Особливості такої діяльності залежать від культури су-спільства, традицій, цінностей і звичок людей.

Правові аспекти відображають структуру державних, політичних та економічних інститутів, здійснювану ними політику, законодавство, яке регулює бізнес, трудові від-носини, податкову політику тощо.

Організаційно-технічні аспекти передбачають раціона-льну оцінку ситуації і систематичний відбір цілей та зав-дань, послідовне розроблення стратеги вирішення цих зав-дань, упорядкування необхідних ресурсів, раціональне про-ектування, організацію, керівництво і контроль за діями щодо реалізації цілей, мотивування й винагородження людей.

У розглянутих аспектах виявляється зміст менеджмен-ту як діяльності, спрямованої на певний об'єкт.

Об'єкт (лаг. objectus — предмет) менеджменту як діяльності — ви-робничо-господарська організація та ЇЇ навколишнє середовище.

Вплив менеджменту на організацію та її зовнішнє се-редовище опосередковується виробничими відносинами, що зумовлює конституювання предмета менеджменту як діяльності.

Предмет менеджменту я кдіяльності—система виробничих відносин у процесі створення товарів (послуг), призначених для потреб ринку.

Менеджмент як діяльність з управління організаціями охоплює організацію виробництва, спрямованого на досяг-нення прибутку (підприємницького доходу); організацію спільної праці людей; процеси прийняття рішень; сукуп-ність певних стадій процесу управління.

Менеджментом також вважають керівництво, яке скеро-вує діяльність організації, представляє її у зовнішньому се-редовищі і діє від її імені при контактах з державою, інши-ми суб'єктами ринку, громадськими організаціями тощо.

Менеджмент постає також і як організація спільної пра-ці співробітників, колективу для досягнення поставленої мети найраціональнішим шляхом. Часто, ведучи мову про менеджмент, мають на увазі людей, які обрали управлін-ня сферою своєї професійної діяльності. У такому розу-мінні менеджмент є збірним поняттям, яке відображає зміст професійної діяльності як менеджерів (керівників), так і функціональних виконавців і технічних працівни-ків менеджменту. Менеджмент асоціюється і з системою управління, яку формують певні елементи, відносини, зв'язки між якими структуризовано й упорядковано. Ос-новною оцінкою ефективності і якості її функціонування є ступінь досягнення визначених цілей у поточному пері-оді та у довготерміновій перспективі.

Менеджмент у розумінні організації управління — це сукупність управлінських підрозділів, їх функцій, ієрар-хії та підпорядкування органів управління, методів впли-ву на об'єкт управління.

Менеджментом нерідко вважають процес прийняття рі-шень, тобто розроблення і реалізацію способів виходу з конкретних виробничо-господарських ситуацій, що скла-лися всередині організації або за її межами. Аналіз інфор-мації та прийняття на її основі управлінських рішень утво-рює технологію менеджменту.

Менеджментом часто називають і мистецтво управлін-ня — діяльність керівника, яка залежить від його особис-тих якостей організатора, адміністратора, лідера.

Менеджмент є також системою наукових знань, теоре-тичною базою практики управління, яка має свій об'єкт і предмет вивчення, проблеми, методи та підходи до їх ви-рішення, забезпечує потреби вдосконалення практики управління. На першому етапі становлення менеджменту як науки основним завданням був аналіз змісту виробни-чої праці та її основних компонентів. Він живив висновки про необхідність систематичного стимулювання працівни-ків з метою заінтересованості їх у зростанні продуктивно-сті праці й збільшенні обсягів виробництва. Пізніше було з'ясовано, що резерви підвищення ефективності виробни-цтва містяться не тільки у виробничому процесі, а й у процесі управління. Це стало головною передумовою ви-никнення теорії менеджменту.

Будь-яке розуміння менеджменту потребує вивчення його в статиці і в динаміці; в межах глобальної й локаль-ної діяльності; на поточний момент і в перспективі.

Суттєвою особливістю терміна «менеджмент» є те, що його переважно використовують стосовно управління гос-подарською діяльністю. Застосування поняття «управлін-ня» правомірне щодо загальної характеристики цього виду людської діяльності, а «менеджмент» — щодо змісту, форм і методів конкретного управлінського впливу на діяльність суб'єкта ринкових відносин. Термін «менеджмент» стосуєть-ся тільки тих організацій, які здійснюють свою діяльність із метою отримання прибутку (підприємницького доходу).

Менеджмент як управління в умовах ринкової еконо-міки передбачає[25]:—

орієнтацію організації на попит і потреби ринку, конкретних споживачів; виробництво видів продукції

(послуг), які мають попит і можуть принести очікуваний прибуток;—

постійне прагнення до підвищення ефективності ви-робництва: отримання оптимальних результатів із мен-шими витратами;—

господарську самостійність, яка забезпечує свободу прийняття рішень тими, хто відповідає за кінцеві резуль-тати організації, її підрозділів;—

постійний перегляд цілей і програм залежно від си-туації на ринку;—

встановлення остаточного результату діяльності ор-ганізації, її підрозділів на ринку;—

необхідність використання сучасної інформаційної бази з метою здійснення багатоваріантних розрахунків для прийняття обґрунтованих і оптимальних рішень.

Господарська діяльність з погляду менеджменту — це діяльність організації у будь-якій галузі економіки (промисловості, сільському господарстві, транспорті, тор-гівлі, банківській справі, побутовому обслуговуванні і т. п.) і в будь-якій сфері діяльності (науково-дослідні й дослідно-конструкторські розробки, виробництво, збут, фінанси), якщо вона спрямована на отримання прибутку чи підприємницького доходу.

Основним у сучасному менеджменті є визначення цілей організації на близьку й далеку перспективи, яке здійсню-ється з урахуванням потенційних можливостей організації та її забезпеченості ресурсами. З огляду на масштаб розріз-няють загальні (відображають концепцію розвитку органі-зації загалом) та специфічні цілі (розробляють у межах за-гальних, стосуються основних видів її діяльності).

Важливою особливістю практики менеджменту вважа-ють раціоналізацію використання матеріальних, фінан-сових і трудових ресурсів. Адже досягнення цілей пе-редбачає отримання максимального ефекту за мінімуму витрат, тобто таку організацію діяльності, за якої група спільно працюючих людей спрямовує свої зусилля на до-сягнення загальних цілей на основі відповідної мотива-ції праці.

Менеджмент має власний економічний механізм, спря-мований на вирішення конкретних проблем взаємодії при реалізації соціально-економічних, технологічних, соціаль-но-психологічних завдань, що виникають у процесі госпо-дарської діяльності. Цей механізм об'єктивно зумовлений господарською діяльністю організації у ринковому середо-вищі Отже, менеджмент є складним соціальним явищем, на яке впливають економічні, соціальні, політичні, національ-но-демографічні та інші чинники. Значущість його була усвідомлена в 30-ті роки XX ст. Ця діяльність перетвори-лася на професію, сферу