загальну. Перепис населення 2001 року відобразив такі показники питомої ваги осіб з повною вищою освітою серед найчисельніших етнічних спільнот України : українці – 21%, росіяни – 30,білоруси – 24, молдавани – 8, кримські татари – 18, болгари – 17, угорці – 9, румуни – 7, поляки – 20%[32]. Відмінності за цими показниками між росіянами, білорусами, українцями і поляками – з одного боку, та румунами, молдаванами, угорцями – з іншого, є досить значними, що зменшує можливості останніх здійснити висхідну соціальну мобільність на рівні групи.
Угорська меншина є найбільшою у Берегівському(54 тис.чол.), в Ужгородському(32,8 тис.чол.), у Виноградівському(30,9 тис.чол.), Мукачівському (19,9 тис.чол.), Тячівському (5 тис.чол.), Хустському (5,5 тис.чол.) районах.
Важливу роль у житті угорців завжди відігравала релігія. У ранній період їхньої держави населення, в тому числі і на території Закарпаття, сповідувало християнство за східним обрядом. Пізніше перейняло латинський обряд, перейшовши під патронат римського архієрея. Починаючи з XVI ст. в Угорщині, незважаючи на протидію з боку влади, значного поширення набуло протестантське віровчення. Нині переважна більшість (70-75%) угорського населення Закарпаття вважає себе реформаторами. Наприкінці 80-х років діяла 81 реформаторська церква. Близько 50 тис. угорців сповідують римо-католицьку віру. Незначна частина їх є греко-католиками, котрих в області називають також уніатами. Серед угорців є певна кількість прихильників новітніх протестантських релігій[32].
Одним з показників акультуризації та асиміляції етносу може бути рідна мова. У цьому контексті цікавою є праця Шабашової Л.Ю., в якій авторка досліджує етномовний аспект етнічної структури населення Закарпатської області.
Враховуючи, що радянський уряд протягом тривалого часу провадив політику «злиття націй», створюючи серйозні перешкоди для розвитку національних меншин, угорцям вдалося не тільки не втратити рідну мову та свою етнічну приналежність, а й підтримувати їх на достатньо високому рівні . Дослідження чітко демонструють, що у Закарпатській області серед угорського етносу рівень етномовної відповідальності протягом більш як сорока років залишається практично без змін ( табл. 1.). Це, в свою чергу, вказує на відсутність асиміляційних процесів даної етнічної групи, збереження етномовної консолідованості угорського населення. Компактне розселення угорців підвищує значення етномовного показника та вказує на консолідаційні процеси в цій етнічній групі ( таб.2.) . Цьому сприяють переважно сільські умови життя угорців, близькість історичної батьківщини, збереження у різній мірі традиційного звичаєвого права і культури, котрі на сьогодні визначають побутування архаїчних стереотипів буття етнос
Таблиця 1.
Розподіл населення Закарпатської області за коефіцієнтом етномовної
відповідальності в 1959-2001 рр. |
Все населення | Міське населення | Сільське населення
1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 1959 | 1979 | 1989 | 2001
Все населення | 96,8 | 97,2 | 96,5 | 97,1 | 91,5 | 93,9 | 93,4 | 94,7 | 98,9 | 99,1 | 98,6 | 98,6
Українці | 98,5 | 98,8 | 98,4 | 99,2 | 95,0 | 97,0 | 96,8 | 98,2 | 99,5 | 99,7 | 99,5 | 99,2
Угорці | 99,2 | 97,9 | 97,2 | 97,1 | 98,2 | 95,5 | 93,9 | 93,2 | 99,7 | 99,4 | 99,2 | 99,2
Росіяни | 98,6 | 97,4 | 95,8 | 91,7 | 99,0 | 97,9 | 96,4 | 92,2 | 96,5 | 93,2 | 91,9 | 89,2
Румуни | 99,0 | 95,7 | 98,3 | 99,0 | 95,8 | 93,3 | 93,9 | 97,0 | 99,6 | 96,2 | 99,2 | 99,5
Словаки | 61,5 | 42,0 | 34,9 | 43,5 | 53,8 | 38,0 | 31,0 | 35,0 | 78,2 | 61,8 | 58,4 | 64,3
німці | … | 82,0 | 74,1 | 50,5 | … | 72,5 | 59,7 | 47,7 | … | 87,6 | 85,6 | 57,7
Євреї | 48,9 | 36,8 | 25,1 | 14,9 | 43,6 | 34,9 | 23,8 | 14,6 | 65,8 | 58,9 | 45,2 | 19,4
Білоруси | … | 49,2 | 45,2 | 37,4 | … | 45,1 | 40,6 | 31,8 | … | 72,9 | 67,4 | 59,4
Цигани | 27,7 | 13,9 | 20,5 | 20,5 | 33,5 | 18,8 | 28,9 | 33,6 | 19,8 | 3,5 | 6,7 | 6,9
Рис. 3.2.Зміна кількості сільського і міського населення Закарпатської області
Таблиця 2.
Розподіл найчисельніших етнічних груп Закарпатської області за індексом етномовної відповідності , 2001 р.
райони | Все населення | українці | угорці | росіяни | румуни | словаки | цигани | німці
Берегівський | 93,9 | 97,8 | 99,7 | 95,1 | 37,5 | 27,6 | 0,6 | 37,9
Великоберезнянський | 97,2 | 99,9 | 66,7 | 73,8 | 40,0 | 20,0 | 0,4 | 0
Виноградівський | 97,9 | 99,1 | 97,9 | 89,2 | 72,7 | 25,0 | 33,6 | 17,6
Воловецький | 99,6 | 99,9 | 68,0 | 84,8 | 0 | 24,0 | 0 | 4,5
Іршавський | 99,5 | 100,0 | 73,7 | 90,3 | 75,0 | 52,9 | 7,2 | 25,5
Міжгірський | 99,8 | 100,0 | 25,0 | 86,5 | 0 | 0 | 99,2 | 16,7
Мукачівський | 95,7 | 98,7 | 96,6 | 93,0 | 78,4 | 43,4 | 4,3 | 59,5
Перечинський | 97,7 | 99,0 | 69,2 | 80,5 | 98,9 | 59,8 | 25,4 | 33,3
Рахівський | 98,6