Загальні вимоги до розкладання вогнища і дотримання техніки пожежної безпеки:
* без потреби не розпалювати вогнище;
* майданчик для вогнища розміром 1:1 м розкладають біля води, на витоптаних ділянках або на місці старих вогнищ, якщо їх нема, необхідно зняти дерен, викласти його довкола травою вниз валком і обкопати вогнище канавкою;
* не розводити вогнище ближче ніж 4-6 м від дерев, пеньків, коріння, завітряної погоди віддаль збільшується до 6-8 м від намету;
* не залишати його без нагляду, особливо коли дме вітер;
* над вогнищем не повинні нависати гілки дерев;
* не розкладати вогнище у хвойних молодняках на ділянках із сухим комишем,
мохом і травою, на вирубах і торф'яниках, кам'янистих розсипах;
* не класти у вогонь осикові і ялицеві дрова, які стріляють іскрами, а також
гілки зі свіжим сухим листям, яке відлітає на десятки метрів від вогнища;
* при збиранні дров не чіпати завислі і нахилені дерева;
* сигнальне вогнище, коли добре розгориться, закидають сирим мохом або свіжою травою для утворення густого білого диму;
* чергові біля вогнища повинні бути одягнені в довгі штани, закрите взуття і
мати рукавиці;
* забороняється сушити одяг і взуття на собі біля вогнища;
* не передавати миски та посуд з гарячою їжею з рук у руки;
* не допускати ігор і розваг із вогнем.
* йдучи, гасити вогонь, прослідкувати, щоб нічого не тліло;
* у разі виникнення пожежі, вогонь збивають верхнім одягом, рушником, закидають землею, піском, дерном, заливають водою.
У наш час туристи переконались, що найкращим вирішенням проблеми є газові пальники (горілка і змінні балони). Враховуючи сучасне порційне фасування супів і каш, які достатньо залити окропом, поняття "казанки-відра" і приладдя до вогню поступово відходять у минуле, а газова кухонька і казанок переходять у розряд індивідуального спорядження.
Перелічимо переваги:
не треба без потреби розпалювати вогнище; в усій Європі заборонено розпалювати вогнища навіть на власних подвір'ях, - невдовзі це прийде і до нас;
можна ночувати на полонинах, оскільки немає потреби в дровах до
вогнища;
економія на вазі: не треба брати великі казанки або відра, приладдя до
вогнища, сокири і пили, черпак тощо;
приготувати собі суп або напій можна за 15 хвилин на малому привалі,
* екологічний аспект: не нищаться ліси і косодеревина, виключається
загроза лісової пожежі.
Також потрібно пам'ятати, що:
- у поході встановлюється персональна відповідальність за кожен предмет
спорядження. Передаючи річ тимчасово іншому, необхідно вимагати її
повернення;
- необхідно застосовувати яскраве забарвлення для предметів, що легко загублюються, або прив'язувати їх;
- компас, блокнот, олівець слід носити на шнурках, прив'язаних до кишені
поясу;
- карту чи схему маршруту слід наклеїти на тонкий картон, розрізати на невеликі прямокутники і наклеїти на тканину з інтервалами 2-3 мм. Поверхню слід покрити безколірним лаком для захисту від дощу;
- до окулярів слід прив'язувати гумку, щоб при падінні вони не зіскочили і не розбилися;
- сокири, ножі та інші гострі речі слід носити тільки в чохлах, на привалах складати в безпечному місці, на нічліг - ховати під намет. Працювати сокирою слід у рукавицях, забороняється встромляти її в дерева. Головна вимога до сокири: добре, надійно розклинене насадження сокири на топорищі (довжиною 50-60см). Сокиру з дерев'яною ручкою перед використанням потрібно замочити у воді.