Соціальні чинники. Певний вплив на попит туристичних послуг роблять і соціальні чинники. Разом із структурою сім’ї для туризму важливими є ще три соціальні параметри: умови життя і праці, рівень освіти, а також наявність вільного часу.

Умови життя і праці. Демократичне суспільство з соціально-ринковою спрямованістю економіки дуже вигідно впливає на розвиток туризму. Подібне суспільство може бути назване також суспільством споживачів, мобільним суспільством, освіченим суспільством, вільним суспільством. Попит на туристичні послуги в суспільстві подібного типу особливо високий.

Проте при критичному розгляді суті проблеми варто спитати себе: чому людям, що живуть в розвинутому суспільстві, так необхідна відпустка? У відповідь можна привести різні теорії. Вважається, що люди, знаходячись в оточенні сучасного індустріального суспільства, під час відпустки повинні відновлювати свої духовні і фізичні сили, оскільки в повсякденному житті вони зустрічаються з безліччю різних стресів. Вони страждають від монотонності і напруженості на роботі і в повсякденному житті. Відпочинок стає необхідним для згладжування ритмів професійної діяльності, а відпустка - заслуженою компенсацією за труднощі повсякденного життя. Збільшується попит на туристичні послуги, оскільки люди прагнуть хоча б на короткий час вийти за рамки урбанізованого світу.

Рівень освіти. Чим вище середній рівень освіти в суспільстві, тим більше його члени цінують відпочинок і можливість знайомлення з новим і невідомим. Чим більше людей має відповідну освіту, тим сильніший попит на послуги, що мають компонент пізнання і вивчення.

Вільний час. Кількість вільного часу, яким володіють суб'єкти туризму, відповідно впливає на вибір ними туристичних послуг. Наявність вільного часу - важливий чинник для тих, хто хоче відправитися в подорож. В суспільстві, яке прихильно ставиться до людей, надаючи їм регулярно відпустку, а також встановлюючи для них порівняльно нетривалий робочий час, окрім основної відпустки можуть бути дозволені часті нетривалі поїздки. Залежно від цього і визначається попит на туристичні послуги.

Наступна особливість туризму як об'єкту управління виражається в комплексності туристичних послуг. Туристична послуга - це все те, що турист бере до уваги або чим він користується під час подорожі (при зміні місця свого перебування і при перебуванні в кінцевому пункті своєї поїздки). Звідси витікає, що туристична послуга складається для туриста з цілого комплексу послуг (як матеріальних, так і нематеріальних), які є специфічним туристичним продуктом. Ці окремі туристичні послуги є доповнюючими.

Поняття «доповнюючий» - важливе для менеджменту туризму. Турист, який «збирається у відпустку», навряд чи відправиться в подорож, якщо в кінцевому пункті поїздки не буде можливості для мешкання або якщо він не буде забезпечений харчуванням; лижник не стане бронювати в енному місці готель, якщо в нього не буде можливості покататися на лижах. Ці приклади показують тісний зв'язок між окремими послугами у сфері туризму.

Ця залежність може мати значні наслідки при управлінні підприємством. Оскільки окремі додаткові послуги виконуються різними фірмами, що пропонують їх, отже, ці підприємства залежать одне від одного. Вихід з такої ситуації бачиться тільки в кооперації.

Останніми роками особливо зросло значення спільної роботи між туристичними підприємствами. Така спільна робота підприємств може здійснюватися на горизонтальному або на вертикальному рівні. Спільна робота підприємств, або горизонтальне розділення роботи організацій, що мають однакові інтереси, проводиться в сферах розміщення, обслуговування, туристичного посередництва, оздоровлення, виховання і транспорту. На основі чисто виробничого базису розвиваються останнім часом готельні ланцюги, або готельні групи, як горизонтальні сумісні об'єднання окремих підприємств. Можливість кооперації, яка визначилася останнім часом, - це система франчайзингу.

Вертикальна кооперація - це об'єднання підприємств і організацій, які прагнуть володіти ринком і понизити залежність від інших установ. До таких організацій ми відносимо перш за все сформовані в більшості випадків як державні туристичні організації на національному, регіональному і місцевому рівні, що займаються облаштуванням місць для відпочинку і розміщенням туристів. Ці організації піддаються різним інтеграційним діям залежно від рівня розвитку економіки своєї країни. Це також і об'єднання підприємств в сферах організації подорожей і готельного розміщення - такі, як повітряно-транспортні компанії, що мають мережу готелів.

Ми з вами наголошували, що туристична послуга складається з двох туристичних пропозицій: первинної і похідної. Як у середині похідної пропозиції, так і між первинною і похідною пропозиціями існує доповнюючий зв'язок, який обумовлює виникнення тісного взаємозв'язку між виконавцями пропозицій. Первинна пропозиція - сама найважливіша частина туристичного продукту і, виключаючи загальну інфраструктуру, не змінюється. Менеджмент виробників послуг вимушений, таким чином, пристосовуватися до самої найважливішої частини туристичного продукту, а саме до природної пропозиції, а не до змінних запитів і бажань туристів і внаслідок цього на тривалий час піддається великомуризику. Це обмеження простору для дій в менеджменті виконавців послуг, що пропонують природний чинник (але не в туроператорів), є найістотнішою ознакою туризму з погляду менеджменту.

Під час свого перебування на відпочинку турист одержує послуги в комплексі. Туристична пропозиція місця, регіону, країни розглядається як «колективна продукція». Не окремі послуги, а цілий їх комплекс стоїть в центрі туристичного попиту. Цей комплекс послуг турист об'єднує в поняття «ціль подорожі». Він згадує про свою останню, проведену в подорожі,