приготуванню напівфабрикатів і готових кулінарних виробів; *

удосконалення організації й обслуговування робочих місць всіх структурних підрозділів підприємства; *

впровадження автоматизованих і поточно-механізованих систем прибирання приміщень; *

раціоналізація трудових процесів, впровадження новітніх прийомів і методів праці; *

поліпшення умов праці й відпочинку; *

контроль за дисципліною праці й розвиток творчої ініціативи працівників.

Аналізуючи напрями впровадження зазначених заходів, можна об'єктивно дослідити потенційні технологічні ресурси підприємства.

Трудові ресурси значно впливають на загальний потенціал підприємства. Оптимальний чисельний і кваліфікаційний підбір кадрів є неоціненним скарбом кожного підприємства, а тому слід приділяти велику увагу вивченню цього питання. В умовах ринкових відносин перед підприємствами туристичного бізнесу постає гостра проблема щодо визначення мінімально необхідної чисельності працівників, тому що їхня заробітна плата становить одну з найвитратніших статей.

З метою вивчення і аналізу трудового процесу й витрат робочого часу працівників на підприємствах слід проводити спеціальні наукові спостереження. Спостереження залежно від їх призначення, мети проведення, обсягу й змісту, витрат часу поділяють на такі види: фотографія робочого часу, хронометраж і фотохронометраж.

Фотографія робочого часу дає можливість вивчити й проаналізувати робочий час окремого працівника чи бригади в цілому протягом певного періоду. Якщо спостереження проводяться протягом зміни, то одержані результати мають назву «фотографія робочого дня».

Хронометраж — це є вивчення й вимір часу, протягом якого виконуються окремі циклічно повторювані елементи операцій.

Фотохронометраж — одночасне проведення фотографії робочого часу й хронометражних спостережень.

Під інформаційними ресурсами слід розуміти набір усіх видів інформації (комунікацій), використовуваних в процесі управління як окремими структурними підрозділами, так і підприємством у цілому.

Інформаційні ресурси підприємств можуть забезпечуватись і зростати за рахунок:*

оптимізації інформаційних потоків;*

взаємодії керівника й підлеглих;*

організації ефективної системи зворотного зв'язку;*

впровадження системи збирання пропозицій;*

інформаційних повідомлень адміністрації підприємства;*

використання сучасної інформаційної технології — засобів

організаційної й обчислювальної техніки — персональних комп'ютерів, телефаксів та ін.

Аналіз забезпеченості інформаційними ресурсами дає змогу виявити невикористані інформаційні резерви підприємства, вдосконалити існуючі види комунікаційних зв'язків тощо.

Фінансові ресурси підприємств, які складаються з власних коштів (статутний капітал, резервний фонд, фонд спеціального призначення, додатковий капітал, капітальні вкладення, нерозподілений прибуток), позикових коштів (довгострокові кредити банку, довгострокові позики, короткострокові кредити банку, короткострокові позики) і залучених коштів (розрахунки з кредиторами, отримані аванси, прибуток майбутніх періодів та ін.) необхідно проаналізувати (з урахуванням інфляційних процесів) за останні 2-3 роки роботи підприємства.

Доцільно також визначити відхилення (зростання або зниження) цих показників у кількісних, та відсоткових показниках, причому аналіз цих показників повинен відбивати фінансовий стан власних, позикових і залучених коштів як окремо, так і в загальному обсязі.

Показники фінансової усталеності підприємства є такими що характеризують співвідношення власних і позикових коштів (коефіцієнт автономії, фінансової залежності від позикових коштів та покриття інвестицій), стан обігових коштів (коефіцієнт забезпеченості матеріально-виробничих запасів обіговими коштами, маневрування власних обігових коштів та функціонального капіталу) та стан основних засобів (індекс постійного активу, коефіцієнт реальної вартості майна, накопичення амортизації, співвідношення поточних активів і нерухомості).

Показники рентабельності виробництва та продуктивності праці (в динаміці) повинні відбивати рентабельність активів і власного капіталу (за валовим і чистим прибутком) та рентабельність реалізованих послуг (загальну — всіх видів діяльності; основної діяльності, продуктивність праці, прибуток на одного працюючого, фондоозброєність).

До аналізу фінансових ресурсів підприємства відносять також аналіз розрахунків із замовниками, який включає: індекс зростання цін (Іц), коефіцієнт падіння купівельної спроможності грошей (Кі), втрати від інфляції з кожної тисячі гривень договірної ціни, втрати від надання знижки з кожної тисячі гривень договірної ціни та результат політики надання знижок в разі скорочення терміну оплати.

До організаційних ресурсів підприємства відносять: способи прийняття рішень, організацію систем планування та контролю.

При аналізі застосовуваних способів прийняття рішень необхідно врахувати використання керівництвом підприємств туристичного бізнесу таких спеціальних методів і моделей: експертних оцінок, мозкового штурму, платіжної матриці, дерева рішень, тощо.

Доцільно також детально проаналізувати структуру управління підприємством, визначити конструктивні й реальні пропозиції щодо її вдосконалення. Аналіз розподілу обов'язків між працівниками апарату управління доцільно провести у розрізі: наявності посадових інструкцій, виконання посадових обов'язків, виконання інших обов'язків, незакріплених інструкцією, дублювання обов'язків тощо.

Крім аналізу системи управління та посадових обов'язків працівників необхідно провести аналіз впливу якості роботи апарату управління та його підрозділів (інженерної служби, планово-економічного відділу, бухгалтерії та відділу постачання) на результати економічної діяльності підприємства.

Аналіз сильних і слабких сторін діючого підприємства. Розглядаючи результати аналізу використання потенціалу доцільно визначити відносні переваги й недоліки підприємства в конкуренції, перелік його сильних і слабких сторін. Цей перелік для різних підприємств є специфічним і визначається їх особливостями й факторами внутрішнього середовища.

Розрізняють дві групи факторів, які забезпечують підприємству конкурентні переваги:*

переваги в ресурсах (краща якість, низькі ціни);*

вища майстерність і уміння (ефективне виконання всіх видів

діяльності підприємства, ефективна робота виробничої й допоміжної служб).

Переваги в ресурсах і вища майстерність дозволяють підприємству пропонувати більш ширший асортимент послуг більш високої якості за більш низькими цінами, ніж конкуренти (досягнення переваг), що дає змогу зайняти більш стійкі позиції на ринку послуг, отримувати рентабельність вищу за середню по галузі, розвивати сильні сторони й ліквідовувати слабкі.

До сильних сторін підприємства відносять: висока компетентність, достатні фінансові ресурси, досконала технологія, хороший менеджмент, висока трудова етика, кваліфікована команда управлінців, хороша система контролю якості послуг і виробничих процесів тощо.

До слабких сторін підприємства відносять все, що не дозволяє йому досягти переваг над конкурентами, а саме:застаріле обладнання готельних номерів, виробничих і підсобних приміщень, високі виробничі витрати, відсутність чіткої стратегії розвитку, відсутність фінансових або інших ресурсів, застаріла організаційна структура, слабка уява про ринок