При плануванні подальшого розвитку рекреаційного комплексу в основу повинна бути покладена ідея природно – історично – етнографічної рекреації, що базується на найбільш раціональному використанні територіального поєднання природних умов, ресурсів та історичних, архітектурних пам’яток краю [47].

При цьому слід використати такі сильні сторони, як:

регіональні та природні особливості;

рекреаційна інфраструктура;

економічні можливості;

територіальне зонування.

Регіон на основі комплексного вивчення рекреаційної інфраструктури краю, природних особливостей та економічних можливостей кожного району, згідно з проведеним у 1986 –1987 рр. медичним зонуванням, поділений на 10 лікувально – оздоровчих (рекреаційних) зон. Кожна з зон в залежності від кліматично-географічних умов, стану освоєння її бальнеологічних ресурсів має специфічний напрямок використання в лікувальних цілях. Вже зараз санаторні установи краю успішно здійснюють лікування таких хвороб: виразка шлунку, цукровий діабет, захворювання нервової системи, органів руху та інші. При цьому медичний спектр закладів постійно розширюється, а види послуг збільшшуються.

Територія Карпатського національного природного парку є частиною історико-етнографічної області України – Гуцульщини, корінними жителями якої є гуцули. Це талановиті та винахідливі люди, народні умільці, яких сама природа надихає творити. Край славиться різьбярством, ткацтвом, килимарством, вишивкою. Гуцули зберегли деякі відмінності у мові, одязі, культурі та побуті, мають свої народні звичаї й традиції і вже цим привертають до себе увагу. Чимало пам'яток історії та культури, які знаходяться на території парку, охороняє держава. Особливу унікальність представляють церкви, збудовані в традиційних формах гуцульської школи.

Завдяки сприятливим кліматичним умовам та мальовничим природним ландшафтам, парк користується великою популярністю у туристів. Про розвиток усіх видів відпочинку свідчить велика кількість туристських і спортивних баз, санаторіїв-профілакторіїв, оздоровчих таборів та приватних садиб, що приймають приїжджих. Найсприятливішим для відпочинку та лікування є літньо-осінній сезон – з травня до жовтня.

На території парку є десять місць відпочинку та дванадцять рекреаційних зон, що переважно розташовані поблизу транспортних шляхів. Привабливі для туристів зони відпочинку: «Воротище», «Барвище» (с. Микуличин), «Трамплін» (смт. Ворохта) та вольєрне господарство в Яремчі, в секціях якого знаходяться олені, козулі та дикі свині.

Карпатський трамвай. Сьогодні в Карпатському регіоні є три діючи вузькоколійні залізниці: Бескидська, Вигодська та Осмолода-Дарів (частина Брошнівської системи). Вузькоколійні залізниці в регіоні почали будувати за часів Австро-Угорщини (1890 р.) і використовували для перевозів вантажів. А після Першої Світової війни «вузькоколійку» почали використовувати як пасажирський транспорт, були побудовані перші станції. Навесні 1999 р. повінь припинила рух «трамваїв», але в серпні 2000 р. відновлено нормальний рух. На сьогоднішній день функціонує і набирає сили, як одна з перспективних туристичних атракцій.

Пішохідний туризм. Карпати – один із головних районів проведення пішохідних туристських спортивних походів. Різноманітність природних перешкод дає можливість оволодіти майже усім арсеналом прийомів техніки пішохідного туризму та орієнтування на місцевості, повноцінно проводити навчальні заходи. Тут можна прокласти маршрути від найпростіших до III категорії складності. Українські Карпати – середньовисотні гори, які не досягають снігової лінії і не мають сучасних льодовиків. Абсолютна більшість карпатських вершин – нижче 2000 м, і лише на масиві Чорногора шість вершин мають більшу висоту. У межах головного вододілу знаходяться гори Бескиди з найвищою точкою – горою Пікуй (1405 м); від Верецького до Яблуницького перевалів простягнулися найбільш важкопрохідні, розчленовані численними ущелинами гори Горгани з найвищою точкою – г. Сивуля (1818 м); від Яблуницького перевалу на південь простягнувся масив Чорногора з найвищими вершинами України.

Водний туризм. Більшість гірських рік регіону добре освоєні туристами: ріки Чорний Черемош, Черемош, Білий Черемош, Прут, Стрий. За останній час до них додалися маршрути малими річками – притоками р. Черемош (р. Пробiйна, Бистрець); притоками р. Стрий; верхів'ями р. Прут. Це стало можливим завдяки порівняно нового типу суден – каяків. Ріки Карпат можна долати на каяках, байдарках, катамаранах, плотах. Найкращий час для проходження річок Карпат – кінець квітня – перша декада травня, під час повені, коли танення снігів найбільш інтенсивне. Це стосується, в першу чергу, річок Прут, Чорний Черемош, Білий Черемош та малих приток, якi придатні для проходження лише протягом кількох весняних днів.

Велосипедний туризм. Велосипедний туризм має свої переваги у порівнянні з іншими видами туризму. Особливо в Карпатах велосипед є дуже зручним засобом пересування. Він дає мандрівнику можливість із досить значною швидкістю долати великі відстані, познайомитися під час короткої подорожі з регіоном, відвідати цікаві об'єкти, розташовані один від одного на значній відстані.

Неабиякими щедротами обдаровує велосипед у туристичній мандрівці. Велосипедні подорожі є захоплюючим видом активного відпочинку, який дарує багато чого несподіваного, а інколи – досі небаченого, оригінального, виняткового. Найвідоміший маршрут проходить зі Львова через Івано Франкове, Самбір, Нагуєвичі, Дрогобич, Стрий, Моршин, і далі на Долину, Івано-Франківськ, Коломию, Верховину. В регіональну мережу велосипедних туристичних шляхів планується включити наступні тематичні шляхи (розроблені, але не ознаковані): «По замках», «Заповідними територіями», «Центрами народних промислів», «По історичних місцях», «Пам'ятками дерев'яної архітектури»[13].

Кінний туризм. Природа Українських Карпат та береги річок ідеальні для верхової їзди. Мандруючи прокладеними маршрутами туристи ознайомлюються з різними районами, з побутом та культурою місцевого населення, що мало змінилася за останні триста років. В більшості гірських районів Ви можете досхочу поїздити верхи.