Конкурентну стратегію для ГК «Прикарпаття» сформулюємо на основі таких моделей та матриць:

загальна конкурентна матриця М.Портера;

модель конкурентних сил;

матриця конкурентних переваг.

Загальна конкурентна матриця М.Портера передбачає три базові стратегії: цінове лідерство, продуктове лідерство та лідерство в ніші.

Рисунок 3.1. Загальна конкурентна матриця

Лідерство за витратами базується на можливості підприємства знижувати і втримувати витрати на нижчому рівні, ніж у конкурентів.

При цьому використовуються будь-яку можливість для отримання переваг у витратах (шляхом продажу стандартної продукції, виробництва і реалізації товарів масового попиту, використання ефективної розподільчої системи тощо).

Продуктове лідерство базується на прагненні підприємства до диференціації своєї продукції для задоволення запитів споживачів краще, ніж у конкурентів.

Фокусування передбачає зосередження зусиль на якому-небудь аспекті діяльності і основане на виборі вузької сфери конкуренції всередині ніші.

У такий спосіб здійснюється орієнтація на сегменті галузевого ринку і досягнення конкурентних переваг у задоволенні запитів цільових споживачів.

Кожну з трьох базових конкурентних стратегій можна використовувати як ефективний засіб досягнення й збереження конкурентних переваг.

Для готельного комплексу «Прикарпаття» найбільш доречною є стратегія фокусування на диференціації продукції. Можна запропонувати такі стратегії диференціації стосовно товарів конкурентів, зазначивши при цьому їх переваги та недоліки:

1) стратегія диференціації, що грунтується на кращій якості надання послуг. Дана стратегія є надзвичайно привабливою та важливою в тому числі на ринку готельних послуг, для якого характерний високий рівень повторних продаж у випадку лояльного чи прихильного ставлення споживачів до рівня послуг, які надаються готелем. Однак, обравши дану стратегію, неможливо уникнути підвищення рівня ціни, що може стати її недоліком у випадку значної чутливості споживачів до ціни та в разі відсутності відповідності "ціна = якість". Обравши таку стратегію, компанії слід сконцентрувати увагу, в першу чергу, на якості "лідерів" продажуна ринку.

2) стратегія диференціації, що грунтується на широкому асортименті продукції. Дана стратегія диференціації може себе виправдати лише у випадку вдалого розширення існуючого асортименту.

Потенційні переваги: розширення загальної частки ринку; відбирає частку ринку у конкурентів; збільшує валовий прибуток на кожну гривню продажу.

Потенційні недоліки: збільшує операційні витрати; вимагає інколи суттєвих витрат на запуск нових товарів та послуг.

Враховуючи традиційні вподобання споживачів було б доцільним ГК «Прикарпаття» розширити асортимент своїх послуг за рахунок таких як, наприклад, басейн, фітнес-зал, ігровий зал чи майданчик для дітей. Розширення асортименту за рахунок введення сокових напоїв дало б можливість задовольнити потреби споживачів з різним рівнем доходу, забрати частку ринку у провідних конкурентів (ГК «Надія») та зменшити сезонність надання послуг.

3) стратегія диференціації, яка грунтується на ціні. Даний тип стратегії є важливим, якщо врахувати значне зниження платоспроможності українських споживачів. Однак, можна визначити два напрями диференціації по ціні:

А) Встановлення низької ціни. Будувати диференціацію виключно на ціні можливо лише за умови, що ГК «Прикарпаття» може скористатись перевагами структури витрат.

Б) Встановлення преміум-ціни. Встановлення преміум-ціни дозволяє отримати високий рівень прибутку, однак вимагає і забезпечення відповідної якості. Крім того така ціна дозволяє вийти на новий сегмент споживачів з високим рівнем доходу, які згодні платити за високу якість послуг, що надаються.

Зробити висновок на користь стратегії диференціації по ціні можна лише на основі розрахунку коефіцієнта цінової еластичності.

Розрахований середній коефіцієнт цінової еластичності продукції ГК «Прикарпаття» становить практично 0,5 (0,488), тобто свідчить про те, що даний товар є еластичним, і в цьому випадку, як правило, зниження ціни принесе комерційний успіх. Знання цінової еластичності дозволяє розрахувати оптимальну ціну продажу, що максимізує прибуток. Цю ціну можна розрахувати наступним чином:

Цопт = Вп*Е/(1+Е),

де Вп – прямі витрати, а Е – еластичність.

Зроблені розрахунки дозволяють визначити, що стратегія диференціації продукції ГК «Прикарпаття», яка грунтуватиметься на ціні може дати компанії значну конкурентну перевагу. При цьому ці послуги слід позиціювати як такі, що мають високу якість і, помірну ціну.

5) стратегія диференціації, яка грунтується на рекламі. Дана стратегія передбачає суттєву активізацію рекламної діяльності готелю і вимагає значної диференціації не тільки використовуваних каналів, але й самого тексту рекламного повідомлення.

7) стратегія диференціації, яка грунтується на іміджі компанії. Імідж компанії є надзвичайно важливим для позиціювання товару. Проте, імідж компанії має створюватись не лише на основі проведених нею PR-акцій, а й підтримуватись високою якістю пропонованих послуг.

Провівши короткий аналіз можливих стратегій диференціації послуг ГК «Прикарпаття», можна зробити висновок, що найдоцільнішим типом стратегії буде те, що об’єднує в собі всі можливі переваги. Саме вся сукупність основних конкурентних переваг готелю має бути застосована при її позиціюванні на ринку.

В спеціалізованій літературі наводяться так звані п’ять сил конкуренції по Портеру [24]. Автор цієї моделі вважає, що частка ринку, рівень прибутку компанії визначаються тим, наскільки ефективно компанія протидіє наступним конкурентним силам:*

поява на ринку нових конкурентів, що пропонують аналогічні товари;*

загроза зі сторони товарів-замінників (субститутів);*

компанії, що вже закріпилися на ринку та мають свій сегмент ринку;*

вплив постачальників;*

вплив споживачів продукції.

Рис. 3.2. Модель п’яти сил конкуренції М.Портера

Оцінюючи можливість появи нових конкурентів, Портер вказує на необхідність виділити та оцінити такі фактори, як тип виробництва в галузі та пов’язаний з ним рівень галузевої собівартості, ступінь диференційованості продукції, необхідність створення нових каналів розподілу, потреба в капіталі, державна політика, державна політика в галузі регулювання конкуренції.

Найбільший вплив на галузь здійснює конкурентна боротьба між постачальниками однотипних товарів. ГК «Прикарпаття», для того, щоб витримати конкурентну боротьбу, слід мати чітке уявлення про можливості фірм-конкурентів: чи можуть вони і на скільки знизити ціну на продукцію, що постачається, чи можуть вони покращити характеристику послуг, чи здатні вони підвищити рівень обслуговування