БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА

на тему:

«Історичні етапи розвитку та становлення

м. Яремче, як туристичного центру»

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ГУЦУЛЬЩИНІ

1.1. Вплив різних культур та етносів на заселення Яремчанщини.....................5

1.2. Польське панування та його вплив на суспільне життя Гуцульщини……………………………………………………………………….7

1.3. Традиції гостинності та розвитку подорожей на Русі в Х-ХV столітті……………………………………………………………………………..8

1.4. Соціально-господарські аспекти розвитку Гуцульщини…………………29

РОЗДІЛ 2. ЕТНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КРАЮ

2.1. Народні промисли та мистецтво краю……………………………………..43

2.1.1. Монументальна архітектура краю…….…………………….………………43

2.1.2. Гуцульський одяг місцевих мешканців…………….……….…………………47

2.1.3. Народні промисли та мистецтво …………………….………….…………..49

2.2. Надання послуг харчування на Прикарпатті……………………………...53

2.3. Перші засоби розміщення на Гуцульщині………………….……………..56

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ЦЕНТРУ ТУРИЗМУ

3.1. Історія виникнення Карпатського Національного парку та його роль в розвитку туризму………………………………………………………………...61

3.2. Інфраструктура та початкові етапи зародження туризму………………...63

3.3. Сучасний стан та перспективи подальшого розвитку туризму на Яремчанщини…………………………………………………………………….69

Висновки………………………………………………………………………...72

Список використаних джерел ………………………………………………..75

Вступ

Актуальність теми. Інтенсивний розвиток туризму в Україні був зумовлений появою новиї туристичних центрів. Територія обласного підпорядкування м. Яремче є одним з них. Місто Яремче – туристичний центр Прикарпаття (знаходиться за 70 км. від м. Івано-Франківська), розташований біля підніжжя Карпатських гір на лівому березі стрімкої р. Прут на висоті 665 метрів н.р.м. Карпатська гірська система, поряд з Альпами та Балканами, характеризується найбільшою біологічною різноманітністю на європейському континенті. В Українській частині Карпат інтенсивне природокористування розпочалось пiзнiше, нiж в Захiдних Карпатах. Завдяки цьому тут на значних площах збереглися дiлянки дикої природи, зокрема унiкальні пралiси. Питання про їх охорону постало ще на початку XX століття, коли було створено кілька лісових резерватів в Чорногорі та Марамороських Альпах для збереження i вiдновлення зникаючих представникiв флори та фауни [7]. Помилують Ваше око неповторні гірські ландшафти, водоспад “Пробій” і 20-метровий міст над ним. Яремче є осередком народного декоративно-прикладного мистецтва та багатьох ремесел. Ви зможете придбати дерев'яні вироби, картини, ліжники, шерстяні килими, декоративні верети, ткані і вишиті рушники на сувенірному ринку, що поряд з водоспадом. Втіленням найкращих традицій гуцульської кухні є колиби – невеликі ресторани, самобутні дерев'яні будівлі, побудовані в гуцульському стилі. Доторкнуться до найпотаємніших струн Вашої душі гуцульської мелодії “троїстих музик” – тріо: цимбали, скрипка і бубен. А найголовніше – це гуцули, щирі та гостинні господарі. Чільне місце в сфері туризму посідають туристичні комплекси, які знаходяться на Прикарпатті.

Мета і завдання роботи. Метою бакалаврської роботи є поглиблення та дослідження основних компонентів становлення та розвитку сфери туризму в м. Яремче.

Для досягнення даної мети потрібно визначити та розв’язати такі завдання:

систематизувати теоретичні дослідження про сучасний стан розвитку туризму на Прикарпатті;

дослідити історію та проаналізувати розвиток туристичної сфери на території обласного підпорядкування м. Яремче;

обґрунтувати оптимальні шляхи використання складових туризму в м. Яремче;

дослідити сучасний стан та перспективи використання туристичних ресурсів на досліджуваній території.

Об’єктом бакалаврської роботи є туристська територія Яремча у сфері розвитку туризму на Прикарпатті, його етапи та передумови такого розвитку. Вплив історичних чинників на становлення та розширення територіальних туристичних зон.

Предметом дослідження є природні та соціально-економічні передумови для розвитку інфраструктури туризму в м. Яремче.

Методологічні засади дослідження. Проведені маркетингові дослідження та порівняльна характеристика засобів розміщення в різні історичні епохи. Вплив торгівельних шляхів на зміну побуту населення та закріплення власних звичаїв і традицій.

РОЗДІЛ 1.

ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ

ТУРИЗМУ НА ГУЦУЛЬЩИНІ

1.1. Вплив різних культур та етносів на заселення Яремчанщини

За часів австрійського панування проводились докладні переписи населення, які дають цінний матеріал для пізнання демографічних відносин, торгівельних шляхів, використання природних ресурсів на розвиток Яремщини [75].

Населення палеолітичних та мезолітичних часів займалось, насамперед, ловецтвом, харчувалось м'ясом диких звірів, одягалось в шкіри і жило невеличкими родовими колективами в шалашах дерев’яної конструкції, вкритих шкірами мамонтів і менших копитних. В неоліті (молодший кам’яний вік), що розвивався в VІ-ІV тисячоліттях до нашої ери, в житті первісної людини відбулись зміни. Людина навчилась культивувати деякі зернові рослини, приручила велику та дрібну рогату худобу, освоїла виробництво глиняного посуду. Людські колективи намагались освоювати землі, що піддавались мотичному землеробству і випасу худоби.

Згідно з відомостями опрацьованої літератури, поступове збідніння населення було викликане його ростом і підвищенням податків. Якщо в 1886 році сума податків у Дорі складала 2802, в Ямній – 1020, Микуличині з Татаровом і Ворохтою – 5206 золотих, то через 10 років ця цифра складала, відповідно, 3061,1728 та 8732 золотих, тобто в 1,5 рази більше [16].

Дещо пізнішою є багатошарова стоянка в Дорі, що розташована поблизу старовинної дороги з Придністрянщини на Закарпаття, якою возили в басейн Тиси дорогу сировину – кремінь. Другою особливістю поселення є її положення на березі криниці, з якої добувалась сировиця для виварювання солі. Завдяки цьому на поселенні в урочищі Куштіль людина поселялась кілька разів. Найстаріші знахідки на Куштілі (сотні фрагментів предметів) відносяться до 2-1.5 тисяч років до н.е., коли там поселились носії підкарпатської культури шнурової кераміки, що виготовляли вироби з глини (кухонний посуд різних форм та розмірів, прикрашений зверху орнаментом у вигляді відтисків шнура).

Основний ареал підкарпатської культури шнурової кераміки та комарівської культури знаходився на Прикарпатті. В ХШ столітті до н.е. носіїв комарівської культури витіснили племена фракійського походження, що прибули сюди з Молдавії і Трансільванії. Вони створили культуру типу Ноа, кераміка якої виготовлялась з глини, яка змішана з піском, кварцом та кременем. Посуд різних форм та розмірів, орнаментований дірочками під вінцями та валиками з насічками на шийках. Населення культури Ноа знало ливарне виробництво [49].

На зміну описаній культурі на Прикарпаття прийшла голіградська культура (також південного походження), що