за рахунок перебудови управлінських процесів, використання нової інфор-маційної технології, ліквідації непотрібних управлінських ланок.

Оцінка кадрів на підприємствах Японії характеризується декількома особливостями, пов'язаними з філософією виробництва, яка грунтується на пріоритетах персоналу, як може проявити і закріпити свої здібності ко-жен працівник. У зв'язку з цим одним із обов'язкових факторів оцінки пер-соналу є необхідність повної оцінки результатів його праці, здібностей, характеру, здатності до певного виду діяльності. Справедлива оцінка за цими параметрами служить основою для вирішення питань управління кар'єрою персоналу, що в свою чергу має важливе значення для мотивації працівників. Другою особливістю є досить жорсткий зв'язок результатів оцінки працівників з оплатою і преміюванням. Підвищення окладів здійснюється щорічно, як правило, 1 квітня, а премії видаються два рази в рік. Оплата праці за результатами оцінки пробила «бреш» в традиційній японській системі оплати праці за віком і стажем.

В даний час виплата премій обумовлюється оцінкою здібностей і резуль-татом праці. Намітилась тенденція і в оплаті праці - інколи до 30—40 % її розміру є не постійною, оскільки узгоджується з результатами праці.

Третьою особливістю оцінки кадрів на японських підприємствах є її регулярність, обов'язковість для всіх, що створює нормальний психологіч-ний клімат у колективі. Документальною основою оцінки є оціночні лис-ти або картки оцінки кадрів.

Ще однією специфічною особливістю на японських підприємствах є застосування бальної системи. В літературі наводиться приклад: на фірмі «Тайріку Трейдінг» з метою підвищення окладу використовують таке співвідношення: якщо працівник набрав 100-96 балів, то підвищення ок-ладу буде на 8 %, якщо 89—80 балів, то на 6 % і т.д. коли ж кінцева оцінка будь-якого працівника складає менше 30 балів, то підвищення оплати не буде. Є і такий підхід до преміювання, якщо працівник А оцінюється в 70 балів, Б — 80, і В — 90 балів. Середнє арифметичне — 80 балів, тоді коефіцієнт оцінки працівників буде:

А =70:80 = 0,875;

Б = 80:80=1,000;

В = 90:80= 1,125.

Відповідно до цих коефіцієнтів кожному працівникові визначається розмір премії, яка нараховується на групу працівників і розподіляється за питомою вагою (кожному - його частину із загальної суми).

Набір факторів (якостей) працівників є досить різноманітний для кож-ної фірми, але практично у всіх системах атестації оцінюються:

Із методів оцінки найбільш поширеними в Японії є:

РОЗДІЛ 2

Дослідження процесу управління та оцінки персоналу в туристичному комплексі «Прикарпаття»

2.1.Характеристика туристичного комплексу “Прикарпаття ”

Мережа туристичних підприємств активно формувалась наприкінці 70-х років та впродовж 80-х років. Як свідчить аналіз, більшість готелів, мотелів, кемпінгів, санаторіїв, баз відпочинку та туристичних баз будувались за проектами, які не відповідають міжнародним стандартам. Інтенсивна їх експлуатація в період масового туризму (60-80 роки), а також несвоєчасне проведення капітальних та поточних ремонтів, призвели до значного зносу цих будівель та оснащення. Тому пріоритетним напрямом зміцнення матеріальної бази туристичних підприємств має бути проведення реконструкції, модернізації та будівництва об’єктів туристичної сфери за рахунок власних коштів підприємств і шляхом залучення інвестицій, у т. ч. іноземних.

Готельне господарство є однією з основних складових туристичної індустрії України. В Україні налічується 1326 готельних підприємств на 104,2 тис. місць. (таблиця 2.1.)

Таблиця 2.1.

Підприємства готельного господарства за типами

Усі типи підприємств | Кількість, одиниць

Підприємств | В них номерів | Одноразова місткість готелів

1326 | 51 450 | 104 224

Готелі | 872 | 44071 | 84812

Мотелі | 21 | 527 | 1179

Готельно – офісні центри | 5 | 130 | 252

Кемпінги | 10 | 685 | 1572

Молодіжні бази та гірські притулки |

11 |

749 |

1641

Клуби з проживання | 2 | 77 | 207

Гуртожитки для приїжджих | 405 | 5211 | 14561

За формами власності їх кількість розподіляється таким чином:40% перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, 57% - у колективній власності та 3% у приватній.(таблиця 2.2.)

Таблиця 2.2.

Готелі за формами власності та їх основні показники |

Кількість, одиниць | Одноразова місткість готелів, місць

готелів | номерів

Всі форми власності |

872 |

44071 |

84812

Приватна власність |

31 |

712 |

1410

Колективна | 436 | 27472 | 52584

Державна

В тому числі:

- загальнодержавна | 403 | 15800 | 50631

119 |

6477 |

12433

Власність міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав |

2 |

87 |

187

Необхідно відзначити, що чисельність готелів з 1994 року почала скорочуватись. Особливо це стосується Автономної Республіки Крим та Одеської області, де кількість готельних підприємств скоротилась більш ніж на 60 відсотків. З 1997 року по теперішній час їх кількість стабілізувалась.

До тої кількості стабільних готельних підприємств належить і туристичний комплекс «Прикарпаття», який побудований в 1969 році і зданий в експлуатацію в 1970 році.

Туристичний комплекс «Прикарпаття» Івано – Франківського обласного закритого акціонерного товариства «Івано – Франківськтурист» (надалі ТК «Прикарпаття») було створено з метою надання громадянам комплексних туристично-екскурсійних послуг, послуг громадського харчування та інших послуг. ТК «Прикарпаття» не являється юридичною особою, та є структурним підрозділом-філією ЗАТ «Івано – Франківськтурист», має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в банку, круглу печатку із своїм найменуванням, бланки, емблему, діє на основі самоокупності, може від свого імені за письмовим дорученням набувати майнові і немайнові права і нести обов’язки, бути за дорученням ЗАТ «Івано – Франківськтурист» позивачем і відповідачем в судах різних інстанцій.

ТК «Прикарпаття» розташований за адресою: м. Івано – Франківськ, вул.. Гетьмана Мазепи, 140 – А, тел./ факс (03422) 30-298, в мальовничому куточку міського парку на