Бакалаврська робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи 74 сторінки друкованого тексту, включаючи 7 додатків. Список використаних джерел містить 50 найменувань.

РОЗДІЛ 1. Науково-теоретичні основи рекламної діяльності

1.1. Історія виникнення реклами

Рекламна діяльність зародилася ще на світанку цивілізації, пе-режила різні етапи еволюції разом з еволюцією людини, її потреб і культурного розвитку. Відповідно до досліджень численних науковців робимо висновок, що перша реклама була висічена на камені в Менефісі в V столітті до н.е. [3,с.72].

За словником іншомовних слів, визначаємо, що поняття реклама (франц. — reclame, від лат. — reclamo — вигукую, кличу) має кілька значень: 1) популяризація товарів, видовищ, послуг тощо за допомогою преси, радіо, телебачення, плакатів, світлових стендів, оголешень і т. д; 2) поширення відомостей про кого-небудь, про щось з метою популяризації.

Досліджуючи питання виникнення первісної реклами знаходимо поняття Ёінститут глашатаївЁ, котре згадується ще в XIV ст. до н.е. Глашатаї використовувалися для повсякденного інформування жителів стародавніх міст. Вони повідомляли населенню найрізно-манітнішу інформацію: про вшанування уславлених полководців, про прибуття в місто чужоземних послів, про чергову роздачу хліба або грандіозну циркову виставу, про виклик громадян у суд, про ви-несення вироків і виконання страт тощо [6,с.140].

Бачимо, що навіть у ті часи велике значення мали окремі елементи процесу рекламування: смислове навантаження закликів і вигуків, їх лексич-не значення, інтонування, тембр голосу, а також зо-внішній вигляд (одяг, зачіска, міміка, жести, набір предметів, якими вони користувалися, намагаючись привернути до себе увагу).

На основі опрацьованих джерел робимо висновок, що до протореклами належать орнаменти татуювань з їхнім риту-альним змістом; жезли начальників, які символізували владу; знаки власності у вигляді клейма. Значна кількість рекламних елементів містилася у святкових процесіях: декламація хвалебних віршів, демонстрація здобутих у боях трофеїв, вигуки глашатаїв, які запрошували на видовища, му-зика, співи, фарсові вистави. Тобто це були попередники сучасних рекламних кампаній, що спрямовувалися на потенційного споживача і об'єднували значну кількість знакових засобів, які справляти шоковий вплив на цільову аудиторію [16,с.50].

Сучасні дослідники реклами вважають одним з найдавніших ре-кламних текстів викарбуваний на камені напис, знайдений на руїнах Мемфіса: «Я, Ріно з острова Крит, з ласки богів тлумачу сновидіння». Однак виявляємо, що дешевшими і поширенішими були написи, видряпані або нама-льовані фарбою на стінах, так звані графіті (від латинського слова «graftio» — дряпати). Для впорядкування рекламної стихії стіни громадських будівель були спеціально побілені чи покриті білою фарбою. Вони мали наз-ву «альбум» (від латинського слова «albus» — білий) і призначались для оперативних повідомлень, об'яв, новин [19,с.201].

Отже, можна сказати, що в античний період усні об'яви вже до-повнювалися багатим набором письмових і зображальних засобів, що створювали рекламні образи, метою яких було глибше проник-нення у психіку потенційного споживача, бажання підштовхнути його до вигідних для рекламодавця дій.

Багато вчених все ж зходяться на думці, що початки таких понять, як афіша, плакат, торгова марка, реклам-на акція, слід шукати саме в античному періоді історії людства.

Період середньовіччя практично не дає нам історичних підтверджень існу-вання рекламних текстів. Це зрозуміло, тому що весь устрій еконо-мічного життя грунтувався на натуральному господарстві і не пере-дбачав активного розвитку такого типу діяльності. Такий стан речей ми порівняли із радянським етапом розвитку України, коли також не було потреби у рекламному бізнесі, а найпоширенішим рекламним слоганом був такий: «Літайте літаками Аерофлоту!».

Проте не можна категорично твердити про відсутність навіть у ті часи будь-якої реклами.

Оскільки за середньовіччя основами суспільства були релігійний світогляд, християнська ідеологія, церква, то на цьому етапі спостерігаємо переважно своєріднау релігійну рекламу — проповіді, наста-нови, повчання — з наміром утвердження в масовій свідомості вищих релігійних цінностей.

Знаходимо, що у XII ст. з'явились перші відомості про живописні вивіски, які спочатку вирізали з дерева або полотна, а потім фарбували чи вкри-вали позолотою. Вони повідомляли назву будинку, були рекламою крамниць, служили головним орієнтиром у міському лабіринті, коли ні назв вулиць, ні номерів будинків ще не було [22,с.306].

Успішний розвиток реклами потребував промислового вироб-ництва паперу (з 1320 р. у Німеччині) і друкарського обладнання (1450 р. Гуттенбергом). Очевидно що, в цей період виникають такі носії реклами:*

летючки, що є прямими попередниками сучасних листівок, які використовуються як у політичних, так і в торгово-рекламних цілях;*

афіші різних видовищ (коротке рукописне повідомлення, яке вивідувалось переважно на поштах і заїздах, з переліком номерів та їх виконавців);*

каталоги виданих книг із зазначенням цін;*

анотації— важливий жанр книготоргової реклами;*

видавничі проспекти;*

заголовки, які коротко переказують зміст книги.

Звертаємо увагу на важливий момент в розвитку реклами, а саме створення 1530 року у Венеції інформаційного бюро, метою якого було збирати політичну й торговельну інформацію (відомості про прибуття та відплиття морських суден, ціни на товари, безпеку доріг тощо) і продавати її зацікавленим особам. Поступово такі інститути масової інфор-мації створюються і в інших європейських містах [50].

Ще одним нововведенням у цей період називаємо появу нових Ёпрофесі-оналівЁ: у Англії — ньюзменів, у Франції — нувелістів, в Італії — новелантів, тобто збирачів та рознощиків новин, які мали постійні місця зустрічей, надійні джерела інформації у різних верствах населення.

Однак виникнення справжньої друкованої реклами повґязуємо з іменами У.Кекстона