Даний вид туризму широко поширений за рубежем. У колишньому СРСР даний вид туризму також був популярний, на його частку припадало майже 80% внутрішнього туризму і 50% міжнародного. * Держава спрямовувала величезні кошти на зміцнення матеріально-технічної бази туризму. Так, у роки сьомої п'ятирічки витрачено 49,6 млрд. руб., восьмий - 183,2 млрд руб., дев'ятий - 460,0 млрд руб., десятий - 470 млрд. (у цінах 70-80 р.). ** У рік вводилося декілька десятків тисяч об'єктів на 1-2,5 тис. місць. ***

Крім прямих інвестицій за рахунок коштів державного страхування і профспілок давалися пільгові путівки. Так, у 1949 р на ці цілі направлено 7,8 млн руб., у 1950 р. - 8,0 млн руб., у 1951 р. - 16,0 млн руб., у 1952 р. - 19,0 млн руб.

В даний час відсутність бюджетних коштів на дотації в соціальний туризм України привело до відчуженості переважної більшості маси населення, особливо слабко захищених верств, від подорожей. Приміром, у 1997 р. число туристів у порівнянні з 1990 р. впало в 30 разів (у 1990 р. - 300 млн. чол. , у 1997 р. - біля 10 млн. чол.). **** Ефективність програм соціальної допомоги в Росії, що розраховується як питома вага коштів, що надходять найбіднішим шарам населення, у сумарних соціальних відрахуваннях, складає усього 19%, у той час як аналогічний показник у більшості розвинених країн коливаються в межах 30-50%.

19. Організований туризм - це подорожі індивідуалів або групи туристів, організовані туристичним підприємством. Організовані туристи набувають права на тур шляхом купівлі туристської путівки. При цьому кількість послуг може бути різною. Наприклад, туристи можуть придбати лише курсівку на харчування або комплекс послуг, включаючи транспортні послуги, харчування, проживання, трансферт, екскурсійне обслуговування і т.п.

Протилежний за формою організації вид туризму варто відносити до неорганізованого або самодіяльного. Закон "Про туризм" звужує рамки самодіяльного туризму застосовуваним способом пересування - це подорожі з використанням активних способів пересування, що організуються туристами самостійно.

Варто зауважити, що в Україні туризм відрізняється наявністю значної частини організованого туризму, у той час як у європейських країнах його частка складає менше 20% і має тенденцію до зниження* .

Підводячи підсумок класифікації туризму, хочеться привести преваги туристів із різних країн відповідно до досліджень іспанського фахівця X. Монтанер Монтехано. ** На його думку, французам подобається сімейний туризм у країнах із близькою їм культурою, приваблює відпочинок на сонці, у той же час вони намагаються уникати далеких подорожей.

Італійські туристи віддають перевагу самодіяльному туризму, вибирають відпочинок на природі, прагнуть до знайомства з людьми, їхньою культурою.

Для англійців вагомими критеріями при виборі подорожей є клімат, кухня, можливість рекреації. При цьому можливі як організовані, так і самодіяльні тури.

Туристи з Німеччини віддають перевагу організованому відпочинку у кемпінгах, сімейних пансіонатах. Істотним фактором є екологічна ситуація в місці подорожі.

Що стосується росіян, судячи з результатів опиту Всеросійського центру вивчення суспільної думки, 72% із них у літній сезон 1999 р. планують провести відпустку вдома. *

4. Фактори розвитку туризму

Фактори, що впливають на розвиток туризму, різноманітні і багатогранні. Наявність сприятливих факторів призводить до лідерства окремих регіонів і країн у світовому туризмі, і навпаки, небажані фактори знижують туристський потік. При аналізі ситуації з метою об'єктивної оцінки випливає як можна більш повно установити їхню номенклатуру для конкретного сегмента ринку.

Основні фактори, що впливають на розвиток туризму, можна розділити на дві групи: статичні і динамічні.

Статичні мають незмінне в часі значення. До цієї групи належать природнокліматичні, географічні, культурно-історичні фактори.

Привабливість місць відпочинку визначають у першу чергу саме ці умови. Не випадково південні регіони з теплим кліматом мають позитивне сальдо по статті "туризм/подорожі", у той час як у всіх північних країнах, будь то Росія або багаті Скандинавські країни, сальдо - негативне. Історико-культурні ресурси набувають усе більшого значення з ростом рівня освіти і пізнавальної потреби людей.

До динамічних факторів відносяться:

- політичні;

- соціально-демографічні;

- фінансово-економічні;

- матеріально-технічні.

Від політичної обстановки в країні залежать, по суті, всі інші динамічні фактори. Кризи, політична нестабільність, мілітаризація економіки, безробіття, жорсткість туристських формальностей, стрибки курсу валюти і т.п. - це наслідки політики держави.

Соціально-демографічні фактори характеризують такі показники, як вік населення, ступінь зайнятості, наявність самотніх людей, бездітних пар, вікові тенденції до вступу в шлюб, пенсійний вік, рівень освіти, культури, естетичні вимоги населення, співвідношення матеріальних і духовних потреб у суспільстві, урбанізацію і т.д.

До фінансово-економічних факторів відносять: економічну ситуацію в країні, фінансову стабільність, рівень прибутків населення; частку коштів, що виділяються суспільством на туристські витрати, ціни на товари і т.п.

Матеріально-технічні фактори характеризують стан і можливості бази туристської індустрії: засобів розміщення, харчування, транспорту, рекреаційної сфери, торгівлі і т.д.

У якості найважливіших факторів, що обумовлюють розвиток туризму за кордоном, можна виділити наступні:

- підтримка державних органів;

- збільшення суспільного багатства і прибутків населення;

- скорочення робочого часу;

- розвиток транспорту і засобів комунікації;

-урбанізація;

- пріоритети в системі духовних цінностей суспільства.

Коротко охарактеризуємо вищевказані фактори.

Підтримка державних органів. Досвід різних країн показує, що успіх розвитку туризму прямо залежить від того, як на державному рівні сприймається ця галузь, наскільки вона користується державною підтримкою.

Виділяють наступні види допомоги держави туристської індустрії:

- субсидії;

-пільгові позики;

- боніфікація відсотків і порука позик і відсотків;

- податкові пільги.

Розроблені в