Основні послуги, що надаються туристським підприємством, включають:*

послуги по організації перевезення;*

розміщення;*

харчування туристів.

До додаткових послуг відносяться:*

послуги по організації екскурсій;*

послуги по страхуванню туристів;*

послуги гідів, гідів-перекладачів;*

послуги по перевезенню туриста від місця його прибуття в країну (місце його тимчасового перебування) до місця розміщення і назад (трансфер), а також будь-якому іншому перевезенню в межах країни (місця тимчасового перебування), передбаченому умовами подорожі;*

послуги по ремонту техніки;*

послуги прокату;*

обмін валюти;*

телефон;*

пошта;*

послуги побутового обслуговування;*

право користування пляжем т.п.

Такий розподіл достатньо умовний, оскільки значних відмінностей з погляду споживчих властивостей між ними немає. Послуги, включені в основну програму та оформлені путівкою, відносять до основних. Додаткові послуги турист купує самостійно в місці перебування, вони не входять у вартість путівки.

У більшості випадків туристські основні послуги складаються з транспортних послуг, послуг розміщення і харчування. Однак при організації подорожей з пізнавальними, професійно-діловими, спортивними, релігійними цілями послуги, що традиційно відносяться до додаткових, можуть складати основу туру.

Таким чином, різниця між основними і додатковими послугами складається в їхньому співвідношенні зі спочатку придбаним пакетом послуг.

Крім нематеріальних послуг туристу можуть бути надані специфічні товари або матеріальні послуги. Наприклад, плани міст, карти метро, сувеніри, туристське спорядження і т.п.

Тур - це формований комплекс основних і додаткових послуг, наданих туристу в залежності від мети подорожі. За кордоном стандартний комплекс послуг, наданий туристу в залежності від мети подорожі, називають пекідж-туром. Варто помітити, що рівень попиту на них істотно розрізняється по країнах. Найбільш популярні пекідж-тури в Бельгії, Люксембурзі, Німеччині, Нідерландах, Великобританії і Данії, де їхня частка складає 25-38% від загальної кількості подорожей. У Греції, Іспанії й Італії рівень попиту на них менший і не перевищує 30%.*

Туристські організації за бажанням клієнта можуть розробити і сформувати спеціальний тур по індивідуальному замовленню. Такий комплекс послуг одержав назву ексклюзив-тур. Це досить дорогі та елітні послуги. У країнах СНД вони часто залучають туристів завдяки дії "ефекту снобізму" чи "ефекту Веблена", що проявляється в тому, що високі ціни є стимулом попиту, демонстрацією престижу і добробуту.

Майнове право на тур, призначений для реалізації туристу, називається туристський продукт (турпродукт).

Якість турпродукту формують різноманітні фактори, що є наслідком його сутності, оскільки туристський продукт - це сукупність складних елементів, який задовольняє потреби туристів під час подорожей і являє собою результат зусиль багатьох підприємств.

7. Види турпідприємств: функції, відмінні риси

Туристські підприємства поділяються на дві категорії: туроператори і турагенти.

Організація або громадянин підприємець, що здійснюють на підставі ліцензії діяльність по формуванню, просуванню і реалізації турпродукту, відносяться до туроператорів.

Організація або громадянин підприємець, що здійснюють на підставі ліцензії діяльність по просуванню і реалізації туристського продукту, відносяться до турагентів.

Відповідно до визначень, приведених вище, відмінність між ними складається лише в тому, що тур оператори, крім діяльності по просуванню і реалізації туристського продукту, ще і формують цей продукт.

За словом "формування" стоїть величезна праця по пошуку закордонних партнерів, вибору готелів, підбору екскурсій, переговорам з авіакомпаніями, роботою на виставках, точний розрахунок кількості броньованих місць у готелях і на авіарейсах, випуск каталогів, робота з пошуку і добору агентств -партнерів.

Іншими словами, туроператор складає з різних послуг - оформлення візи, переліт, трансфер, готель, страховка, екскурсії і т.п. - певний продукт, чи турпакет, просуває його на ринок і реалізує безпосередньо клієнтам або турагентам. А турагентство - це фірма - посередник між туроператором і клієнтом. Хоча останнім часом крім посередницьких функцій вони вимушені надавати свої послуги, додаючи їх до основної програми тупоператора.

У законодавствах країн з розвинутим туризмом існують більш чіткі визначення турагентів і туроператорів. Наприклад, у рекомендаціях ЄС "Положення до закону, що регулює контрактну організацію подорожей і посередницький контракт подорожі" конкретизовано, що турагент - це роздрібне підприємство, а туроператор - оптове.

До основних функцій туроператора відносяться:

1) вивчення потреб потенційних туристів на тури і туристські програми;

2) складання перспективних програм обслуговування турів;

3) взаємодія з постачальниками послуг;

4) розрахунок вартості туру і визначення ціни;

5) реалізація турів;

6) методичне забезпечення турів;

7) забезпечення туристів необхідним інвентарем і спеціальним спорядженням, сувенірною продукцією;

8) підготовка, підбір і призначення фахівців на маршрути подорожей (екскурсоводи, інструктори, гіди-перекладачі і т.п.);

9) рекламно-інформаційна робота з просування туристського продукту до споживачів;

10) контроль за якістю, надійністю і безпекою туристського обслуговування.

Відповідно до статистики, у даний час в Україні нараховується близько 000 турфірм (близько 50 - у Івано-Франківську)*. З них фірм, що формують туристський пакет, тобто туроператорів, приблизно 20-30, однак лише одиниці займаються операторською діяльністю в класичному змісті цього слова. Більшість фірм виступає лише як оптовики, що купують у закордонних операторів туристський продукт і, додають до нього частину послуг, насамперед транспортну складову. Така ситуація цілком закономірна. Справа в тому, що вітчизняні туроператори діють на світовому ринку, де їхні конкуренти - давно сформовані компанії, що мають оборотні кошти в сотні мільйонів доларів.

Наприклад, серед німецьких туроператорів у 1995-1996 р. лідирували фірми TUI і LTU. TUI обслужила 8,6 млн. клієнтів на 10,6 млрд. німецьких марок, LTU - відповідно, 6,1 млн і 6,9 млн. Замикає рейтинг німецьких туроператорів фірма Lemidee Reisen, на частку якої приходилося 8 тис. клієнтів (10,2 млн. німецьких марок). Наші навіть самі великі фірми ледь порівнянні з німецькою, замикаючою список.

Здійснення туристських операцій припускає визначені відносини між туристами (споживачами туристських послуг) і туристськими фірмами (їхніми виробниками і реалізаторами), а також відносини останніх з різними організаціями (готелями, транспортними, страховими компаніями і т.д.), що забезпечують виконання послуг.

Система відносин головних