Отже, використовуючи перелічені вище етапи пропонованої стратегії, проводячи розумну цінову і асортиментну політику, підприємство зможе подолати кризову ситуацію, в якій воно опинилося.

Інвестиційна політика має бути спрямованою на по-долання інвестиційного спаду в період кризи і депресії, структурну перебудову виробництва і фінансове оздоровлення підприємства. Вона включає розробку інвестиційної стратегії і тактики на кількох рівнях:

державного регулювання;

потенційних інвесторів (комерційних банків, пенсійних фондів, страхових компаній і дрібних масових ін-весторів);

підприємств як об'єктів інвестування .

Інвестиційна стратегія ГК «Прикарпаття» як складова стратегічного планування включає в себе такі напрямки:

управління ризиком;

програмно-цільове управління і складання капітальних бюджетів;

стратегічний аналіз;

стратегічне управління.

Успіх інвестиційної політики, здебільшого, залежить від інвестиційних рішень, які сьогодні приймаються на всіх рівнях, тому досить важливим є забезпечення нерозривного зв'язку між стратегічними і тактичними рішеннями. Тактичні інвестиційні рішення частіше оперують відносно невеликими сумами засобів і не означають відмови від інвестиційної політики, яка проводилася раніше. Стратегічні інвестиційні рішення оперують значно більшими сумами фінансових засобів і можуть зумовити рішучу відмову від фінансової інвестиційної політики, яка проводилася раніше, викликати суттєві зміни очікуваних доходів і підвищення фінансових ризиків.

Розробка інвестиційної стратегії охоплює три основні сфери прийняття рішень: інвестиції, фінансування, виробничої діяльності. Тільки комплексне вирішення взаємопов'язаних проблем забезпечить ефективну виробничу діяльність ГК «Прикарпаття», яка ґрунтується на оптимальному використанні виробничих ресурсів; ефективне фінансування, яке передбачає скру-пульозний вибір і обережне використання джерел фінансування; ефективне інвестування, яке грунтується на точних розрахунках і оцінці інвестиційних рішень та відповідних їм ризиків, — може привести до фінансового ГК «Прикарпаття».

Підсистема управління персоналом та підсистема організаційно-виробничого менеджменту

В умовах ринкової економіки одним із вирішальних факторів ефективності і конкурентоспроможності підприємства є забезпечення високої якості кадрового потенціалу. Кадрова політика — складова стратегічно орієнтованої політики, метою якої є збереження чисельного і якісного складу кадрів відповідно до потреб самої організації, вимог трудового законодавства, стану ринку праці.

Враховуючи досвід західноєвропейських держав, слід виділити такі принципи ефективного управління персоналом для ГК «Прикарпаття»:—

принцип оптимізації кадрового потенціалу підприємства, який полягає не в різкому і об'ємному скороченні персоналу, а в скороченні рівнів організаційної структури управління, зміц-ненні кадрового резерву для вищої ланки керівництва, навчанні і психологічній підтримці персоналу, децентралізації структури управління, що забезпечить гнучкість при розробці управ-лінських рішень як на стратегічному, так і на оперативному рівнях;—

принцип формування унікального кадрового потенціалу о підприємства, який ґрунтується на залученні та-лановитих людей з високим інтелектуальним рівнем знань та інформаційною культурою, що дає можливість унікальне поєднувати професійні здібності, які становлять ядро кадрового потенціалу висококонкурентних фірм;—

принцип орієнтації на професійне ядро кадрового потенціалу, який базується на поєднанні здібностей працівників підприємства щодо вибору, виконання і координації дій, які забезпечують фірмі стратегічні переваги на ринках товарів, послуг і знань;—

принцип подолання опору до змін з боку персоналу, який грунтується на використанні таких методів: примусове про-ведення організаційних змін, адаптивних змін, управління кризовою ситуацією, управління опором.

При виборі методу керівництву ГК «Прикарпаття» необхідно враховувати два основні параметри:

1) часовий горизонт (ступінь невідкладності органі-заційних нововведень антикризової програми), для оцінки якого необхідні кваліфікаційні прогнози роз-витку ситуації в організації і навколо неї;

2) професійну, психологічну, технічну готовність персо-налу до стратегічно важливих змін в організації.

Наступною є підсистема організаційно-виробничого менеджменту. Для розробки стратегії організаційних заходів необхідно комплексно проаналізувати складові організаційної структури ГК «Прикарпаття»

- рівень спеціалізації, концентрації, кооперації, центра-лізації виробництва;

- функції, управлінські процеси, склад управлінських ланок та їх взаємодія, ступінь централізації управ-ління;

- рівень господарської самостійності підприємства та його підрозділів, філій;

- рівень використання економічних, організаційних та соціально-психологічних методів управління;

- рівень кадрового, інформаційного, технічного за-безпечення.

Проте однієї оптимальної для всіх ситуацій організаційної структури не існує. Відносна ефективність того чи іншого типу організаційної структури визначається різними зовнішніми і внутрішніми факторами, які впливають на ефективність управлінських рішень, використання організаційного по-тенціалу. У зв'язку з цим головним завданням керівництва ГК «Прикарпаття» при управлінні організаційним потенціалом (ресурсами: управ-лінського персоналу, технічного оснащення, інформаційного забезпечення) є встановлення таких пропорцій між ресурсами організаційної структури, які б забезпечували максимізацію прибутку підприємства. При цьому керівництву необхідно враховувати результати минулої діяльності підприємства і потенційні можливості управлінського персоналу, технічні та інформаційні ресурси, використовувати їх для виходу під-приємства з небажаної ситуації.

Отже, реалізація заходів щодо покращення діяльності ГК «Прикарпаття» включає підтримку і вирішення взаємопов'язаних проблем: ефективної виробничої діяльності, ефективного фінансування та інвестування, ефективної маркетингової стратегії, системи управління пер-соналом, ефективних організаційних змін і впровадження нововведень. Тільки комплексне розв'язання цих проблем дасть можливість підприємству швидше вдосконалити свою діяльність.

Ситуація, що склалася у ГК «Прикарпаття» буде подолана з успіхом, якщо буде проводитися глибокий причинний аналіз ситуації (вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на діяльність підприємства, діагностика його фінансового стану, які проведені у попередньму розділі дипломної роботи); послідовно будуть впроваджуватися заходи щодо вдосконалення культури управ-ління фірмою як на оперативному, так і на стратегічному рівнях; вчасно проводитися підготовка і перепідготовка персоналу; поліпшуватиметься якість інформації шляхом удосконалення техніки представлення і структуризації даних, впроваджу-ватимуться нові інформаційні технології; підтримуватимуться процеси нововведень на підприємстві.

Використавши комплекс запропонованих заходів з вдосконалення системи менеджменту, в результаті її використання на підприємстві можна буде одержати вищі у порівнянні з попередніми показники економічної організаційної та соціальної ефективності системи менеджменту.

Економічна ефективність проведення змін в системі менеджменту організації полягає в