прибутку можуть бути розраховані показники рентабельності. Проте у кожному конкретному випадку можлива аналітична оцінка їх розрахунку повинна бути додатково обгрунтована. Дані коефіцієнти доцільно розраховувати у разі, коли інші і неврахованідоходи і витрати або порівняно невеликі, або істотно залежать від об'ємів основної діяльності. На практиці широке використання мають показники рентабельності виробництва і продукції, що розраховуються по чистому прибутку (тобто по прибутку звітного періоду за вирахуванням податку на прибуток і інших податків і зборів, на прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства). Популярність цих показників пояснюється тим, що чистий прибуток є тим фінансовим результатом, який разом з амортизацією складає власні засоби підприємства і який може порівняно вільно використовуватися їм для реалізації своєї політики соціально-економічного розвитку, дивідендної політики і т.п.
Приклад розрахунку показників рентабельності наводиться в табл. 4.3
2.3. Результативність використання ресурсів
Таблиця 2.3
Зведена таблиця показників рентабельності поточної діяльності турфірми "Фортуна" за 2004-2006 рр. %
Показник | За станом на кінець
2004 | 2005 | 2006
Рентабельність виробництва
по валовому прибутку | 83,3 | 75,3 | 72,0
по прибутку від основної діяльності | 29,4 | 23,6 | 22,0
по чистому прибутку | 5,1 | 5,2 | 5,7
Рентабельність продукції:
по валовому прибутку | 45,5 | 42,9 | 41,9
по прибутку від основної діяльності | 16,0 | 13,5 | 12,8
по чистому прибутку | 2,8 | 2,9 | 3,3
Показники, що відображають частку прибутку в собівартості, витратах або об'ємі виручки, що поступила, характеризують ефективність поточної діяльності підприємства. Вони показують, в якому ступені, покривши пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг) витрати, підприємство здатне направляти власні засоби на розширення масштабів діяльності, виплату дивідендів, створення і збільшення фондів і резервів. Проте існує широкий круг суб'єктів економічних відносин, яких цікавить не тільки рентабельність поточної діяльності, але і результативність використовуваних підприємством необоротних засобів і фінансових ресурсів. Подібна інформація вельми цікава для власників, менеджерів підприємства, потенційних інвесторів. Всіх їх цікавить не тільки те, який об'єм витрат здійснюється в процесі діяльності, щоб одержати той або інший об'єм прибутку, але і те, якими по величині основними фондами одержаний цей прибуток. Для власників і акціонерів дуже важливо знати, скільки прибутку принесла кожна вкладена ними одиниця грошових коштів, для менеджерів скільки прибутку доводиться на одиницю вартості всіх використовуваних господарських засобів.
Для того, щоб одержати уявлення про результативність використання ресурсів підприємства, розраховується ряд показників рентабельності, що пов'язують об'єм одержуваного прибутку з величиною використовуваних матеріальних або фінансових коштів. Результативність необоротних і фінансових ресурсів може виражатися двояким чином: або як частка, яку складає річний об'єм прибутку в об'ємі використовуваного ресурсу (коефіцієнти рентабельності), або як число оборотів (років), за яке даний ресурс може бути відшкодований за вартістю за рахунок прибутку (коефіцієнти оборотності або показники термінів окупності). Розглянемо декілька коефіцієнтів, що найбільш часто вживаються на практиці.
Коефіцієнт рентабельності використання основного капіталу. Розраховується як відношення чистого прибутку (чистий прибуток звітного року за вирахуванням податку на прибуток і інших податків і зборів, на прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства) до середньорічного об'єму всіх використовуваних господарських засобів або всього привернутого капіталу (напівсума підсумку балансу на початок і кінець періоду). Даний показник розраховується по формулі:
Прибуток звітного періоду | Податок на прибуток і інші податки і збори, враховані на прибуток
Підсумок балансу + початок року | Підсумок балансу на кінець року
Даний коефіцієнт показує, скільки прибутку доводиться на 1 грн. використовуваних господарських засобів. Він дає найзагальніше уявлення про результативність досліджуваного бізнесу незалежно від джерел залучення капіталу і інших чинників. Рентабельність власного капіталу. Цей показник дещо конкретизує і доповнює розглянутий вище. Знаходиться він як відношення величини чистого прибутку до середньорічного об'єму власного капіталу. Для його розрахунку може бути рекомендована наступна формула:
Прибуток звітного періоду | Податок на прибуток і інші податки і збори, враховані на прибуток
Підсумок балансу + початок року | Власний капітал на кінець року
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу представляє великий інтерес для власників фірми і потенційних інвесторів, оскільки він показує", яка ефективність авансованих власниками і акціонерами засобів. Цей коефіцієнт у разі значного об'єму привернутого капіталу може істотно відрізнятися від значення коефіцієнта рентабельності основного капіталу, оскільки при формуванні фінансових результатів в цьому випадку істотними є витрати на виплату відсотків по кредитах і позиках. Саме цей показник найбільшою мірою підходить як критерій при рішенні питання про участь в капіталі: висока рентабельність власного капіталу, як правило, забезпечує здатність виплачувати високі дивіденди і таким чином привертати у разі потреби додатковий капітал. Рентабельність основних фондів. Визначається відношенням чистого прибутку до середньорічного об'єму використовуваних основних фондів підприємства. Даний показник характеризує ефективність тієї частини господарських засобів, яка упредметнена в основних засобах підприємства. Рентабельність довгострокових фінансових вкладень. Визначається діленням об'єму одержаних фірмою відсотків від участі в капіталі інших підприємств і т.п. (дані наводяться у формі № 2) на середньорічну величину довгострокових фінансових вкладень (інвестиції в залежні, дочірні та інші підприємства):
Чистий прибуток
Довгострокові фінансові вкладення на початок року |
Довгострокові + фінансові вкладення на кінець року
Зіставлення цього показника з показниками рентабельності, наприклад, основних фондів дозволяє обґрунтувати ефективність використання вкладень для розширення основного бізнесу або, навпаки, доцільність диверсифікації діяльності.
Період окупності основного капіталу. Визначається як відношення середньорічної вартості господарських засобів фірми до чистого прибутку. Показник відображає швидкість відшкодування використовуваного виробничого потенціалу за рахунок чистого прибутку. Для розрахунку може бути рекомендована наступна формула:
Підсумок балансу на