культурно-історичному розвитку. Як слушно писав О. Маковей у праці “Про діточі забави”, а саме: „Варто дійсно заняти ся зібранєм материялу про дїточі забави від наших маленьких Грицїв та Катрусь, щоби переконати ся, як і в иньших галузях етнографії, що дїточі забави у ріжних народів ті самі або дуже подібні” [137, с.140], а також указував „Щоби зібратити відповідний материял, треба задати у висших роках народних шкіл по селах описати якусь гру. Учитель має се упорядкувати, написати місцевість, де зібрано материял, звернувши особлившу увагу на термінольогію дїточих забав і подати рисунки, коли гра без рисунку не зрозуміла. Може подати гри, які і сам придумав, причім нехай зверне увагу на те, щоби дійсну цїль забав сховав у якусь сцену з житя людского або звіринного, так як се дїти роблять несьвідомо. Таким способом збере ся з цїлого краю материял, котрий можна упорядкувати і видати разом або частинами. Виданєм заняли би ся радо або власти шкільні або товариства” [там само, с. 144-145].
У змісті й структурі фізичних вправ слід відтворювати в загальних і конкретних варіантах народнопедагогічної мудрості надбання людей про здоровий спосіб життя, їхню активну працю. Певні суперечності в доцільності фізичного виховання виникали цілком об’єктивно. Визначаючи, що “Здоровлє і розум то два кінцї, сполучені з собою ріною наукою, поданою дитиною в видї вихованя; здоровлє у чоловіка то підвалина (основа, фундамент) а розум то верх будинку, котрі – сполучені стїнами, заключаючими ріжні віддїли (комнати), здїлані після будовничим обдуманого пляну, - разом становлять власне той будинок. Слїдуючі слова най се пояснять: Коли хто хоче н. пр. тревалий та красний будинок мати, то мусять тревалого, себ-то здорового материялу на то ужити, а особенно з такого-ж материялу і міцний фундамент під ним зладити, як також о умного будовничого постарати ся; бо в противнім случаю жиченя єго не сповнять ся. Так має ся річ і з вихованєм дитини, котрої тїлесні і душевні сили становлять той материял, з котрого має стати ся ідеальний будинок, себ-то тїлесно і душевно вихований – моральний і розумний чоловік, пожиточний для суспільности гражданин [194, c. 244-246]. Показовим для теми дослідження вважаємо систематичні звернення авторів „Буковинського педагогічного листку” до теми гігієни життя, з метою проведення лекцій в школах. Доктор А. Флінкер так і визначає свою доповідь: „Кусень для читаня для народної школи”. Темами визначали інформацію про хвороби: скарлатину, лішаї та інше з метою профілактики захворювань серед дітей та молоді [164, с.71-72; 165, с.90-91].
Різнобічні аспекти здорового способу життя постійно розглядалися на сторінках „Просвъщеніє”, газети з малюнками, що видавалась в Відні редактором-видавником Григорієм Купчанко з 1893 року. Протягом 1893-95 рр. в газеті друкується низка статтей „Домашній лъкарь” з широким аналізом симптомів різних захворювань („боль живота, кашель, корь, дифтерія, оспа, скарлатині, пяництво...”), першою допомогою хворим, лікування в домашніх умовах та інше. Цікавий до теми дослідження той факт, що профілактика захворювань, дотримання певних простих правил життя, які ми називаємо „здоровий спосіб життя”, вважалися : „не употребляти кръпкихъ, паленныхъ напитковъ, ъсти легки и поживни стравы, сидъти а властиво ходити або робити якъ найбольше въ чистомъ, свъжомъ воздусъ и якъ найчастъйше купатися въ холодной водъ” [88, с.80; 89, с.100; 90, с.121-122; 91, с.143-144]. Дотичні питання розглядаються в розділі „Для человъческого здоровья”, а саме профілактика це головне, краще бути здоровим, а не лікуватися: „Такихъ нерозумных людей можна дуже много найти межи нашими и для того не дивно, що межи нашими людьми такъ много хорують различными болъзнями и такъ многи идуть в сыру землю въ наилучшом въку свого житя” [83, с.40-42; 84, с.57-58; 85, с.73-74; 86, с.97-98; 18, с.36-37]. Будову організму людини, м'язеву та кісткову системи, серце та його діяльність, вплив алкоголю і тютюну на стан внутрішщніх органів та ін. розглядається в науково-популярній статті „Людське тіло” [190, с.6-8].
На сторінках часописів защораз актуальними виступають питання про гріхи домашнього виховання й алкоголізм [8, с.6-7; 9, с.6-8; 10, с.4-6; 11, с.4-6; 127, с.10-12; 28, с. 6; 124, с?; 160, с.175-176; 126, с.311-313; 150, с.349-350; 132, с.9; 245с.118 -122; 246, с.133 -137+ 131, с.161; 138, с.11-13].
У контексті обгрунтування доцільності фізичного виховання показовими зазначаємо публікації часопису „Каменярі”. Так, Мамант Боровський не лише подає розлогий аналіз поглядів на проблеми алкоголізму, починаючи з даних за 1816 рік, а й проектуючи їх на реальний стан справ у краї наголошує, що „Менї здаєть ся, що алькоголь робить в нашім окруженю такі спустошеня, що їх доволї багато, щоби над ним застановляти ся і шукати способів до освобожденя єщє здорових і незіпсутих людий, які осталиби скоріше чи пїзніше жертвою погубного напою” [8, с. 6], а також вказує, „ Всїх дїтий глуповатих, слабоумних і епілєптичних, зібраних для цїли дослїдуваня, було 1000. По точних розпитах наукових подїлено їх так: у 471 дїтий був тато алкоголїст, у 84 – була мама алькоголїстка…Отже доказано, що дїти сплоджені в пяному станї батька одїдичують або наліг до пяньства, або набувають склонностий до хоріб або вносять в суспільність зіпсутє” [там само, с. 6; 9, с. 6].
З того, що автор подає приклади і наводить цілком доказові факти про результати наукових розвідок учених різних західноєвропейських країн, доходимо однозначного висновку про широку обізнаність буковинців із тодішніми науковими