Це було убоге, але все ж вияв управління. Але по-справжньому менеджмент почав розвиватися тільки з розвитком капіталізму, саме тоді з'явилася потреба в талановитих управлінцях, які могли б виробити свою стратегію управління фірмою і розвитку бізнесу і привести фірму до Успіху, або в крайньому випадку, врятувати її від банкрутства.

Яскравим прикладом є Америка: безліч контор, працюючих в різних областях. Кожна з них має свою управлінську структуру, де крім президента (господаря) є ще і керівник, фінансисти і аналітики, що займається розробкою політики фірми. Ті з них, чиї фахівці виявилися найбільш талановитими, досвідченими і грамотними вижили в морі дикої конкуренції. Всі самі знамениті американські бізнесмени: Генрі Форд, Рокфеллер і інші починали з малого, але швидко зорієнтувавшись в ситуації, що склалася на ринку, змогли набрати команду і зробити свою роботу максимально ефективною; працюючи швидше і краще інших, вони змогли стати лідерами в своїй області.

Основна мета існування будь-якого бізнесу і створення будь-якої фірми - привести фірму до вершини успіху, закріпити її там і дати їй можливість сміливо дивитися в майбутнє, бачачи там нові перспективи її розвитку. Суть бізнесу складається в постійному вдосконаленні самої фірми, її стратегії і тактики в боротьбі за місце на ринку, в прагненні до досконалості. Примноження капіталу, отримання прибутку і розвиток фірми, надія на майбутнє - ось ті складові, без яких бізнес немислимий. Так саме він немислимий без талановитих менеджерів, які можуть повести за собою людей і реалізувати все задумане.

Отже, управління виробничо-господарськими організаціями еволюціонувало від найпростіших до сучасних складних систем менеджменту. При цьому викристалізовувалися ор-ганізаційні форми, структури, функції, принципи і мето-ди управління: відкидалися ті, які переставали відповіда новим соціально-економічним умовам, і зберігалися ефективні, випробувані суспільною практикою[12,24].

Рис. 1.1. Періодизація розвитку управління виробництвом

Характеризуючи категорії «управління» і «менедж-мент», оперують однойменними теоретичними поняття-ми: суб'єкт, об'єкт, функції, методи, структури, середо-вище, система тощо. Однак практична реалізація цих ка-тегорій суттєво відрізняється змістовим наповненням елементів процесів управління й менеджменту і практич-ними способами реалізації управлінських відносин, що ста-новлять сутність цих категорій.

Менеджмент (англ. management -- управління, завідування, організація) це управління виробництвом або комерцією; сукупність принципів, методів, коштів і форм управління, що розробляються і що застосовуються з метою підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутку.

Сучасний менеджмент включає дві невід'ємні частини [38]:

теорію керівництва;

практичні способи ефективного управління, або мистецтво управління.

Поняття « менеджмент» міцно увійшло в наше повсякденне життя і стало звичним для ділового українського життя. Однак необхідно враховувати, що мова йде про нову філософію, де діють інші системи цінностей і пріоритетів.

У зв'язку з цим потрібно детальне зупинитися на значенні терміну «менеджмент». Українське слово «управління» і англійське слово «менеджмент» вважаються синонімами, однак насправді їх істинний зміст вельми розрізнюється. Вживаючи термін «менеджмент», мі слідуємо сталій в міжнародній практиці традиції, згідно з якою під ним мається на увазі цілком певне коло явищ і процесів. Насправді термін « управління « не є задовільним заступником терміну «менеджмент» тому, що в останньому випадкумова йде лише про одну з форм управління, а саме про управління соціально - економічними процесами за допомогою і в рамках підприємницької структури, акціонерної компанії. Причому адекватною економічною основою менеджменту є ринковий тип господарювання, здійснюваний на базі індустріальної організації виробництва або комерції.

Таким чином, термін «менеджмент» вживається застосовно до управління господарською діяльністю, тоді як у інших цілей використовуються інші терміни.

У наших умовах потрібно вживати терміни «організація», «управління» і « адміністрування». Проте, державні, громадські і інші організації також повинні використати принципи і методи менеджменту, якщо хочуть досягнути своїх цілей при мінімумі витрат.

З урахуванням викладеного в роботі термін « управління « надалі буде вживатися, з певною мірою умовності, в тому ж значенні, що і термін «менеджмент».

За твердженням П, Дракера [29], слово «менеджер» не має точного відповідника в німецькій, французькій, іспансь-кій, італійській, російській мовах, а використовувані в цьому значенні слова «так само неточні і ухильні, як і слово „менеджер" в американській англійській». У спро-щеному розумінні менеджмент — це вміння досягати по-ставленої мети, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей. В англомовних країнах поняття «менеджмент» тлумачать як спосіб та манеру спілкуван-ня з людьми, владу та мистецтво керівника, вміння орга-нізувати ефективну роботу управлінського апарату, орга-нізаційну побудову системи управління та ін.

Менеджмент (англ, manege — управляти) — вид діяльності, спря-мованої на досягнення певних передбачених цілей виробничо-господарською організацією (підприємством), яка функціонує в ринкових умовах, шляхом раціонального використання її матеріальних, трудових і фінансових ресурсів[51].

Функціональна багатогранність менеджменту безпосе-редньо пов'язана з особливостями його економічних, со-ціально-психологічних, правових, організаційно-технічних аспектів [12,16].

Економічні аспекти менеджменту реалізують в управ-лінні виробництвом, під час якого координується викори-стання необхідних для ефективного досягнення цілей ма-теріальних і трудових ресурсів.

Соціально-психологічні аспекти виявляються в діяль-ності певних осіб щодо спрямування зусиль