Маріямпіль – місто Марії

На мальовничому вигині Дністра недалеко від древнього Галича, судилося постати оповитому сивиною віків, захищеному любов’ю Матері Божої Маріямполеві – містечку Марії. Гордість Маріямполя – образ Богородиці з маленьким чудотворним Ісусом на руках.

Більшість мистецтвознавців схиляються до думки, що свій початок маріямпольська святиня бере з 16 ст. і зроблена вона в майстернях славетного Рафаеля.

Польські історики появі образу в Маріямполі завдячують власникові населеного пункту Станіславу Яблоновському – коронному гетьманові. Відїжяючи у військові походи, він завжди брав образ Богородиці з Ісусом на руках. Воїни свято вірили в те, що образ приносить перемогу і додає військової наснаги.

На даний час збереглися фрагменти східної оборонної стіни з в’їзною аркою й частиною оборонного рову. Висота стін становить 2-3 м, довжина 50-60 м. Частково збереглися і північні оборонні мури із залишками підвальних приміщень, що мають склепінчасте перекриття.

Замок-палац – пам’ятка архітектури, витвір будівельного мистецтва 17-18 ст.

Про давній палацово-парковий комплекс, що здіймався над берегами Дністра, нагадує найбільший на Прикарпатті багатовіковий дуб. Обхват дуба на висоті 1м становить 7м. Під ним у 1920 році відпочивав Симон Петлюра.

Монастир сестер Милосердя – яскравий свідок духовності Маріямполя. До 1748 року він функціонував як монастир капуцинів. З 1748 року монастир капуцинів передано сестрам Милосердя, які опікувалися хворими, сиротами та школярами.

Бучач

Місто Бучач розкинулося на крутих схилах Стрипи, лівої притоки Дністра.

Перша згадка про Бучач – 1397 рік. На території міста існувало давнє слов’янське поселення, яке до середини 14 ст. належало до Галицько-Волинського князівства. Наприкінці 14 ст. Бучач опинився в складі Польщі. 1515 року містечко отримало магдебурзьке право. З 1558-го тут двічі на рік організовували ярмарки, а щочетверга – торги.

В центрі міста можна оглянути славнозвісну ратушу, одну з найкращих пам’яток архітектури 18 ст. в Україні, побудовану на замовлення Миколи Потоцького в 1751 році за проектом архітектора Б.Меретина. Ратуша споруджена в стилі пізнього бароко.

Недалеко від ратуші, біля підніжжя Замкової гори привертає увагу пам’ятка архітектури 18 ст. – Успенський костьол. Він зведений на пожертвування Миколи Потоцького в 1761-1763 рр. Неподалік від костьолу розміщені руїни замку – історична пам’ятка 16-17 ст.

У Бучачі можна оглянути пам’ятку архітектури 18 ст. – монастир отців Василіан. Він розміщений на схилі вже згаданої гори Федір, недалеко від центральної частини міста.

У центральній частині міста збереглася значна кількість будинків, споруджених наприкінці 19 – на початку 20 століть. Недалеко від ратуші на центральній частині вулиці міста до послуг туристів ресторан «Замок». Неподалік є «Криниця Яна Собеського». Біля цього джерела відпочивав і пив з нього воду в 1687 році король Ян 3 Собеський. Тут встановлена таблиця з пам’ятним написом.

Чортків

Чортків – друге за величиною місто Тернопільської області. Вперше згадується в історичних джерелах за 1522 рік у зв’язку з отриманням магдебурзького права. Дослідники виводять назву з язичницьких часів, коли слов’яни всіляке зло пов’язували зі злим Чорно богом. За іншим переказом, назва пішла від Чортової долини, що була відома до виникнення поселення.

Жителям Чорткова та його гостям впадає у вічі оригінальна споруда у центрі міста. Це міська ратуша, яка має чотирикутну вежу, на якій встановлено годинник.

Зокрема митці з Одеської кіностудії протягом кількох десятиріч саме тут знімали фрагменти художніх фільмів «Діти підземелля», «Квартет Гварнері», «Вершники», «Вишневі ночі».

Недалеко розташований монастир святих отців Домініканців, побудований у 1610 році з дозволу чортківського феодала Станіслава Польського герба Рола. Поряд з ним 1619 року звели костел.

Скала-Подільська

Селище Скала-Подільська (до 1940 – Скала – над - Збручем) розташоване за 15 км від райцентру Борщева на правому березі Збруча.

Над Збручем збереглися руїни півкруглої порохової вежі, оборонних мурів і палацу. Цей замок у 1538 році був перебудований з фортеці 14 ст., що в свою чергу виникла на місці давньоруського городища. Із 1968 року до послуг мандрівників – туристська база «Збруч». Широко відома мінеральна вода «Скала-Подільська». Скало-Подільський парк, заснований наприкінці 18 ст. у ландшафтному стилі – пам’ятка садово-паркового мистецтва державного значення.