5. Бернардинський монастир. Зводиться з 30-тих рр. XYII ст. в барокковому стилі. Закінчення будівництва припадає на 80-ті роки. З 1742 року монастирський комплекс, центральною архітектурною спорудою якого був Миколаївський костьол, оперезано кам’яним муром. Це зразу ж надало будівлі оборонного вигляду. Мешканці монастиря славилися тягою до науки, і надзвичайно багата бібліотека монастиря зберігала фоліанти не стільки релігійного, скільки світського характеру і, зокрема, славилася своїми книгами з астрономії. А в XVIII сторіччі в монастирі влаштувався невеликий і маловідомий навіть на західноукраїнських землях римо-католицький орден комуністів.

Ця чернеча організація не мала нічого спільного із сучасними комуністами, дотримуючись досить чітких зобов’язань перед світом. Насамперед ченці-комуністи займалися освітою місцевого населення й підтримували архітектурні пам’ятники римо-католицького походження. На жаль, цей орден несподівано зник. А під склепінням монастиря в 1945 році розмістилася виправна колонія для неповнолітніх.

Це єдина з культових дерев’яних споруд у місті, яка збережена в майже первісному вигляді. Час її спорудження, якщо виходити з довідкової літератури, чітко визначити неможливо, так як його розтягнуто на все XYII ст. Традиції дерев’яного зодчества тісніше, ніж кам’яного, пов’язані з місцевою архітектурною специфікою. Тому ця церква в більшій мірі, в порівнянні з вищеописаними, відображає місцевий (особливо прикарпатський) будівельний колорит.

Розташована в центрі міста, фасадом до площі Ринок, ця греко-католицька культова споруда походить з першої половини-середини XYII ст. Церква святої Трійці

Вона також носила в собі еклектичні стильові традиції; первісний вигляд її мав готично-ренесансні форми, але частота перебудовувань (1748-1768, 1810, 1830, 1860 рр.), спричинилася до їх нівеляції. Остання перебудова відбудувалася протягом 1893-1903 років; і з цього часу церква святої Трійці набула сучасного вигляду.

С поруджено в 1811 році на місці дерев’яної. Будівля була виразником ранньокласичного стилю.

Ратуша в 1902р.

Це двохповерхова прямокутна будівля з двоярусною вежею та внутрішнім двором. Перший поверх займали крамниці, а на другому – приміщення гімназії, яка розташовувалась тут до 1914 (а, фактично, до 1920-тих) років.

к Ратуша.Сучасне фото

9. Цікавим виразником стилю ампір виступає цілий ряд житлових бережанських будинків з мансардами та “пухкими”, за висловлюванням Г.Логвина, колонами. Час їх появи припадає на кінець XYIII-поч. ХІХ ст.

Визначні люди Бережан

З Бережанами пов’язані долі багатьох визначних діячів культури, науки, медицини, політики України і Польщі. У Бережанах ці люди або народилися, або вчилися, або працювали, або гостювали, або друкувалися: М. Шашкевич, І.Франко, Богдан та Левко Лепкі, М.Яцків, С.Твердохліб, А.Чайковський, О.Маковей, Франц Коковський, В.Гнатюк, З.Кузеля, Л.Джулинський, О.Кульчицька, М.Якубець, Едвард Ридз-Сміглий, Я.Струхманчук, М.Мороз, В.Савчак, С. Литвинович, М.Лабунька, О.Ковшевич, О.Нижанківський, Д. Січинський, С. Крушельницька, А.Пацлавський, Е. Якимів, І. Легкий, Л. Мігоцький. Солідний список, а він далеко не повний.