Курсова робота

на тему:

Оцінка рентабельності та діагностика настання банкрутства

Зміст

Вступ 3

Розділ 1. Теоретико –методологічні засади оцінки фінансового стану туристичного підприємства

1.1Суть та необхідність оцінки фінансового стану туристичного підприємства. 5 1.2 Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану 10

1.3 Методи аналізу фінансового стану туристичного підпри-ємства 25

Розділ 2. Комплексний аналіз фінансового стану туристичного підприємства.

2.1 Загальна інформація про туристичну фірму 28

2.2 Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства. 30 2.3 Оцінка фінансової стійкості 33

2.4 Оцінката аналіз прибутковості туристичного підприємства. 36

2.5Характеристика ділової активності 40

2.6Аналіз фінансових передумов неплатоспроможності та оцінка ймовірності настання банкрутства туристичного підприємства. 43

Розділ 3. Шляхи покращення фінансового стану підприємства. 47

Висновки 48

Список використаних джерел 49

Вступ

Метою написання даної курсової роботи стала «Оцінка фінансового стану та діагностика ймовірності настання банкрутства» на мою думу ця тема набирає значної актуальності особливо останні декілька років. Нововведення що здійснюються в останні роки в Україні, зокрема, кардинальні зміни банківської системи, впровадження нових форм власності, трансформація бухгалтерського обліку, знову підняли актуальність питань аналізу та управління фінансовими ресурсами суб’єкта господарювання як основним та пріоритетним видом фінансових ресурсів. За наявності фінансових ресурсів можна забезпечити підприємство будь-якими іншими ресурсами в необхідній кількості або бажаній комбінації.

Вирішуються ці питання в рамках фінансового аналізу як підсистеми ефективного управління ресурсами, яка є ключовою в загальній системі управління підприємством.

Вирішуються ці питання в рамках фінансового аналізу к підсистеми ефективного управління ресурсами, яка є ключовою в загальній системі управління підприємством.

Під час будівництва планово соціалістичного господарства в СРСР аналіз балансу та фінансові розрахунки були замінені аналізом господарської діяльності. Це відбулося звичайного заниження ролі комерційних розрахунків, посилення контрольної функції, домінування аналізу відхилень фактичних значень показників від планових, заниження значення балансу як інструменту управління фінансами підприємства. Тогочасний аналіз втратив свою основну функцію так як ніхто не займався аналізом оремо взятого підприємства.

Процес трансформації фінансового аналізу в СРСР в аналіз господарської діяльності припадає на 30-ті роки ХХст.

Фінансовий аналіз в тому розумінні як його сприймали в промислово розвинутих країнах, то цей напрямок просто не сформувався в соціалістичній економіці через наявність багатьох чинників. Фінансовий аналіз в сучасному його розумінні повинен зясовувати і виправляти недоліки у фінансовій діяльності та виявляти резерви для покращення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

При цьому необхідно розв’язувати наступні завдання:

1.давати оцінку виконанню плану з надходження фінансових ресурсів та їх використання з метою покращення фінансового стану підприємства;

2.надати прогноз можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарювання і наявності власних та позичкових ресурсів;

3.розробити конкретні заходи , спрямовані на більш ефективне використання фінансових ресурсів та зміцнення фінансового стану підприємства.

Розділ 1. Теоретико –методологічні засади оцінки фінансового стану туристичного підприємства.

Суть та необхідність оцінки фінансового стану туристичного підприємства.

Підприємства, які працюють в умовах ринкових відносин, несуть повну відповідальність за своїми зобов’язаннями перед ланками фінансово-кредитної системи, постачальниками, своїми працівниками, а також за результати своєї виробничо-фінансової діяльності. Здатність туристичного підприємства своєчасно погашати свої грошово кредитні зобов’язання характеризує його фінансовий стан.

Під фінансовим станом туристичного підприємства також розуміють рівень його забезпеченості відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного здійснення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями.

Фінансовий стан – це ода з найважливіших виробничо – фінансової діяльності підприємств. Він може бути добрим чи поганим.

Кожне туристичне підприємство повинно прагнути до позитивного фінансового стану, тобто до створення достатнього обсягу фінансових ресурсів, що виступає гарантом своєчасності розрахунків із постачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку.

Метою оцінки фінансового стану туристичного підприємства виступає пошук резервів збільшення його прибутковості, рентабельності і платоспроможності.

Оцінка фінансового стану підприємства має здійснюватись за допомогою вирахування системи економічних показників, які характеризують господарсько - фінансовий стан господарюючих суб’єктів.

Метою оцінки фінансового стану туристичного підприємства є пошук резервів підвищення його дохідності, рентабельності та платоспроможності.

Основними показниками, які характеризують фінансовий стан туристичного підприємства, є:

прибутковість (рентабельність);

оптимальний розподіл прибутку;

наявність оптимальних розмірів власних обігових активів, які забезпечують нормальний процес виробництва та реалізації продукції;

наявність власних джерел формування обігових активів в обсязі, достатньому для їх покриття;

платоспроможність підприємства та інші.

Якщо туристичне підприємство досягає у вказаних напрямках необхідних оптимальних параметрів, його фінансовий стан спокій. Якщо ж туристичне підприємство не отримує, скажімо, прибуток у розмірах, які б забезпечували необхідний приріст власних фінансових ресурсів, його фінансовий стан може бути стійким. Тому розгляд змісту, прядку розрахунку вказаних показників, їх взаємозв’язку і впливу на фінансовий стан туристичного підприємства є досить суттєвим.

Прибутковість – дохідність , окупність вкладених затрат і використаного майна, кінцевий результат діяльності підприємства. Вона характеризується кількістю отриманого прибутку на одиницю відповідних складових процесу виробництва або сукупних затрат підприємства.

Сума отриманого прибутку – показник, який найбільш повно характеризує результативність роботи підприємства, рівень його дохідності.

Прибуток, хоч і є результатом діяльності туристичного підприємства, але характеризує рівень ефективності роботи, вкладених затрат, використаного майна. Тому в практиці господарювання для більш повної ефективності роботи туристичного підприємства, вкладених затрат, використання майна застосовується відносний показник – рентабельність.

Рентабельність – це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства.

У практиці господарювання обраховуються такі показники рентабельності: рентабельність продукції; рентабельність виробництва; рентабельність продажу; рентабельність виробничих фондів; рентабельність вкладень (капіталу) у виробництво та ін.

Рентабельність реалізованої продукції (продажу)