Інформаційне забезпечення – сукупність методів і засобів побудови інформаційного фонду системи, організації його функціонування і використання. Розрізняють поняття: «інформаційний фонд» і «інформаційна база».

Інформаційний фонд включає всю інформацію економічного об’єкта, зафіксовану як на паперових носіях-документах, так і на машинних носіях.

Інформаційна база відображає лише інформацію, зафіксовану на машинних носіях.

Інформаційне забезпечення підрозділяється на дві великі групи: позамашинне і внутрішньомашинне забезпечення.

Позамашинне забезпечення представлене системою класифікаторів і кодифікаторів інформації, системою документації, організацією документообігу. Автоматизована система обліку використовує загальносоюзні, галузеві і локальні класифікатори.

Перші два види класифікаторів розробляються централізовано, останній – на конкретному економічному об’єкті. При цьому повинна бути забезпечена сумісність усіх класифікаторів.

Система документації представлена первинними, вихідними і нормативно-довідковими документами. Первинними документами можуть бути типові міжгалузеві і галузеві документи, а також документи, розроблювані на самому економічному об’єкті. Міжгалузеві документи утримуються в альбомах уніфікованих форм первинної документації, що є частиною уніфікованої системи документації. Вихідні документи формуються комп’ютером і представляються у виді друкованого документа, у них відображається результатна інформація. Вони підрозділяються на стандартні звіти, що відповідають обліковим регістрам; спеціалізовані звіти; регламентовані звіти. До останнього відноситься державна звітність, що має уніфіковані типові форми, галузева і регіональна звітність.

Нормативно-довідкові документи містять умовно-постійну інформацію про нормативи і норми грошових, матеріальних, трудових витрат, цінах, тарифах і ін.

Документообіг припускає раціонально організовані схеми проходження документів від моменту їхнього виникнення до виконання і здачі в архів.

У середині машинне забезпечення включає інформаційну базу автоматизованих систем.

Інформаційна база – сукупність даних, розміщених на машинних носіях відповідно до визначених правил збереження. В інформаційних системах вона представлена масивами умовно-постійної і поточної інформації.

До першої групи відносяться класифікатори усіх видів, спеціальним образом організовані і, що зберігаються в довгостроковій пам’яті комп’ютерів.

До другої групи відносяться масиви поточних даних про господарські операції і масиви первинних документів. Способи організації і збереження цих даних можуть бути різними і визначаються особливостями використовуваного програмного забезпечення.

Технічне забезпечення – комплекс технічних засобів, що забезпечують інформаційну технологію. Це – технічні засоби збору і реєстрації інформації, передачі даних, обробки інформації, а також засоби офісної техніки і спеціалізоване мережне устаткування.

Математичне забезпечення – це сукупність математичних засобів, використовуваних при описі алгоритмів вирішення задач автоматизованої технології, а також моделей складання й інтерпретації інформації, використовуваних у програмному забезпеченні.

Крім алгоритмів вирішення облікових задач, обумовлених нормативною базою технології, автоматизовані системи включає цілу групу моделей, що відображають основні особливості предметної галузі, але по-різному реалізованих у програмному забезпеченні:

концептуальна модель автоматизованої обробки облікових даних;

модель організації документообігу, що визначає порядок формування, збереження, обробки і трансформації документів у систему записів;

модель вирішення функціональних задач;

модель робочого періоду;

моделі поділу й інтеграції даних.

Особливості реалізації перерахованих моделей визначають специфіку технології використання програмного забезпечення.

Математичне забезпечення відображається в технічній документації, у якій описуються завдання, наводяться моделі й алгоритми їхнього вирішення, а також тестові і контрольні приклади.

Програмне забезпечення – це комплекс програм обробки, включаючи передачу даних. По своєму призначенню програмне забезпечення поділяється на системне, допоміжне і спеціалізоване.

Системне програмне забезпечення – це операційні системи, що керують функціонуванням обчислювальної техніки, мережного устаткування і прикладного програмного забезпечення.

Допоміжне програмне забезпечення – це сукупність програмних засобів, необхідних для функціонування програм і предоставляючи користувачам додатковий сервіс. До них відносяться системи управління базами даних (СУБД), інтерпретатори програм, розроблених засобами інтерпретуючих систем програмування, різні зовнішні бібліотеки, необхідні для функціонування програм, засобу архівування і захисту даних від несанкціонованого доступу і ін.

Багато програм можуть формувати звіти у форматі MS Excel. Тому для перегляду цих звітів необхідна наявність комп’ютера або самого табличного процесора Excel, або програми перегляду файлів формату Excel. Деякі сучасні програми для можливості перегляду звітів і навіть для введення даних вимагають наявності на комп’ютері якої-небудь програми перегляду Web-сторінок Інтернет і при їхній відсутності не можуть нормально функціонувати. Спеціалізоване програмне забезпечення являє собою сукупність програм, безпосередньо реалізуючі алгоритми рішення функціональних задач туристського менеджменту.

Серед них:

GDS Amadeus , Worldspan , Galileo , Sabre.

Російські системи бронювання туристських послуг Алеан www.alean.ru, Сирена , Matisse, Express, Кипарис, Пансіон, ТИС Навігатор.

Лінгвістичне забезпечення – це система штучних мов, термінів і визначень, використовуваних у процесі розробки і функціонування інформаційної системи. Воно включає: мови опису структурних одиниць інформації (реквізитів,показників,документів); керування (маніпулювання) даними інформаційної бази; опису алгоритмів рішення бухгалтерського обліку; інформаційно-пошукових систем спеціального призначення.

Організаційне забезпечення – це сукупність методів і засобів, що регламентують взаємодію експлуатуючого й обслуговуючого персоналу з технічними засобами, програмним забезпеченням і між собою в процесі функціонування інформаційної системи.

Експлуатуючий персонал складають співробітники підрозділів управління, що безпосередньо використовують систему в рішенні своїх професійних задач.

Обслуговуючий персонал – співробітники, що виконують функції забезпечення функціонування системи: підтримку нормальної працездатності технічних засобів, програмного забезпечення, схоронності і цілісності інформаційної бази.

На великих економічних об’єктах обслуговуючий персонал звичайно входить до складу спеціалізованого підрозділу, що здійснює обслуговування автоматизованої системи керування підприємством. Як правило, це технічні фахівці, що мають професійні навички обслуговування засобів комунікацій, обчислювальної й оргтехніки.

Діяльність технічних фахівців здійснюється в двох напрямках:

побудова і розвиток інформаційної системи (інформаційний відділ);

супровід технічного і програмного забезпечення (відділ експлуатації);

Фахівці інформаційного відділу розробляють проект комплексної інформаційної системи (КІСНУВ) керування підприємством; систематизують інформаційні потоки; розробляють технологію обробки інформації з використанням комп’ютерів; установлюють комп’ютери і програмне забезпечення; проектують і монтують обчислювальну мережу; забезпечують процес впровадження і супроводу апаратно-програмного комплексу