- три форми туристських путівок, затверджені (Додаток 11);

- форма ТУР-1 "Туристська путівка", (Додаток 11).

Туристський ваучер - документ, що встановлює право туриста на послуги, що входять до складу туру і підтверджуючий факт їхньої передачі. (Додатки 1 -1).

Згідно ст. Закону "Про туризм" на підставі туристського ваучера здійснюється врегулювання взаєморозрахунків між туроператором чи турагентом, направляючим туриста, і туроператором по прийому або особами, що надали конкретні послуги.

Ваучер є офіційним документом, що направляюча фірма видає туристам-індивідуалам чи керівнику групи як підтвердження їхнього права одержати від приймаючої фірми перераховані у ньому послуги.

Після прибуття туриста (туристів) у пункт прибуття ваучер передається приймаючій стороні.

Ваучери знаходять широке застосування в міжнародному туризмі. Міжнародний туристський ваучер — унікальна система, що вперше поєднує ваучер з офіційним платіжним документом у якості його невід'ємної частини. Над створенням цієї системи працювали провідні турагенти, метою яких було формування універсального ваучера, що володіє наступними перевагами:

- гарантія одержання комісійних "з випередженням";

- зменшення витрат при обміні валюти;

- скорочення паперової роботи і забезпечення бронювання для клієнтів навіть у випадках пізнього прибуття.

Міжнародний туристський ваучер затверджений Всесвітньою Федерацією Асоціацій Туристських Агентств (ФУААВ), національними асоціаціями, що входять у федерацію, представниками турагентств і схвалений Міжнародною готельною асоціацією, мережами провідних міжнародних готелів, незалежних готелів і урядових установ в усьому світі.

Право на видачу ваучера має будь-яке турпідприємство, що є або членом національної асоціації турагентств, або членом ФУААВ, або членом тієї чи іншої організації одночасно.

Міжнародний туристський ваучер призначений для бронювання місць у готелях, залізничних квитків, оренди автомобілів і інших видів обслуговування, що вимагають попередньої оплати.

Цей документ дозволяє значно заощадити час і кошти. Сторона, що надає послуги (наприклад, готель), платить тверду суму за обробку кожного ваучера, а це, в свою чергу, становить значний дохід для турагентства.

Міжнародний туристський ваучер приймається підприємствами обслуговування в усьому світі і практично виключає необхідність укладати угоди з кожним з цих підприємств окремо. Даний ваучер містить юридично узаконений платіжний документ, що після надання зазначених у ньому видів послуг може бути депонований на будь-який банківський рахунок підприємства, що надає послуги.

Відповідно до законів "Про захист прав споживачів" і "Про туризм" туристові повинна бути надана достовірна і повна інформація про умови подорожі. Тому в комплект обов'язкових документів, видаваних клієнту, входить інформаційний листок (Додаток 7) і, при необхідності, інші документи (програма, маршрут перебування, проспекти, каталоги, карта метро і т.д.).

Деякі посольства розвинутих країн для одержання в'їздної візи запровадили вимогу обов'язкового страхування. До них відносяться Австрія, Бельгія, Німеччина, Голландія, Данія, Іспанія, Норвегія, Франція, Швейцарія й ін. У зв'язку з цим турфірми співробітничають зі страховими компаніями шляхом укладення договорів страхування, на підставі яких мандрівникам видається страховий поліс або сервісна книжка, якщо поліс груповий.

При подорожах у країни, неблагополучні у відношенні особливо небезпечних захворювань (чума, холера, жовта лихоманка й ін.), туристам повинна видаватися "Пам'ятка громадянам, що від'їжджають у країни, неблагополучні по особливо небезпечних інфекціях". .

12. Організація розрахунків із клієнтами

При оплаті вартості туру вроздріб первинними обліковими документами, що підтверджують прийом і оприбуткування коштів у касу туристської фірми, можуть бути:

- прибутковий касовий ордер - у випадку прийому готівкових коштів від юридичних осіб;

- чек контрольно-касової машини (п ) чи туристська путівка за формою "ТУР-1" - при оприбуткуванні коштів від фізичних осіб.

Форма "ТУР-1" дозволяє туристській фірмі не використовувати у своїй діяльності ККМ.

Статтею 10 закону "Про туризм" туристська путівка визначається як невід'ємна частина договору на реалізацію туристського продукту, а також як документ первинного обліку туроператора чи турагента.

З приведених відомостей випливає, що при внесенні передоплати фізичними особами можуть використовуватися як ККМ, так і путівка. Той факт, що путівка за формою "ТУР-1" служить для оформлення передоплати, необхідно відбити у відповідних графах путівки і відривного талона. Цей документ підлягає заміні на іншу путівку при остаточному розрахунку після повного формування туру. Таким чином, в обліку в турфірми будуть два відривні талони до путівки: один підтверджує надходження авансу, другий - факт реалізації путівки на підставі цілком сформованого продукту. Після повної оплати вартості туру (як правило, не пізніше двох тижнів до початку поїздки) клієнту видаються на руки документи на право одержання послуг:*

на перевезення (квитки);*

на розміщення і харчування (ваучери).

13. Технологія просування і стимулювання продажів

У туризмі велике значення приділяється заходам щодо просування продукту до споживача. Просування туристського продукту - це комплекс заходів, спрямованих на реалізацію туристського продукту; реклама, участь у спеціалізованих виставках, ярмарках, організація туристських інформаційних центрів із продажу туристського продукту, видання каталогів, буклетів і т.п. Іншими словами, просування турпродукту припускає проведення різних видів діяльності по доведенню інформації про переваги продукту до потенційних споживачів і стимулювання їх бажання його купити.

Просування продукту може здійснюватися в наступних напрямках:*

рекламна кампанія;*

стимулювання збуту (продажів);*

персональні продажі;*

зв'язки з громадськістю.

1. Реклама в сфері туризму більш актуальна, ніж у яких-небудь інших галузях. Ця обставина пов'язана з індивідуальними властивостями турпослуг (невідчутність, нездатність до збереження, нерозривність виробництва і споживання).

Туристські держави витрачають багатомільйонні суми на проведення рекламних кампаній. При цьому на кожен витрачений долар одержують щонайменше 200-300 доларів прибутку.

По функціональних можливостях рекламу можна класифікувати на наступні