ІІ. Система фізичного виховання школярів Буковини

досліджуваного періоду

ІІ.1. Особливості системи фізичного виховання в закладах освіти школярів Буковини досліджуваного періоду

Визначення об’єкта започаткованого дослідження зумовлено неухильними намірами дослідників шкільництва Буковини /…/ наблизити історико-педагогічний здобуток краю до потреб сучасної освіти задля безпомилкового вибору пріоритетів у навчанні й вихованні молодого покоління українців, унеможливлюючи формування комплексу регіональної меншовартості.

Науково-педагогічний потенціал освітніх діячів краю ІІ половини ХІХ – початку ХХ сторічяя проаналізовано в працях… На основі одержаних наукових знахідок дослідників маємо всі підстави для виокремлення основних напрямів у зацікавленнях педагогів [], істориків [], психологів [], етнографів [] та ін., які розглядаємо за дотичні до започаткованої теми дисертації.

Як бачимо, об’єктом їхніх пошуків виступала сфера духовності, оскільки, як відомо, емпіричний досвід наших пращурів доводить, що правильний вибір моральних імперативів є запорукою цивілізаційного поступу нації, держави, народу [80, с.58-61].

Щодо Буковини, як органічної частини Австро-Угорщини досліджуваного періоду, то цілком слушними розглядаємо зауваги з цього приводу Д. Панішкевич у монографії „Розвиток українського шкільництва на Буковині (ХVІІІ – початок ХХ ст.)”. Дослідниця пише: “Зміст, цілі, принципи та методи управління освітою на Буковині залежали від багатьох чинників. Одним з основних серед них була державна політика австрійського уряду стосовно освіти на окупованих територіях” [51, с. 71].

Загалом, політику монархії щодо освіти цілком повно характеризують дані щодо видатків бюджету Австро-Угорської імперії на 1897 рік, які міністр фінансів пан фон Білінські подав на розгляд палаті депутатів. Видатки бюджету розподілилися наступним чином: об'єктів фінансування визначено 19, з них утримання високого двору – 4,650.000 флоріна, Рада міністрів – 1,317.017, Міністрество внутрішніх справ – 24,409.851, Міністерство оборони – 23,094.170. Показовим для теми дослідження визначаємо видатки бюджету для Міністерства культів і просвіти – 27,741.151 флоринів, що на 4 міліони більше за Міністерство оборони [268, с.300].

Григорій Купчанко в статті „Просвъ(-)щеніе то наше спасеніє” подає інформативні статистичні дані станом на 1890 рік по Австро-Угорській імперії: скільки дітей із 100 ходять до школи.(Додаток А). Отже, із ста дітей, що мали би ходити до школи на Буковині ходять 51%, відповідно такий стан знаходимо лише на Галиччині (49), показник 60-65% - лише в Істрії та Країні, показники решти країв значно перевищують їх [35, с.2-4]

Отож, логічними розглядаємо започатковані нами спроби з’ясувати особливості управління не всією системою освіти школярів, а лише їх фізичним вихованням (у загальній структурі освіти, як у її підсистемі). У нашому конкретному дослідженні фізичне виховання будемо розглядати як систему, що окремо обґрунтовано вище.

У центрі системи фізичного виховання з часу її формування, перебуває людина. Отож, дотично до предмета нашого дослідження – процесів перенесення досвіду фізичного виховання з покоління в покоління шляхом міжпоколіннєвої трансмісії, для нас буде важливо з’ясувати способи функціонування системи, а саме – управління нею в контексті загальної педагогічної діяльності закладів освіти Буковини досліджуваного періоду.

Осмислити його специфіку без урахування слушних настанов дослідників неможливо, оскільки саме вплив офіційної політики уряду визначав динаміку і технологію передачі освітньо-педагогічних цінностей кожному наступному поколінню /…/. +сюди І у м. етап і йогохарактристику ст 1 вся до 1869

Зміст середньої освіти зазнав змін унаслідок реалізації тимчасового наказу Міністерства віровизнань і освіти Австрії щодо удосконалення роботи гімназій станом на 1848 рік. Постановою вимагалось відновлення предметної системи викладання в гімназіях, що апріорі створювало умови для докоріного піднесення якості освіти. Ідеї та положення постанови відображено у законі від 15 вересня 1849 року „Організаційний нарис гімназій і реальних шкіл Австрії” [208]. Проаналізуємо їх детальніше. Так, „План (проект) організації гімназій та реальних шкіл в Австро-Угорський імперії” виданий Міністерством віросповідань та освіти (1849 р). У розділі „Загальні положення” в 1-3 параграфах сформульовано мету гімназій як середніх навчальних закладів: „Метою гімназії є 1. вища загальна освіта з важливим вживанням давніх класичних мов та вивченням літератури, та 2. водночас відповідна підготовка до навчання в університеті” [243, с.14]. У другому розділі „Навчальний план закладів освіти” окреслює обовязкові предмети. У 18 параграфі визначено з-поміж одинадцяти обов'язкових предметів такі: релігія, мови, географія, математика, природничи науки, фізика, філософія, каліграфія, малювання і креслення, співи, гімнастика, а в 50 параграфі визначено місце загально-культурних предметів в системі середньої освіти: малювання і креслення, співи, а також гімнастику, як обов'язкові для гімназій. У наступних розділах регламентовано тогочасні обов'язки учнів, з поміж яких особливо акцентуємо дисциплінарні вимоги. У контексті сучасної мети фізичного виховання школярів виховання дисциплінованості є одним з чільних завдань. Показовим розглядаємо і той факт, що гімнастику передбачали окремі розділи плану-проекту для реальних шкіл, мотивуючи цей предмет доцільність її вивчення в реальній школі в комплексі з отриманням професійних знань і навичок [243, с.38].

Для прикладу розглянемо программу державної гімназії в м. Чернівці. Скажімо, за 1862 рік гімнастику вивчали як обовязкову дисципліну водночас із французською мовою, каліграфією та малюванняму числі визначених „вільних предметів”. Звітна документація гімназії за 1861/62 та 1864/65 навчальні роки інформує, що учнів двічи на тиждень вчили гімнастики у всіх класах під керівництвом унтер офіцера Біанки [263, 264].

Той факт, що систему освіти загалом і фізичного виховання, зокрема за централізованого устрою [51], формує сама держава і визначає її структуру, засади та ієрархію органів управління дотично до основних принципів освітньої політики [68, с.304], підтверджуємо змістом ерзаців на кожному з розпоряджень обох палат державної думи тодішнього уряду