високим із-за невиправданого зростання дебіторської заборгованості.
Коефіцієнт термінової ліквідності показує прогнозовані платіжні можливості компанії за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.
Різні показники ліквідності представляють інтерес не тільки для керівників і фінансових працівників підприємства, але і для різних споживачів аналітичної інформації: коефіцієнт абсолютної ліквідності – для постачальників сировини і матеріалів, коефіцієнт термінової ліквідності – для банків, коефіцієнт поточної ліквідності – для покупців і утримувачів акцій і облігацій підприємства.
Після визначення загальної характеристики фінансового стану наступним важливим завданням аналізу фінансового стану є дослідження показників фінансової стійкості підприємства.
Розділ 4.Фінансова стійкість підприємства
4.1Платоспроможність підприємства
Фінансова стійкість – характеристика, що свідчить про стабільне перевищення доходів над витратами, вільному маневруванні грошовими коштами підприємства і ефективному їх використанні в безперебійному процесі виробництва і реалізації продукції. Фінансова стійкість формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності і є головним компонентом загальної стійкості підприємства.
Аналіз стійкості фінансового стану на ту або іншу дату дозволяє з'ясувати, наскільки правильне підприємство управляло фінансовими ресурсами в перебігу періоду, передування цій даті. Важливо, щоб стан фінансових ресурсів відповідав вимогам ринку і відповідав потребам розвитку підприємства, оскільки недостатня фінансова стійкість може привести до неплатоспроможності підприємства і відсутності у нього засобів для розвитку виробництва, а надмірна – перешкоджати розвитку, обтяжуючи витрати підприємства зайвими запасами і резервами. Таким чином, суть фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів.
Зовнішнім її проявом виступає платоспроможність.
Платоспроможність – це здатність своєчасно повністю виконувати свої платіжні зобов'язання, витікаючі з торгових, кредитових і інших операцій платіжного характеру.
Платоспроможність підтверджується даними:
наявність грошових коштів на розрахункових рахунках, валютних рахунках, короткострокові фінансові вкладення. Ці активи повинні мати оптимальну величину. Чим значніше розмір грошових коштів на рахунках, тим з більшою вірогідністю можна стверджувати, що підприємство має в своєму розпорядженні достатні засоби для поточних розрахунків і платежів. Проте, наявність незначних залишків засобів на грошових рахунках не завжди означає, що підприємство неплатоспроможне: засоби можуть поступити на розрахункові валютні рахунки, в касу в перебігу найближчих днів, короткострокові фінансові вкладення легко перетворити на грошову готівку. Постійна кризова відсутність готівки призводить до того, що підприємство перетворюється на “технічно неплатоспроможне”, а це вже може розглядатися як перший ступінь на шляху до банкрутства.
про відсутність простроченої заборгованості і затримкою платежів;
невчасному погашенні кредитів, а також тривалому безперервному користуванні кредитами.
Низька платоспроможність буває як випадковою, тимчасовою, так і тривалою, хронічною. Причинами цього можуть бути:
недостатня забезпеченість фінансовими ресурсами;
невиконання плану реалізації продукції;
нераціональна структура оборотних коштів;
невчасне надходження платежів від контрактів;
надлишки товарів на відповідальному зберіганні.
Вищою формою стійкості підприємства є його здатність розвиватися. Для цього підприємство повинне володіти гнучкою структурою фінансових ресурсів і можливістю при необхідності привертати позикові засоби, тобто бути кредитоспроможним.
Кредитоспроможним є підприємство за наявності у нього передумов для отримання кредиту і здатності своєчасно повернути узяту позику із сплатою відсотків, що належать, за рахунок власних ресурсів.
За рахунок прибутку підприємство не тільки погашає свої зобов'язання перед банками, бюджетом, страховими компаніями і іншими підприємствами, але і інвестує засоби в капітальні витрати. Для підтримки фінансової стійкості важливе не тільки зростання абсолютної величини прибутку, але і її рівня щодо вкладеного капіталу або витрат підприємства, тобто рентабельності. Слід пам'ятати, що висока прибутковість пов'язана з вищим ризиком, а це означає, що замість доходу підприємство може зазнати значні збитки і навіть стати неплатоспроможним.
Таким чином, фінансова стійкість підприємства – це такий стан його фінансових ресурсів, їх розподіл і використання, яке забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності в умовах допустимого рівня ризику.
При аналізі фінансової стійкості застосовуються різні відносні показники, а зокрема:
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами
;
де Косс - коефіцієнт забезпеченості власними засобами;
- власні джерела( розділ пасиву балансу);
- необоротні активи ( розділ активу балансу);
- оборотні активи ( розділ балансу).
характеризує ступінь забезпеченості підприємства власними оборотними коштами, необхідну для фінансової стійкості.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу
;
де – коефіцієнт маневреності власного капіталу;
– власні джерела;
– необоротні активи.
Показує, наскільки мобільні власні джерела засобів з фінансової точки зору: чим більше Км., тим краще фінансовий стан, оптимальне значення Км=0,5.
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів
;
де, Ксзс – коефіцієнт співвідношення позикових і власних
засобів;
- довгострокові пасиви;
- власні джерела.
Його зростання в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від привернутого капіталу (<1).
Фінансова стійкість характеризується показниками:
співвідношенням позикових і власних засобів;
відношенням власних оборотних коштів і до загальної величини оборотних коштів (коефіцієнт забезпеченості власними засобами);
співвідношенням власних оборотних коштів до загальної величини власних засобів.
Всі ці показники містять величини власних засобів. За наявності у компанії в аналізованому періоді негативного капіталу, що пов'язане із збитковою діяльністю, говорити про наявність фінансової стійкості Компанії не можна. компанія характеризується як фінансово нестійкий.
Підставою для ухвалення рішення про неспроможність (банкрутстві) компанії є система показників для визначення незадовільної структури балансу. Підставою для визнання структури балансу підприємства незадовільною, а підприємства – неплатоспроможним, є виконання однієї з наступних умов:
коефіцієнт поточної ліквідності на кінець аналізованого періоду має значення менше 2;
коефіцієнт забезпеченості власними засобами на кінець аналізованого періоду має значення менше 0,1.
4.2.Оборотний капітал
Термін “оборотний капітал” (його синонім у вітчизняному обліку – оборотні кошти) відноситься до поточних активів підприємства. Оборотні кошти забезпечують безперервність виробничого процесу.
У практиці аналізу оборотний капітал підрозділяється за наступними ознаками:
по функціональній ролі в процесі виробництва: оборотні фонди і фонди звернення. До оборотних фондів відносяться виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо), незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніх