До складу відділу експлуатації входять адміністратор системи і група експлуатації. Адміністратор системи відповідає за розподіл ресурсів мережі , визначає права користувачів на доступ до даних функцій їхньої обробки і контролює їхнє дотримання. Група експлуатації забезпечує безпеку, конфіденційність і цілісність даних (боротьба з вірусами, збоями, несанкціонованим доступом), адміністрування баз даних, розробку графіків введення даних і контроль за їхнім виконанням, складання планів-графіків поточного ремонту і профілактики устаткування і т.д. На невеликих економічних об’єктах функції такого підрозділу можуть бути зведені до простого обслуговування техніки і підтримці програмних засобів у робочому стані. Виконуються вони одним або декількома фахівцями.

Нерідкі випадки делегування функцій побудови і розвитку автоматизованих систем, а також технічного і програмного супроводу стороннім фірмам, що спеціалізуються на впровадженні й адаптації тиражних програмних продуктів або на розробці замовленого програмного забезпечення навіть у тому випадку, якщо на підприємстві є свій інформаційний відділ.

Правове забезпечення – це сукупність правових норм, що регламентують правовідносини при створенні і функціонуванні системи.

СРСР вступив у Міжнародну Організацію Інтелектуальної Власності (WIPO) у 1968р., у 1973р. приєднався до Всесвітньої конвенції «Про авторське право» (1952р.), а також виступав стороною в декількох двосторонніх конвекціях. Однак у нашому законодавстві немає статті, по якій можна притягти до відповідальності як фізичну, так і юридичну особу за використання неліцензійного програмного забезпечення.

Правове забезпечення на етапі розробки включає нормативні акти, пов’язані з:

договірними відносинами розроблювача і замовника системи;

регулюванням відхилень процесу розробки системи;

забезпеченням процесу розробки різними ресурсами.

Правове забезпечення на етапі функціонування системи визначає її статус у процесі керування, правове положення про компетенцію окремих структур керування й організації їхньої діяльності, порядок створення і використання інформації, правове забезпечення безпеки функціонування системи.

Слід зазначити, що експлуатація комерційних програм здійснюється на основі ліцензійної угоди між розроблювачем (власником програми) і користувачем. Угода передбачає три основні пункти:

використання програми є легальним;

адаптація програми можлива, коли вбудовані механізми перевірки легальності заважають роботі користувача (наприклад, конфліктують з яким-небудь програмним або апаратним забезпеченням) або для передачі програми іншій особі;

користувач зобов’язаний не виконувати яких-небудь протиправних дій за допомогою даної програми.

Неправомірним є також обмеження числа настановних копій. Більш того, у відповідності зі статтею 16 того ж закону, перепродаж або передача іншим способом права власності, або інших речових прав на екземпляр програми для ЕОМ або бази даних після першого продажу або іншої передачі права власності на цей екземпляр допускається без згоди правоприємника і без виплати йому додаткової винагороди.

На практиці, чинність закону не забороняє вільне копіювання програм, також як і захист розроблювачами своїх програм від копіювання, також як і зняття такого захисту іншими програмістами. Тому, власник легальної копії програми вправі розраховувати на підтримку розроблювачів, тоді як власник копії, придбаної не в розроблювачів, проблему підтримки повинен вирішувати самостійно.

Методичне забезпечення – це сукупність законодавчих, нормативних актів і інструкцій з областей знань, що забезпечують юридичну підтримку прийняття рішень, а також дозволяють розробити алгоритми обробки інформації.

Ергономічне забезпечення являє собою сукупність методів і засобів, призначених для створення умов високоефективної і безпомилкової діяльності фахівців у процесі створення і функціонування системи. Воно включає:

комплекс різної документації, що містить ергономічні вимоги до робочих місць, умови роботи персоналу, програмного забезпечення (дизайн екранів) і т.д.

набір найбільш доцільних способів реалізації цих вимог і ергономічна експертиза їхньої реалізації;

комплекс методів, учбово-методичних матеріалів і технічних засобів, що дозволяють сформулювати вимоги до рівня підготовки персоналу і створити систему добору кадрів;

методів і методик, що забезпечують високу ефективність роботи фахівців.

Програмне забезпечення для автоматизації технології роботи туроператора і турагента.

Основною задачею туроператора є формування турпродукту. Турпродукт формується шляхом вибірки даних із усіляких довідників і класифікаторів. Інформація в довідниках формується за даними умов контрактів із приймаючою стороною або з готелями. В міру надходження нової інформації (нові готелі, спеціальні пропозиції, зупинки продажів) ці довідники поповнюються.

На основі заповнених довідників формуються пакети. При цьому менеджер, відповідальний за формування пакета, повинен мати інструмент, що дозволяє використовувати різні схеми ціноутворення для різних об’єктів (наприклад, мати різні ціни для різних груп готелів, рейсів, установлювати різні націнки і знижки різних партнерів). При всьому різноманітті можливих варіантів, цей інструмент повинен забезпечувати повну прозорість інформації для фахівців, що займаються фінансами. За кожною заявкою і по будь-якій їхній сукупності стає зрозуміло: який дохід туроператора , скільки він винен окремо кожному постачальникові послуг, який відсоток одержить турагенство. Робота такого обсягу вимагає значних ресурсів, і вирішити її без використання сучасних комп’ютерних технологій компаній , що відправляє хоча б 10 туристів у сезон, просто нереально.

Після того як пакети сформовані і готові до продажу, вони надходять на реалізацію. Тут потрібно відзначити, що для невеликого турагенства швидкість введення заявки не є критичною, а для тур оператора це його реальна перевага.

Збільшення швидкості оформлення заявок забезпечується наступними шляхами.

По-перше, це функціональні можливості програмного забезпечення: дублювання однотипних заявок (потрібно лише коректування прізвищ), використання готових пакетів (як у випадку з турагенством), зручний і інтуїтивний-зрозумілий інтерфейс.

По-друге, це можливість передачі заявок, оформлених турагенством, безпосередньо у внутріофісну систему туроператора.

Для вирішення цієї задачі існує 3 варіанти:

Перший – створення офф-лайнової системи. У цьому випадку турагенство заповнює форму заявки, розташовану на