журись та за діло берись.

Слова – полова, а праця – диво.

Яка кроква, така й пата, яка праця,