“Розвиток туризму на Прикарпатті”

ПЛАН

Вступ

1. Рекреаційні ресурси Прикарпаття

2. Основні види туризму на Прикарпатті

3. Гуцульщина – перлина туризму на Прикарпатті

4. Проблеми збереження туристичного потенціалу Прикарпаття

5. Перспективи розвитку туризму на Прикарпатті

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Карпатський регіон зі своїми неповторними краєвидами за всіх часів був і є найпривабливішим для відпочинку куточком України. Тут до послуг відпочиваючих, туристів на рідкість незабруднене довкілля, цілюще повітря, чисті ріки, багаті дарами ліси і гори. Це приваблива у своїй первинній красі сільська місцевість із збереженими національними традиціями, самобутніми обрядами, старовинними церквами.

1. Рекреаційні ресурси Прикарпаття

Прикарпаття за територією порівняно невелике, але за характером рельєфу належить до числа найбільш мальовничих в Україні. Третину території займають Карпатські гори, а дві третини - передгірська рівнинна зона. Кліматичні умови - м'яка зима із середньою температурою -5'С і тепле літо (+18°С) -сприяють організації цілорічного відпочинку та лікування. В області є 9 курортних місцевостей, діють 11 санаторіїв й 14 санаторіїв-профілакторив. Для курортної терапії використовуються кліматичне лікування, мінеральні води і ванни.

Серед мінеральних джерел Івано-Франківщини найбільш відомим є джерело води "Горянка", аналогічної за дією трускавецькій "Нафтусі", в с. Новий Мізунь Долинського району.

На його базі діє санаторій-профілакторій "Джерело Прикарпаття". Лікувальні можливості джерела "Буркут" для лікування внутрішніх органів були відомі ще в XIX столітті. Для лікування опорно-рухового апарату використовуються торфокові грязі і мінеральні води курорту "Черне". Перспективними для лікування є води курорту Шешори з високим вмістом органічних речовин та содобромні води в смт. Коршів Коломийського району.

Кліматичні природні умови сприяють розвитку різних видів туризму. У Карпатах, особливо на території Карпатського національного природного парку, прокладено ряд пішохідних маршрутів. Тури-стам також пропонують сплавляння на байдарках по швидкоплинних гірських річках або подорож на плотах по мальовничому Дністровському каньйону. Серед діючих туристичних маршрутів найцікавішими є:

гірські - на г.Говерлу і г. Піп Іван, по Чорногірському хребту (від озера Несамовите до озера Марічейка);

водні - по Дністровському каньйону і річках Білий і Чорний Черемош, Прут, Лімниця;

пішохідні - по полонинах Карпат, до Манявського водоспаду;

лижний - на г.Кукул та інші.

На схилах Карпат сніг лежить до 5-ти місяців, що сприяє розвитку гірськолижного туризму.

Земля прикарпатська оспівана в давньоруських писемних пам'ятках як осідок східних слов'ян.

В області є п'ять міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). Та найдавнішим є Галич, перша згадка про який відноситься до 898 р. У 1998 році урочисто, на державному рівні відзначилось 1100-річчя княжого града. У святкуванні взяв участь глава держави Президент Л.Кучма. Відомо, що Галич був столицею могутнього Галицького князівства і Галицько-Волинської держави. Тут створений Національний заповідник "Давній Галич".

Найбільшим культурним та економічним центром краю є обласний центр Івано-Франківськ (237 тисяч мешканців), історія якого налічує три з половиною сторіччя.

Важливим культурним і духовним осередком краю було і залишається місто Коломия, третє за населенням після Івано-Франківська і Калуша. Населення міста й околиць створило немало перлин духовної та матеріальної культури. Скарбницею народних промислів є Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Є.Кобринського, що діє від 1935 року, музей „Писанка” оригінальної архітектури (у формі писанки), де зібрано біля 10 тис. екземплярів писанок з України та інших країн, де є українська діаспора

Етнографічно населення Івано-Франківщини поділяється на Опілля, Покуття, Бойківщину та Гуцульщину. Їх мешканці зберегли деякі відмінності в мові, одязі, культурі та побуті й уже цим привертають увагу туристів.

Тут же розвинені різні види художніх народних промислів. Під руками різьбярів, гончарів, мосяжників, ткачів народжуються мистецькі вироби, що розходяться по світу. Визнаним центром гуцульського мистецтва є Косів. І зарубіжні, і вітчизняні туристи вважають за необхідне відвідати знаменитий косівський ярмарок та придбати для себе мистецькі вироби.

Івано-Франківщина має велику культурно-історичну спадщину. Такі давні і цінні пам'ятки як церква Пантелеймона, під Галичем (XII ст.), Манявський скит (XVII ст.), дерев'яні гуцульські і бойківські храми відомі за межами країни.

Туристичні послуги надають 73 туристичні підприємства. Сервіс, прийнятний для західних туристів, на рівні класу "три зірки” забезпечують готелі "Аускопрут" та „Україна” в м.Івано-Франківську, база відпочинку "Карпати" в м.Яремчі, пансіонат "Карпатські зорі" фірми "Спорт-тур" в м.Косові, профілакторій "Яремча" в м.Яремчі, санаторій-профілакторій "Джерело Прикарпаття" в с.Новий Мізунь.

На території Прикарпаття налічується більше 20-ти туристичних маршрутів: гірських, водних, пішохідних, велосипедних, автобусних.

Найцікавішими з них є:

гірські - на г. Говерла і г. Піп-Іван, по Чорногірському хребту (від озера Несамовите до озер Марічейка), по Горганах та інші;

водні - по Дністровському каньйону і річках Білий і Чорний Черемош, Прут, Лімниця;

пішохідні - по полонинах Карпат, до Манявського водоспаду;

лижний - на г. Кукул та інші.

автомобільні та велосипедні маршрути, найвідомішим з яких є маршрут „Прикарпатське кільце”.

Туристи мають можливість покататися на гірських лижах в Яблуниці, Ворохті, Косові. Діє сучасний гірськолижний комплекс в с. Поляниця. Людям, які ніколи не пробували цим займатись не варто впадати у відчай. Досвідчені інструктори за 2-3 години навчать новачка досить впевнено триматись на лижах на снігових схилах.

На річці Дністер є прекрасні місця для польотів на дельтапланах та парапланах в селах Одаї та Ісаків Тлумацького району. Вже створені маршрути та розвивається необхідна матеріальна база для любителів подорожувати на гірських велосипедах та на гуцульських кониках. За перше півріччя 2002 року нашу область відвідало на 40% більше туристів, ніж торік у зазначений період. Особливо відчутний цей ріст за рахунок внутрішніх, українських