Індивідуальне завдання

з предмету Організація туризму

на тему: Договірні відносини між туристичним підприємством та споживачами туристичних послуг

План

1. Туристичні документи.

2. Вимоги до складання договорів.

3. Договірні відносини між туристичним підприємством та споживачами туристичних послуг.

1. ТУРИСТИЧНІ ДОКУМЕНТИ

Важливими складовими діяльності туристичної фірми є створення туристичного продукту (тур подорожі), його реалізація (продажів) і організація споживання (власне здійснення подорожі). На всіх етапах турфірма виступає в ролі посередника між виробниками турпослуг - підприємствами туристичного обслуговування - та їх споживачами-туристами.

Створення тцрподукту

Реалізація туру, активізиція туристів

Бронювання туристичного обслуговування

Організація подорожі, облік і контроль

Звітність

Розрахунки

Головним документом, на основі якого будуються взаємовідносини фірми, її постачальників і клієнтів є договір (угода, контракт). Питання договірної роботи в туризмі знайшли відображення в ряді міжнародних документів.

В 1970 р. на міжнародній конференції в Брюсселі (Бельгія) було ухвалено Конвенцію за контрактом на подорож. У цій Конвенції розглядаються два види контрактів: з організатором подорожі та з посередником на організацію подорожі. Згідно контракту клієнта з турфірмою-організатором подорожі остання бере на себе обов'язок надати йому за визначену ціну комплекс послуг з проживання, перевезення та іншого обслуговування в подорожі та несе відповідальність за її організацію. Контракт з посередником є договором, за яким особа, що виступає як посередник, бере на себе обов'язок надати клієнту за визначену ціну подорож або право вимагати організації подорожі у відповідності з контрактом. Фірми-посередники заключають контракти з туристами від імені організаторів подорожі й на підставі договору доручення. Їх повноваження, як і відповідальність, обмежуються цим договором.

Міжнародна Конвенція за контрактом на подорож для держав, які її ратифікували, є основою при розгляді суперечок між туристичними агентствами з одного боку й міжнародними туристами - з іншого з питань порушення умов контрактів, що були ними укладені.

Зразок типового контракту, який належить підписати тура-агенту та клієнту, пропонується також Директивами ЄЕС від 13.06.1990 р. із захисту прав споживачів у сфері туризму та від 13.05.95 р. №90/314 про подорожі, відпустки та поїздки.

В 1970 р. Генеральною асамблеєю Всесвітньої федерації асоціацій туристичних агентств (ФУААВ) та радою Міжнародної готельної асоціації (МГА) було ухвалено Міжнародну конвенцію по контрактах між власниками готельних підприємств та бюро подорожей. Конвенція покликана регулювати підписання та виконання контрактів між турагентами та власниками готелів, які керуються її правилами, якщо це не суперечить національному законодавству. Положення Конвенції стосуються контрактів міжнародного характеру. Спочатку Конвенцією було визначено три види готельних контрактів:

- для індивідуальних клієнтів (від 1 до 10 осіб);

- для груп клієнтів;

- для періодичного бронювання.

Після внесення пізніших виправлень сторонами було позбавлено два перших види контрактів. У Конвенції розглядаються питання бронювання готельних послуг, їх оплати, розумів та термінів замовлень, виплати компенсацій та винагород, ануляцій, взаємних обов'язків тур-агентств та власників готелів, а також - вирішення спорів.

З 1993 р. Конвенція отримала назву Кодексу відносин між готелями та турагентствами Всесвітньої федерації асоціацій турагенств та Міжнародної готельної асоціації.

Алі в практичній роботі турфірми перед усім керуються нормами національного законодавства. В Україні види контрактів та умови їх укладення визначаються Цивільним Кодексом України.

У Ліцензійних умовах вказуються основні види договорів-контрактів, на які тур фірма спирається у своїй діяльності: договір про співробітництво (партнерство) у галузі туризму; домов між тур фірмою та іншими організаціями, що беруть доля в обслуговуванні туристів: готельними комплексами, підприємствами громадського харчування, транспортними та страховими компаніями, музейними та театральними, розважальними та спортивними установами тощо; договір між тур фірмою й клієнтом (туристом) про надання туристичного обслуговування.

Договір про співробітництво в туризмі регулює взаємовідносини між фірмами - постачальниками тур продукту та фірмами, що авізують туристів. Такі домов укладаються як між вітчизняними фірмами (внутрішній туризм), так і між українськими та зарубіжними фірмами (іноземний туризм та виїзний за кордон). В останньому випадку смороду повинні відповідати вимогам типового договору на зовнішньоекономічну діяльність, що відображені в "Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)", затвердженому наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України № 75 від 5.10.1995 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9.10.1995р. №367/903).

Типова форма договору складається з преамбули й наступних розділів: предмет договору, умови співробітництва (обов'язки сторін), фінансові умови, форс-мажорні обставини, відповідальність сторін, а також - умови дії самого договору.

У преамбулі вказується назва договору, місце та година його укладення; повні найменування сторін, що уклали договір, за якими смороду зареєстровані, та їх короткі назви, що для зручності надалі будуть використовуватись у тексті (можуть бути вказані реєстраційні дані та номер ліцензії); особини, уповноважені представляти сторони, та нормативно-законодавчі документи, на підставі яких смороду діють.

Предмет договору відображає сутність співробітництва: одна з сторін буде направляти, інша - приймати туристів на обслуговування в турподорожі, або ж сторони домовляються про обмін туристами.

Головним розділом договору є умови співробітництва, де вказуються конкретні обсяги послуг, умови і терміни їх надання, а також - обов'язки сторін. Фірма, що приймає туристів, зобов'язується надавати обумовлені послуги відповідної якості, своєчасно підтверджувати надання обслуговування, забезпечувати партнера усіма необхідними рекламно-інформаційними матеріалами. Фірма, що направляє туристів, зобов'язується своєчасно повідомляти приймаючій фірмі про хід продаж турові, доставляти туристів у місце, де починається їх обслуговування приймаючою фірмою, та у встановлені терміни оплачувати її послуги.

Останнє питання конкретизується в розділі "Фінансові умови співробітництва". У