Особливо інтенсивно спостерігаємо розвиток рекламного бізнесу у ХХ ст. Реклама стає мистецтвом, виокремлюється у самосійну галузь, надає робочі місця десяткам мільйонів людей. Ре-кламний бізнес стає джерелом мільярдних прибутків. Коли в економічно розвинутих країнах четвертою владою називають пресу, то п'ятою — рекламу [29,с.180].

У 1922 р. новим засобом реклами стало радіо. 30 - 40рр. були «золотими роками» радіо. В економічно розвинутих країнах радіо багато років тримало увагу мільйонів слухачів, транслюючи рекламні оголошення. З появою телебачення (перед другою світовою війною) радіо ві-дійшло на другий план. Але в шістдесятих роках воно знову знайш-ло своє місце, ставши джерелом передачі інформації для тих, хто знаходиться поза домом. З 1948 р. починається ера реклами на телебаченні. Поява ка-бельного телебачення, платних телевізійних програм і відеозаписів продовжує життя реклами на телебаченні.

Керуючись працями і дослідженнями численних американських вчених у США реклама набула майже сучасного вигляду вже наприкінці XIX ст. Цілком природно, що у такій енергійній, підприємливій країні, динамічна й заповзятлива реклама мусила відігравати дуже важливу роль в усьому діловому житті. Тоді ж у США було видано багато теоретичної літератури з пи-тань реклами. Значна кількість її не втратила актуальності й досі, оскільки там поєднались досягнення таких наук, як економіка, фізі-ологія, соціальна психологія й менеджмент. Вдалим початком була, зокрема, книга К. Гопкінса «Наука реклами» (1923р.).

Свою специфіку здобула і реклама на території України. Основними її носіями називаємо друковані видання за відсутності радіомовлення і телебачення. Яскравими прикладами існування реклами в пресі початку XX століття можна вважати тижневик "Рідний край" (Полтава — Київ — Гадяч, 1905-1916 ) та газету "Киевская мысль" (Київ, 1906-1918).

При дослідженні шпальт старих газет столітньої давності бачимо досить ґрунтовні зразки реклами. На одній з них знаходимо:

"Народна гостинниця у Львові. Готель, Реставрація, Каварня уряджені на спосіб віденський. Освітленнє електричне, електрична вінда, телефон, купальні зимні і теплі. Ціна комнат від 1карбованця до 5карбованців. В домі кравець, фризиєр і швець. З "Народної гостинниці" близько до "Народної Торговлі", до "Труда", "Ризниці", "Бесіди", "Народного дому" і пр. Є також хати на нічліг для селян (в зимі від особи 40 коп., в літі 30 коп.), чого в жаднім иншім готелю крім "Народної гостинниці" нема" [30,с.12] . Тут уже звернення до потенційних споживачів свідчить про доволі широке використання психологічної мотивації — присутність реклами-порівняння, виділення специфічних рис запропонованих послуг.

В Україні тільки починає розвиватися рекламний бізнес. Це пов'язано з тим, що Україна як самостійна країна також лише почала процес становлення. Початком розвитку рекламного бізнесу в Україні можна вважати прийняття у 1996 році закону «Про рекламу».

Таким чином, історія реклами сягає давнини, набуваючи відтоді своїх особливостей розвитку в різних країнах і досягаючи епохи утвердження приблизно з середини XIX століття. Саме в цей період відбувається становлення реклами — вона перетворилася з ізольованого явища в сучасний діючий інститут, з усіма притаманними основними формами, функціями і засобами впливу. Також ми побачили, що тематика реклами і механізми її подачі у пресі перегукуються через століття. За "золотим правилом" сучасної реклами, вони мають бути стислими, гарними, науковими, інформаційно насиченими, оригінальними, втіленими в образи, що добре запам'ятовуватися. На нашу думку, рекламі початку XX cтоліття були притаманні всі ці ознаки, окрім, можливо, стислості та гнучкості, хоча це нормальне явище, тому що (якщо навіть не враховувати голосову рекламу, яка є зараз) тоді не було такої кількості плакатів, оголошень, а тим більше світлових стендів, як тепер.

Реклама минулого століття не була такою яскравою, художньо оздобленою, як теперішня, проте вона була не менш цікавою, майстерною, інколи навіть — вражаюче професійною. Її відмінність полягає тут не стільки в засобах точного, об'єктивного, актуального повідомлення про товари чи послуги, а в технічних можливостях тодішніх виробників реклами.

1.2. Особливості реклами в туризмі

Реклама в туризмі є формою непрямого зв’язку між туристичним продуктом і споживачем. Це означає, що, надаючи інформацію про компанію та її турпродукт, реклама повинна переконати потенційних клієнтів зупинити свій вибір саме на даній компанії та її продукті, підсилити впевненість постійних клієнтів у правильності їх вибору.

Реклама допомагає туристичним підприємствам освоювати нові ринки збуту, розширювати об’єми продаж, збільшувати доходи та забезпечувати належну оплату праці персоналу і сприятливий морально-психологічний клімат в колективі [11,с.141]. Велике значення реклами і у встановленні зворотного зв’язку туристичної фірми з ринком. Це дозволяє контролювати просування туристичних послуг, вносити корективи у збутову діяльність, створювати та закріплювати у споживачів стійку систему переваг до певних туристичних продуктів [1,с.150].

Засоби реклами (рекламоносії) можуть бути дуже різноманітними. Як показують дослідження, найбільш ефективними виявляються наступні: преса, телебачення, радіо, відеоролики, поштові відправлення, зовнішня реклама, сувенірна реклама [7,с.52]. Наголошуємо, що реклама в туризмі повинна враховувати особливості регіону, країни, традиції та звички потенційних споживачів. Усе це також вимагає попереднього ґрунтовного маркетингового дослідження.

Розвиток туризму складно уявити без яскравої, влучної та дійової реклами. Вона здійснює значний психологічний та соціокультурний вплив на суспільство. Проте такий вплив не слід розцінювати як примушування чи спонукання споживачів туристичних послуг до тих чи інших дій, адже сучасна цивілізована реклама – це не маніпулювання громадською думкою, а професійне формування актуальних потреб, спрямованих на саморозвиток людини [2,с.84]. Наприклад,