періодів. Фонди звернення – це готова продукція і товари для перепродажу, товари відвантажені, грошові кошти, розрахунки з іншими підприємствами і організаціями. Таке ділення необхідне для роздільного аналізу часу перебування оборотних коштів в процесі виробництва і звернення;
по практиці контролю, планування і управління: нормовані оборотні кошти і ненормовані оборотні кошти. На підприємстві можуть бути норми на виробничі запаси, напівфабрикати власного виробництва, готову продукцію, товари для перепродажу;
за джерелами формування оборотного капіталу: власний оборотний капітал і позиковий оборотний капітал. Величина власного оборотного капіталу визначається як різниця між підсумком розділу “Капітал і резерви”, розділу “Необоротні активи” і розділу “Збитки”. Позикові оборотні кошти формуються у формі банківських кредитів, а також кредиторської заборгованості. Вони надаються підприємству в тимчасове користування;
по ліквідності (швидкості перетворення на грошові кошти): абсолютно ліквідні засоби, оборотні кошти, що швидко реалізовуються, оборотні кошти, що поволі реалізовуються;
по ступеню ризику вкладення капітал:
оборотний капітал з мінімальним ризиком вкладення: грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення;
оборотний капітал з малим ризиком вкладень: дебіторська заборгованість (за вирахуванням сумнівної), виробничі запаси (за вирахуванням залежаних), залишки готової продукції і товарів (за вирахуванням тих, що не мають попиту);
оборотний капітал з середнім ризиком вкладень: малоцінні і скорозношуючі предмети, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів;
оборотний капітал з високим ризиком вкладень: сумнівна дебіторська заборгованість, залежані виробничі запаси, готова продукція і товари, що не мають попиту;
- по матеріально-речовинному змісту: предмети праці (сировина, матеріали, паливо і ін.), готова продукція і товари, грошові кошти і засоби в розрахунках.
Фінансове положення підприємства знаходиться в безпосередній залежності від того, наскільки швидко засоби, вкладені в активи, перетворюються на реальні гроші.
Прискорення оборотності оборотних коштів зменшує потреба в них: менше потрібний запасів сировини, матеріалів, палива, заділів незавершеного виробництва, і отже, веде до зниження рівня витрат на їх зберігання, що сприяє кінець кінцем підвищенню рентабельності і поліпшенню фінансового стану підприємства.
Уповільнення часу обороту приводять до збільшення необхідної кількості оборотних коштів і додаткових витрат, а значить, до погіршення фінансового стану підприємства.
Швидкість обороту засобів – це комплексний показник організаційно-технічного рівня виробничо-господарської діяльності. Оборотні кошти забезпечують безперервність процесу виробництва.
На тривалість знаходження засобів в обороті впливають чинники зовнішнього і внутрішнього характеру.
До чинників зовнішнього характеру відносяться сфера діяльності підприємства, галузева приналежність, масштаби підприємства, економічна ситуація в країні і пов'язані з нею умови господарювання підприємства.
Внутрішні чинники – цінова політика підприємства, структура активів, методика оцінки запасів.
Швидкість оборотності оборотного капіталу оцінюється за такими показниками, як:
1. Коефіцієнт оборотності, або швидкість обороту
;
де -коефіцієнт оборотності;
-виручка від реалізації продукції, робіт, послуг (тис.
грн.);
-середня величина оборотного капіталу (тис. грн.).
Коефіцієнт оборотності показує кількість повних оборотів (раз), що здійснюються оборотним капіталом за аналізований період часу. Із збільшенням показника прискорюється оборотність оборотних коштів, а значить ефективність використання оборотних коштів поліпшується.
2. Тривалість одного обороту
;
де Д - тривалість одного обороту оборотного капіталу (у днях);
- середня величина оборотного капітал (тис. грн.);
- звітний період (у днях);
- виручка від реалізації продукції (тис. грн.).
Скорочення часу обороту, як вже наголошувалося, веде до вивільнення засобів з обороту, а його збільшення – до додаткової потреби в оборотних коштах.
3. Коефіцієнт закріплення оборотних коштів
;
де - коефіцієнт закріплення оборотних коштів;
- середня величина оборотного капіталу (тис. грн.);
- виручка від реалізації продукції (тис. грн.).
Прискорення оборотності капіталу сприяє скороченню потреби в оборотному капіталі (абсолютне вивільнення), приросту об'ємів продукції (відносне вивільнення) і, значить, збільшенню отримуваного прибутку. В результаті поліпшується фінансовий стан підприємства, зміцнюється платоспроможність.
4.3.Аналіз дебіторської заборгованості
Аналіз дебіторської заборгованості має особливе значення в періоди інфляції, коли іммобілізація власних оборотних коштів стає особливо невигідною. Цей аналіз починається з розгляду її абсолютної і відносної величин дебіторської заборгованості.
Збільшення дебіторської заборгованості може бути викликане:
необачною кредитною політикою підприємства по відношенню до покупців, нерозбірливим вибором партнерів;
настанням неплатоспроможності і навіть банкрутства деяких споживачів;
дуже високими темпами нарощування об'єму продажів;
труднощами в реалізації продукції.
Різке скорочення дебіторської заборгованості може бути наслідком негативних моментів у взаєминах з клієнтами (скорочення продажів в кредит, втрата споживачів продукції).
Вельми актуальне питання про зіставлення дебіторської і кредиторської заборгованості.
Багато аналітиків вважають, що якщо кредиторська заборгованість перевищує дебіторську, то підприємство раціонально використовує засоби, тобто тимчасово привертає в оборот засоби більше, ніж відволікає з обороту. Бухгалтери відносяться до цього негативно, тому що кредиторську заборгованість підприємство зобов'язане погашати незалежно від стану дебіторської заборгованості. У світовій обліковий-аналітичній практиці зіставленню дебіторської і кредиторської заборгованості приділяють постійну увагу. Для оцінки оборотності дебіторської заборгованості використовуються наступні показники:
1. Оборотність дебіторської заборгованості
;
де -коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
(число оборотів);
-виручка від реалізації продукції (тис. грн.);
-середня величина дебіторської заборгованості (грн.).
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством. Якщо при розрахунку коефіцієнта виручка від реалізації вважається по переходу права власності, то збільшення коефіцієнта означає скорочення продажів в кредит, а його зниження свідчить про збільшення об'єму кредиту, що надається.
2. Період погашення дебіторської заборгованості
;
де Длдз тривалість погашення дебіторської заборгованості
(дні);
-звітний період (у днях);
-коефіціент оборотності дебіторської
заборгованості (число оборотів).
Чим довше триває період погашення, тим вишщий ризик її непогашення. Цей показник слід розглядати по юридичних і фізичних особах, видах продукції, умовах розрахунків.
Існують деякі загальні рекомендації управління дебіторською заборгованістю:
встановити контроль за станом розрахунків з покупцями;
з метою зменшення ризику несплати одним або декількома крупними покупцями слід по можливості розширити круг покупців;
стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості, оскільки значне перевищення дебіторської заборгованості створить загрозу фінансовій стійкості підприємства і залучення додатково дорогих джерел