Усе це потребує від Вас високих витрат, а відтак і високих цін, щоб Ви могли відшкодувати Ваші витрати. Але, як правило, відпочиваючі готові платити у такому випадку високу ціну, бо екзотика, незвичайність, нестандартність завжди притягують клієнтів. У такому випадку Ви можете розраховувати на постійну клієнтуру. Відреставровані старовинні замки є надзвичайно цікавим об'єктом для відпочиваючих. Або старі млини, курні хати, хатини в лісі – усе це буде екзотикою для даної місцевості. Звичайно при належному благоустрою, бо навіть живучи в лісі, відпочиваючі не хочуть відмовлятися від сучасного рівня комфорту (телебачення, вода, ванна, душ, туалет в будинку).

2) Зовнішні фактори

а) Характер ринку та попиту

Власник оселі завжди узгоджує рівень цін з рівнем доходів, який такі ціни повинні забезпечити. Таким чином, попередньо він повинен вияснити, які існують ціни на аналогічні послуги. Наприклад, якщо в Славському планується організувати світовий чемпіонат орієнтування в горах влітку, можна передбачити великий наплив людей, які захочуть спостерігати за ним. А відтак вони потребуватимуть місць для ночівлі, оскільки у Славському, напевне не функціонують бази з великою кількістю дешевих номерів, і тому буде залучено приватний житловий сектор.

б) Супутній продаж та продаж за підвищеними цінами

Така поведінка є досить успішною та ефективною. Ви можете запропонувати
Вашим клієнтам на продаж не лише продукти харчування з власного городу, але й інші повсякденні товари (можливо, навіть за підвищеними цінами). Зокрема
– чай, каву, шоколад, чи навіть рушники до ванни тощо. Для відпочиваючого буде простіше купити у Вас, аніж везти з дому.

в) Аналіз взаємозв'язку ціни і попиту

Кожна ціна, яку встановлює власник оселі, веде до різного рівня попиту. В нормальному випадку попит і ціна пов'язані обернено пропорційною залежністю
– чим вища ціна, тим менший попит – тим менше відпочиваючих. Але на практиці не завжди так буває.

Випадок може значно вплинути як на ціну, так і чисельність відпочиваючих.
Вона може зростати і при зростанні ціни. Тоді можна говорити про нецінові фактори впливу (мода, популярність), економічна криза (відмова від дорогих готелів на користь дешевих приватних осель).

V. Узгоджене встановлення цін.

Законодавство передбачає, що ціни повинні встановлюватися без узгодження з конкурентами. Інакше виникає підозра в ціновому зговорі, що законодавством заборонено. Основний документ з цього питання – Закон України " Про ціни та ціноутворення".

5. Сільський туризм як підприємницька діяльність

Підприємницька діяльність фізичної особи є найзручнішим способом провадження бізнесу на початковому етапі. Це не потребує складання статуту або установчого договору, формування статутного фонду, а отже, й великого статутного капіталу. Вам не треба мати окремої юридичної адреси, оскільки
Вашою адресою як суб'єкта підприємницької діяльності буде Ваша домашня адреса. Вам не обов'язково відкривати рахунок в банку й виготовляти печатку: це Ви можете зробити за власним бажанням. Нарешті, якщо Ви не будете використовувати працю найманих працівників, то Вам не обов'язково реєструватися в органі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, у центрі зайнятості, в органі Фонду соціального страхування від нещасних випадків: це Ви можете зробити на добровільних засадах.
Реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи в органі державної реєстрації.

Насамперед, треба з'ясувати місцезнаходження органу державної реєстрації за
Вашим місцем проживання. Таким органом, залежно від місця проживання, є виконавчий комітет міської, районної у місті ради або районна, районна міст
Києва і Севастополя державна адміністрація.

Дізнавшись адресу органу державної реєстрації, необхідно до нього завітати, щоб довідатись про час роботи відділу державної реєстрації цього органу та реквізити рахунків, на які треба перераховувати реєстраційний збір.

Законодавство вимагає подання лише таких документів:

1) реєстраційна картка суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи;

2) дві фотокартки;

3) довідка або її копія про включення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів;

4) документ, що підтвержує внесення плати за державну реєстрацію.

Ці документи треба подати перед тим, як Ви завітаєте до органу державної реєстраціє вдруге – вже для того, щоби розпочати процес Вашої державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи. При цьому належить подати документ, що засвідчує особу.

Реєстраційна картка суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи є одночасно заявою про його державну реєстрацію. Реєстраційна картка видається в органі державної реєстрації і повинна бути заповнена особисто заявником.

В ній Вам необхідно вказати такі дані про себе: ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів; прізвище, ім'я, по батькові; серію і номер паспорта, ким і коли виданий; місце проживання (поштовий індекс, адреса, номер телефону); прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка заповнила картку, та номер її телефону; дату заповнення реєстраційної картки.

Заповнивши картку, треба поставити підпис. Під час заповнення графи "Картку заповнив" дублюється попередня інформація з інших граф. У разі потреби працівники органу державної реєстрації зобов'язані надати безоплатну допомогу в заповненні реєстраційної картки.

Підготуйте також дві ідентичні фотокартки розміром, який встановлено для службових документів. Вони потрібні для оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та для реєстраційної картки суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи.

Мабуть, Ви вже маєте довідку про включення