країн створить оптимальні умови для розвитку і вдосконалення готельної, транспортної, торговельної інфраструктури і інших ресурсів туристського ринку, а також забезпечення безпеки туристів під час подорожей, охорони і дбайливого використання в цілях туризму навколишнього середовища не тільки в розвинених, але і в країнах, що розвиваються. Є підстави стверджувати, що світовий туризм має величезний потенціал і, отже, можна оцінювати перспективи його розвитку на перші десятиріччя XXI століття.
Соціальні і економічні тенденції в розвинених країнах дозволяють припустити зростання попиту на міжнародний туризм.
Регулювання туристської діяльності повинне поєднувати в собі саморегулювання, засноване на законах вільного ринку, і державне регулювання в особливо важливих питаннях і, зокрема, що стосуються законотворчості. Проте дуже жорстке державне регулювання і велика кількість законів можуть привести до підвищення цін, обмеження асортименту, зниження інновацій і конкуренції у галузі міжнародного туризму.
Туроператори повинні вибирати найоптимальніший метод ціноутворення, орієнтуючись на національній туристичний ринок, споживачів, ресурси, які є в розпорядженні. Країна має ставити собі за мету зайняти вигідне положення на міжнародному ринку туристичних послуг, так як це гарантує постійні надходження в бюджет, зміцнення вже існуючих міжнародних зв’язків і встановлення нових.
Збільшення оплачуваної відпустки, зростання особистого доходу, підвищення рівня освіти, прагнення до пізнання іншої культури - важливі чинники, що впливають на розвиток світового туристського ринку.
Туризм робить позитивний вплив на збереження миру у всьому світі.
Отже, підводячи підсумки даної роботи, можна зробити наступні висновки:
не дивлячись на політичну і економічну кризу, в туристському секторі наголошується зростання показників туристської діяльності;
спостерігається велика конкуренція серед регіонів в залученні туристів;
відбувається активне просування капіталів окремих туристських компаній на іноземні ринки;
відбувається концентрація товарів і виробництва послуг в туризмі;
в туризмі активно використовується комп'ютерна техніка. У зв'язку з цим можна намітити основні риси розвитку туризму в майбутнє XXI століття:
подальше зростання показників міжнародної туристської діяльності;
постійний вплив економічної і політичної ситуації в світі на туризм;
визначальними чинниками туризму стануть соціодемографічні зміни, електронна інформація і комунікаційні системи;
поляризація діяльності туристських операторів, зайнятих як глобальним, так і середнім і малим бізнесом;
одним з найпопулярніших регіонів перебування, мабуть, стане Південна і Південно-Східна Азія.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. – К.: Знання України, 2002.
Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма: учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 1999.
Бовсуновская А.Я. География туризма: учебное пособие. – Д., 2002.
Голіков А.П. Вступ до економічної та соціальної географії: підручник. – К.: Либідь, 1996.
Квартальнов В.А. Иностранный туризм. – М.: Финансы и статистика, 1999.
Немоляева М.Э., Хадорков Л.Ф. Международный туризм: вчера, сегодня, завтра. – М.: Международные отношения, 1985.
Панирян Г.А. Международные экономические отношения: экономика туризма. – М.: Финансы и статистика, 2000.
Пузаков Е.П., Честикова В.А. Международный туристический бизнес. – М.: Экспертное бюро-М, 1997.
Юрківський В.М. Країни світу: довідник. – К.: Либідь, 1999.
Гостиничный и туристический бизнес: учебник. – М.: Тандем, 1998.
Економіка зарубіжних країн: підручник / Філіпенко А.С., Вергун В.А та інші. – К.: Либідь, 1996.
Соціально-економічна географія світу / За ред. Кузика С.П.. – Т.: Підручники та посібники, 1998.