туризму за його рахунок зводяться різні споруди, у тому числі і очисні. В той же час туристи створюють високу завантаженість автодоріг, залишають багато сміття, нещадно експлуатують місцеву природу. Суспільство одержує від туризму вигоду, оскільки завдяки ньому припиняється плинність кадрів. Але кожний туристичний регіон повинен пройти через заміну застарілих структур управління, тому що обслуговуючий персонал досить часто притягується ззовні, особливо це стосується фахівців. Якщо ж приїжджі починають володіти дуже багатьма земельними ділянками і підприємствами, то це вже викликає незадоволеність серед місцевого населення. Відчуження місцевих жителів може призвести до того, що нові наміри з розвитку туризму стане важко здійснювати. Таким чином, планування і формування туризму повинне відбуватися за умови залучення громадськості. Участь в цьому процесі всіх зацікавлених груп (економістів, екологів і т.д.) є щонайпершою необхідністю. Крім того, повинна ще існувати і організація, яка виступить посередником між різними партнерами в туристичній діяльності.
Специфіка туристичного продукту пов'язана із специфікою туристичного попиту. Попит на туристичні послуги не однорідний через три основні причини. Перша з них - невідчутність і незбереженість туристичного продукту.
Туристичну послугу неможливо побачити при укладенні договору, спробувати як товар на смак. Складність в роботі менеджера туристичної фірми полягає в тому, щоб переконати покупця у вигідності саме його послуги, адже якість туристичного продукту коливається у вельми широких межах і залежить не тільки від постачальників, але і від часу і місця пропозиції. Берегти туристичний продукт неможливо, тому що якщо клієнт відмовився від подорожі в останній момент, то замінити його ким-небудь вже практично неможливо.
Різноманітність споживачів туристичних послуг - ще одна причина неоднорідності попиту на них. Різні категорії туристів відрізняються метою поїздки, своїми вимогами до туристичних послуг, а також ціною, яку вони готові і в змозі заплатити. Кожному типу туристів існує визначений тип туристичного ринку. Картина буде ще більш різноплановою, якщо будуть враховані особливі категорії відпочиваючих - пацієнти гірських санаторіїв і спеціалізованих клінік або вчителі виховних установ. Подальша сегментація ринку визначається країною мешкання туристів. Новітні методи визначення ринку туризму поділяють відпочиваючих ще і на групи за стилем життя («нові українці» і пересічні громадяни). Виробники туристичних послуг орієнтуються на цілком певні типи відпочиваючих. Їхні потреби вони знають добре, і задоволення цих потреб приносить їм щонайбільший прибуток. На туристичний попит дуже сильно впливають такі чинники, як прибуток, структура сім'ї, вік її членів, їх освіта і професія.
Доход - самий найважливіший чинник, що впливає на туристичний попит. Подорожувати може тільки та людина, в якої вистачає для цього засобів. Іншими словами, тільки та туристична потреба стає туристичним попитом, на задоволення якої є засоби. В наукових дослідженнях туристичних проблем виділяються дві основні взаємозалежності величини прибутку і попиту на туристичні послуги: прибуток, що покриває тільки життєві потреби (не ефективний для туризму); прибуток, що дозволяє купувати товари вищої категорії (дуже ефективний для туризму).
Перше не повинно нікого дивувати: абсолютно зрозуміло, що немає попиту в туристичних послугах, якщо весь прибуток використовується для того, щоб забезпечити існування сім'ї.
Структура сім'ї також впливає на об'єм і вид туристичного попиту. Результати досліджень довели, що частота подорожей серед осіб, що мають невелику сім'ю (спільно з 2 осіб), найбільш висока. Нижче вона в багатодітних сім ‘ях (більше п'яти чоловік).
В суспільстві, члени якого в більшості своїй мають невеликі сім'ї (самотні, сім'ї без дітей, немолоді подружні пари, чиї діти вже стали самостійними), попит на туристичні послуги збільшується, оскільки сімейний бюджет розподіляється на меншу кількість персон або одержують прибуток всі члени сім'ї. В цьому випадку люди подорожують частіше. Вони пред'являють високі вимоги до якості відпочинку і до послуг, ціна для них грає, швидше, другорядну роль. Виключення складають сім'ї, де дітей виховує хтось один і прибуток сім'ї в результаті цього порівняно менший. Саме тому ставлення до туризму матерів і батьків-одинаків відрізняється від ставлення осіб, що не мають сімей, і від ставлення сімей, де працюють і батько, і мати.
Вік - третій чинник, що впливає на попит туристичних послуг. Немолоді люди і маленькі діти рідко подорожують через різні труднощі, супроводжуючі людину в дорозі і непридатності деяких місць для даних категорій населення. Проте деякі люди пенсійного віку, які залишили активну трудову діяльність, мають високий попит на туристичні послуги, особливо тоді, коли в них немає фінансових проблем і застережень медичного характеру.
Наступним чинником, від якого залежить попит на певні туристичні послуги, є освіта людини і його професія. Частота подорожей залежить від того, наскільки людина прив'язана до своєї професійної діяльності. Власники дрібних підприємств і їхні сім'ї подорожують порівняно рідше, ніж службовці або урядовці, які щороку використовують відпустку тривалістю в декілька тижнів. Освіта і професія тих хто відпочиває впливають не тільки на кількість здійснюваних ними подорожей, але і на вигляд туристичних послуг. Від цих чинників залежить і те, як людина проводить свою відпустку.
Висока значущість суспільних чинників - економічної ситуації в країні, екології і соціальних чинників - ось третя причина різного попиту на туристичні послуги.
Економічна ситуація в країні. Економічний стан кожного окремо взятого члена суспільства безпосередньо залежить від загальної економічної ситуації в країні: чим краще загальний стан економіки, тим вище попит на туристичні послуги. Відомо, що екологія регіону є самим найважливішим критерієм, на який орієнтуються люди при виборі місця для відпочинку. Зрозуміло також, що сам туризм являє