У середньому близько 65% усіх міжнародних туристських поїздок припадає на Європу, 20% - на Америку і 15% - на інші регіони.

Розвиток міжнародного туризму у країнах, що переважно приймають туристів, обумовлено прагненням збільшити приплив іноземної валюти і створити нові робочі місця. Багато країн за допомогою міжнародного туризму намагаються вирішити проблеми платіжного балансу.

Приїжджаючі іноземні туристи, оплачуючи товари і послуги, забезпечують надходження валюти в бюджет країни, що приймає, і тим самим активізують її платіжний баланс. Тому приїзд іноземних туристів одержав назву "активного туризму".

Виїзд туристів супроводжується відтоком національної валюти. Міжнародні платежі по туристських операціях такого роду фіксуються в пасиві платіжного балансу країни - експортера туристів, а сам туризм називається "пасивним".

Розподіл на "активний" і "пасивний" туризм властивий тільки міжнародному туризму.

Останнім часом намітилася тенденція зближення внутрішнього і міжнародного туризму, що обумовлено спрощенням туристських формальностей (наприклад, Шенгенська угода в об'єднаній Європі).

3. Туризм в'їздний - подорожі в межах країни осіб, що не проживають у ній постійно, із туристськими цілями без заняття оплачуваною діяльністю.

4. Туризм виїзний - подорожі осіб, що постійно проживають в одній країні, в іншу країну з аналогічними цілями без заняття оплачуваною діяльністю у відвідуваній країні.

5. Рекреаційний туризм. Туризм із метою відпочинку для ряду держав є найбільш масовою формою. Поїздки іноземних туристів в Іспанію, Італію, Францію, Австрію переслідують насамперед саме цю ціль. Рекреаційний туризм характеризується довготривалістю подорожі, невеликою кількістю міст, що входять у маршрут, широким використанням авіаційного транспорту, і насамперед чартерних рейсів.

Поїздки з метою відпочинку відрізняються великою розмаїтістю і можуть включати видовищно - розважальні програми (театр, кіно, фестивалі і т.д.), заняття по інтересах (полювання, риболовля, музична, художня творчість і т.д.), етнічні походи, пов'язані з вивченням національної культури країни перебування, і т.п.

6. Оздоровчий відпочинок носить суто особистий, індивідуальний характер. Однак нерідко трапляються випадки, коли туристи об'єднуються для спільних поїздок, що має своєю метою одержання групових знижок за проїзд. Звичайна тривалість туру на лікування - 24-28 днів, що значно більше, ніж по інших видах туризму.

Оздоровчий відпочинок у залежності від засобів впливу на організм людини підрозділяється на клімато-, бальнео-, море-, грязелікування і т.д.

7. Пізнавальний (екскурсійний) туризм. Цей вид туризму містить у собі подорожі і поїздки з пізнавальними цілями. Екскурсія як форма пізнання і вид дозвілля виконує функції розширення кругозору й інтелекту. Однією з різновидів пізнавальних поїздок є автомобільний туризм. У порівнянні з подорожами на інших видах транспортних засобів поїздки на автомашинах і автобусах дають туристам набагато більші пізнавальні можливості.

8. Професійно-діловий туризм. До даного виду туризму відносяться поїздки з діловими цілями. Життя в сучасному цивілізованому суспільстві викликає необхідність міжнародних контактів. Поїздки представників ділових кіл останнім часом стали носити масовий характер.

Ряд туристських фірм спеціалізується на організації групових поїздок бізнесменів з різними цілями. Великою перевагою ділового туризму є можливість його організації в не сезонний період. При цьому турфірми можуть надавати як основні туристські послуги - транспортні, розміщення, харчування, екскурсійне обслуговування, так і специфічні - вивчення інформації, збір даних про можливих торгових партнерів, переклади, надання необхідних економічних матеріалів, організація ділових зустрічей і т.д. Спеціально для цього створюються великі конгрес- центри, що мають зали для засідань і засоби для розміщення відвідувачів. Нерідко учасників конгресу супроводжують члени їхніх сімей, для яких організатори форумів разом із туристською фірмою пропонують туристську програму. Часто і самі учасники знайомляться з визначними пам'ятками міста, а після завершення конгресу здійснюють туристські поїздки по країні.

Відмінною рисою цього виду туризму є те, що учасники ділових зустрічей витрачають під час перебування в країні значно більше грошей, ніж звичайний турист. Тому багато держав прагнуть до проведення в себе міжнародних форумів і інших подібних заходів.

9. Науковий туризм. Подорожі з метою навчання, підвищення кваліфікації є порівняно новими в міжнародному туризмі. Освітні поїздки за кордон стали одним із сталих сегментів українського туристичного бізнесу. Найбільш популярні поїздки, що ставлять завдання вивчення мови, особливо у Великобританію, Ірландію та інші англомовні країни.

10. Великою популярністю в даний час користується спортивний туризм. Головне завдання цих турів - забезпечення можливості туристам займатися обраним видом спорту. Спортивний туризм вимагає наявності необхідної бази: різноманітний інвентар, спеціальні траси, підйомники, спортивні площадки, спорудження. Однією з основних вимог, що пред'являються до спортивних турів є забезпечення безпеки відпочиваючих.

Спортивні тури в залежності від цілі подорожі підрозділяють на два види: активний і пасивний. У першому випадку основою являються заняття яким-небудь видом спорту, у другому - інтерес до спортивних змагань.

11. 'Шоп-тури" характерні для України і країн СНД. Головною метою поїздок за кордон є придбання товарів народного споживання для їхньої наступної реалізації (взуття, трикотажу та інших товарів - Турції, Італії, Португалії, Сирії; літнього текстилю - у Індонезії, хутрових виробів - у Греції та Аргентині; меблів - у Польщі та Італії; теле- і радіотоварів