вечірні телепередачі (з 8 до 12 години вечора), оскільки майже 90% всіх сімей, що мають телевізор, дивляться його в цей час.
Цілком очевидно, що ефективність реклами також залежить від того, в якій телепередачі вона поміщена, оскільки від цього залежить аудиторія програми, яка і вирішує долю реклами. За даними опитування громадської думки бачимо, що найвигідніше розміщувати рекламу в таких телепередачах: новини (80%) – найбільш стабільне вкладення засобів, реклама для всіх ; телесеріали (45%) - реклама для домогосподарок і пенсіонерів; спортивні програми (40%) – в основному чоловіча аудиторія ; музичні програми (25%) – молодіжна аудиторія [34].
Проте даній рекламі властивий серйозних недолік - це її висока вартість. А отже, перш, ніж ухвалити рішення про використання телебачення, як засобу реклами в туризмі, необхідно ретельно зіставити бажаний ефект від рекламної кампанії в туризмі з планованими витратами. При цьому, наприклад, може з'ясуватися, що для досягнення необхідного ефекту буде потрібно демонстрація декількох 10-секундних рекламних роликів, в той же час той же самий ефект може бути одержаний за допомогою публікації такої ж кількості звернень в пресі, що обійдеться набагато дешевше. Так до недавнього часу підприємство користувалося послугами ТРК «Київ», де можна було побачити рекламний ролик фірми, але з часом маркетолог прийшла до висновку, що доцільніше розміщувати рекламу у спеціалізованих виданнях.
Мистецтво реклами полягає в тому, щоб грамотно розподілити бюджет між основними та додатковими коштами, тобто цілеспрямовано привернути увагу саме тієї категорії споживачів, які чи тепер, чи в перспективі, можуть вважатися найбільш значущими для даного споживчого сегменту.
Наступним за популярністю засобом реклами є радіо. Радіо охоплює такі категорії людей, до яких не доходить ТБ і преса, наприклад, автомобілістів і відпочиваючих на природі, третина всіх передач слухається зовні дома. Мобільність, гнучкість і дешевизну радіо високо цінують рекламодавці. Ефективність хвилинного радіоспоту складає приблизно 75% ефективності стандартного 30-секундного телеролика. Дотого ж, що ціна радіореклами значно менше ціни на телевізійну рекламу [35].
По обхвату української аудиторії радіо займає друге місце після ТБ. На відміну від преси радіостанції володіють великими можливостями розміщення локалізованих рекламних кампаній. Спостерігаємо, що радіо володіє можливістю обхвату аудиторії близько 80% і його частка в рекламних витратах складає всього 4%.
За аудиторними показниками ми визначили лідерів по щоденному обхвату серед українських радіостанцій УР-1/Радіо Ера, Руське радіо, Гала радіо, Хіт FM, Європа плюс, Наше радіо, Мюзік радіо, Ностальжі, Столиця, Авто-ФМ, БМ - ФМ і ін.
Відповідно ми виділили переваги радіореклами:
всюдипроникність;
оперативність;
селективність;
камерність, тобто можливість звертатися до адресата в домашній обстановці і тим самим створювати атмосферу довіри.
До недоліків радіореклами можна віднести обмеженість елементів дії на слухача і, найголовніше, неможливість показати туристський продукт і повторити почуте.
Стандартна тривалість рекламних аудіороликів - 30 сек, 15 сек. В основному вартість вказується за 30 сек., причому вартість за розміщення п’ятнадцятисекундного аудіоролика розраховується, як правило, не пропорційно, а з використанням спеціальних коефіцієнтів (від 0,5 до 0,7).
У своїй діяльності при користуванні послугами радіо компанія орієнтувалася на інформаційні (надані клієнтом відомості, прочитані під музику або у супроводі спецефектів) і іміджеві (не завжди музичний ролик; відсутні телефони, адреси, реклама направлена тільки на ім'я марки, продукту, їх запамятованість і впізнанність) ролики.
Загальновизнані переваги радіорекламного повідомлення в туризмі служать самодостатнім аргументом її використання, і ні замовники з туристської галузі, ні виконавці не бачать особливої необхідності в підвищенні ефективності радіореклами. Тим часом радіоспоти, в більшості своїй, одноманітні і схемні, отже, малоефективні. Деякі працівники рекламних відділів українських радіостанцій прямо говорять про кризу радіореклами. Це спричиняє за собою фінансові труднощі у більшості радіокомпаній і відповідно уяву невигідності у туристських компаній.
Дані дослідників також підтверджують високу ефективність реклами в туризмі на радіо [36].
Незважаючи на вище названі переваги фахівці Артексу дійшли висновку, що для них реклама на радіо є дуже дорогою і невигідним є співвідношення ціна-якість (хотілося б зазначити , що до недавніх пір на київських радіостанціях можна було почути про Артекс ).
На базі проведених нами маркетингових досліджень серед громадян міста Києва з 500 опитуваних були зроблені наступні висновки:
18% (90 осіб) – були клієнтами "Артексу";
32% (160 осіб) – докладно орієнтуються в присутності такого підприємства на ринку;
40% (200 осіб ) – чули про таке підприємство;
10% (50 осіб) – не знають, що це таке.
При визначенні бюджету на рекламну діяльність "Артекс" користується „імпіричним” методом, загалом 3% від прибутку підприємство випділяє на рекламні заходи.
Одним з основних рекламних засобів, які використовує компанія “Артекс” є три групи друкованих видань.
Перша – це достатньо велика спеціалізована туристична преса ("Туристические новости" і ін.).
Друга – численні споживчі туристичні газети і журнали, розраховані на різних соціально-економічних прошарків населення ("День", "6 Континентов", "Странник", "Деловая столица" і т.д.).
Третя група – видання ділової спрямованості, розраховані на найбільш економічно-активну категорію платоспроможних громадян ("Міжнародний туризм", "Welcome to Ukraine", "Навколо світу", "Вояж", "Туризм", "UTG" й ін.).
Якщо першою і другою групами видань користуються майже всі тур фірми, то третя група в "арсеналі" лише тих компаній, які зацікавлені у просуванні свого іміджу, формуванні позитивної репутації серед клієнтів певної групи.
Спектр додаткових рекламних засобів досить широкий – до них відносять видання з великими тиражами. Це рекламні газети "Від і до", "Сіті-плюс", "Бізнес-реклама", а також суспільно-політичні та інформаційно-розважальні газети та журнали, основною часткою читачів яких є люди в економічно-активному діапазоні (30-50 років) – "Аргументи і факти", "Версія", "Тиждень", "Сім