подорожей і екскурсій, яке є посередником між туристом і підприємствами, що надають йому послуги (готелі, підприємства, харчування, екскурсійні служби, музеї, спортивно-оздоровчі комплекси і т.д.)
При формуванні туру слід враховувати його основні властивості:
привабливість;
надійність;
безпека;
обгрунтованість:
цілісність (завершеність);
адресну спрямованість;
інформативність;
гнучкість.
1.1. Сутність і необхідність економічного аналізу підприємства
З переходом до ринкових відносин у народному госпо-дарстві України виникло безліч проблем і невирішених пи-тань. Розв'язання їх потребує використання наукових засобів, які має у своєму арсеналі економічна наука і насамперед така її галузь, як економічний аналіз.
Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяль-ності всіх підприємств і господарських установ, визначення впливу факторів на їх відхилення для виявлення в подальшо-му недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації , півдищення ефективності та стабільності їхньої роботи .
Економічний аналіз як наукова дисципліна – це система спеціальних знань , пов”язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів , темпів , пропорцій, а також тенденцій розвитку виявленням глибинної їх суті і причин ,що спричиняють різні відхилення від запланованих показників , договірних зобов”язань , виробничих потужностей , і об”эктивною оцінкою їх виконання .
Окремо треба вказати на можливості економічного аналі-зу як засобу, який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається з двох етапів. На першому етапі на підставі відповідної інформації та її аналітичного опра-цювання оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу. На другому етапі, якщо аналіз визначить необхідність втру-чання з метою зміни якихось параметрів у ньому, приймається власне управлінське рішення. Причому аналітик може підго-тувати для менеджера навіть проект цього рішення.
В умовах ринкових відносин система планування всере-дині підприємства зберігається, проте змінюються його обсяги і деякі підходи. Економічний аналіз забезпечує необхідне обґрунтування планових показників, оскільки його оцінки досягнутого рівня виробництва і витрачання ресурсів, з одного боку, попиту, ринкових цін та ефективності роботи — з іншо-го, є необхідною умовою планування діяльності підприємства.
Усі виробничі й фінансові процеси, а також загальні наслід-ки діяльності підприємства мають належно контролювати-ся. Це забезпечується поточним контролем з боку адміністра-ції підприємства за станом виконання планових завдань, організаційних заходів, вказівок тощо за допомогою аналітич-ного опрацювання повсякденної інформації, яка характеризує виробничо-фінансову діяльність підприємства. Існує і інша форма контролю — наступний. Він здійснюється як ревізія фінансово-господарської діяльності роботи підприємства, тема-тична перевірка з боку податкової адміністрації, аудиторське обстеження. Останнє, наприклад, за дорученням наглядової ради, акціонерів, банку. І цей контроль ґрунтується на аналізі даних про роботу господарського суб'єкта, тобто виступає як одна із форм аналітичного обстеження підприємства.
Економічний аналіз почав формуватися в 20—30-х роках XX ст. як заключний розділ курсу "бухгалтерський облік". Розвиток методів аналізу обумовлювався спочатку необхідніс-тю оцінки бухгалтерських звітів. Розробку методики аналі-зу тривалий час здійснювали фахівці в галузі бухгалтерсько-го обліку і першими, а інколи єдиними практичними праців-никами, які проводили аналіз діяльності підприємств, були найбільш досвідчені бухгалтери.
У той час аналізували тільки бухгалтерський баланс під-приємства, і звідси перша назва курсу "Аналіз балансу". Зго-дом, коли обсяг звітності розширився, а отже, зросла кількість даних і значно змінився зміст інформації, що вивчалася, курс дістав назву "Обліковий аналіз". Отже, можна вважати, що аналіз походить від бухгалтерського обліку або "обліковства".
У 40-ві й наступні роки розвиток і поліпшення методики аналізу, а також додаткове використання планово-норматив-ної, технічної та інших видів інформації поряд із даними існуючої інформації спонукали зміну і цієї назви курсу. Його почали називати відповідно "Техніко-економічний аналіз", "Аналіз господарської діяльності" і, врешті-решт, "Економіч-ний аналіз".
Що ж сприяло розвитку методів аналізу, а потім форму-ванню його як самостійної дисципліни? По-перше, це пов'я-зано з формуванням єдиних засад і систем бухгалтерського обліку і впровадженням типових форм звітності у колиш-ньому Радянському Союзі. По-друге, було скасовано "комер-ційну таємницю" і полегшено доступ до будь-якої економіч-ної інформації. По-третє, у період НЕПу підприємства знову було переведено на комерційний розрахунок, тобто на засади самоокупності, і відповідно поновилося бажання вивчати і аналізувати наслідки їхньої господарської діяльності.
Кропітка робота з налагодження обліку і контролю неми-нуче викликала потребу в розробці спеціальних прийомів вивчення якості обліку і наслідків діяльності, зокрема на підставі підсумкових даних звітів підприємств. Стандарти-зація бухгалтерських документів, регістрів і звітних форм дуже сприяла роботі з впровадження аналізу, більш того, це дало змогу розробити чимало єдиних, стандартних методів аналізу економічної інформації.
Розділ 2.Методологічний інструментарій економічного аналізу діяльності підприємства.
Методика аналізу фінансового стану підприємства включає наступні блоки аналізу:
загальна оцінка фінансового стану і його зміни за звітний період;
аналіз фінансової стійкості підприємства;
аналіз ліквідності балансу;
аналіз ділової активності і платоспроможності підприємства;
аналіз рентабельності капіталу і продажів.
Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням і використанням засобів (активів) і джерелами їх формування (власного капіталу і зобов'язань, тобто пасивів). Ці відомості представлені в балансі підприємства.
3.1 Порівняльний аналітичний баланс
У 20-х роках один з творців балансоведення – Н. А. Блатов рекомендував досліджувати структуру і динаміку фінансового стану підприємства за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Порівняльний аналітичний баланс виходить з початкового балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки і структурної динаміки вкладень і джерел засобів підприємства за звітний період. Обов'язковими показниками порівняльного аналітичного балансу є: абсолютні величини по статтях початкового звітного балансу на початок і кінець періоду, питомі ваги статей балансу у валюті балансу на початок і кінець періоду, зміни в абсолютних величинах, зміни в питомих вагах, зміни в % до величин на початок періоду (темп приросту статті балансу), зміни в % до змін валюти балансу (темп