соціально-економічних умовах. Навіть з визнанням обмеженості її спрямованості, значення системи фізичного виховання важко переоцінити: вона забезпечувала основи класичної, знаної в західноєвропейських країнах, теорії і практики роботи з дітьми, сприяла тому, що повсемістно почали створюватись спортивні клуби і організації /посил/.
1.5 Тенденції розвитку системи фізичного виховання.
У започаткованому досліджені не будемо обмежуватися аналізом тенденцій в розвитку системи фізичного виховання і аналізуватимемо їх в сукупності з усіма іншими фактами, які є значущими для порушеної проблеми.
Отож, під тенденцією будемо розуміти напрям, який домінує в розвитку фізичного виховання. За основу такого домінуючого розвитку слугуватимуть певні положення про співвідношення об’єктивного з суб’єктивним, стихійного з усвідомлюваним в соціально-педагогічних процесах, а також ті суперечності, які супроводжували становлення й розвиток системи фізичного виховання впродовж досліджуваного процесу.
Спираючись на результати аналізу джерельної бази дослідження, ми схильні визначити, що означені далі тенденції дещо суб’єктивні, оскільки ми аналізуємо лише один чинник виховання в межах усієї системи освіти. Отож йтиметься лиш про його педагогічну практику в контексті відомих у краї тодішніх теоретичних підходів і поглядів.
Щодо першої тенденції, то вважаємо за правомірне визнати її, як діалектичний поступ теорії й практики фізичного виховання, так і прояви та його утвердження на першому етапі, що хронологічно передує досліджуваному періоду. Відтак, можемо констатувати, що освітня система загалом і фізичне виховання зокрема рухалися в напрямі зміни якості його змісту. Її законодавче забезпечення створювало передумови і для розвитку системи фізичного виховання, зокрема придворний декрет „для всіх володінь правлячого королівського дому” від 22 жовтня 1770 [241, s.99; 242, ], закон „Загальний шкільний порядок” [7, с.12], „Політична шкільна конституція” від 11 серпня 1805 року [121, с.69-72].
Закон про освіту 1869 року сприяв переходу до її нової якості. Відтак, визнання гімнастики обов’язковим навчальним предметом є в дослідженні переконливим тому підтвердженням. У цьому вбачаємо прояви об’єктивного і неподільного зв’язку між структурними компонентами системи та її перманентним розвитком.
Історичний аналіз системи фізичного виховання школярів доводить важливість своєчасного з’ясування протиріч, які їй притаманні, їх осмислення й проектування відповідних до цього управлінських рішень з їх подальшою реалізацією.
Як бачимо, під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників система фізичного виховання мала можливість розвиватися, еволюціонувати не лише на рівні структури, а в сукупності всієї системи освіти в регіоні. Підхід до фізичного виховання з огляду чинника всебічного формування особистості розглядаємо важливим надбанням у розвитку теорії та практики освітньої галузі загалом.
Щодо другої тенденції, то її сутність убачаємо в тому, що зміст освіти буковинців дещо відставав від запитів суспільства і потреб його неухильного розвитку. Одержані результати аналізу першоджерел свідчать, що впродовж досліджуваного періоду педагогічна думка випереджувала реальний зміст шкільної освіти, а, отже, й механізми управління нею.
З поступальним розвитком монархії в системі її освіти перманентно переглядались мета і зміст, отож змінювались умови управління нею на всіх рівнях. Очевидним є загострення двох тенденцій. З одного боку – за щораз більше усвідомлюється необхідність переосмислити завдання, зміст виховання загалом і фізичного, зокрема, нагромаджується досвід, адекватно до актуальних суспільних запитів, формуються оновлені підходи і т. д.
Так відбувалось своєрідне переструктурування окремих чинників системи, урізноманітнювались і зростали вимоги до умов, необхідних для їхнього повноцінного функціонування.
Все, що викладено нами вище, характеризує саму систему фізичного виховання в цілісній системі освіти Буковини досліджуваного періоду. Однак, відповідно до теми дисертаційної роботи для нас важливо виокремити також особливості управління цією системою. У цьому контексті розглянемо наступні положення дослідження.
Результати вивчення діяльності різних закладів освіти з фізичного виховання школярів дозволяє констатувати, що його якість значною мірою залежала від управління ними.