Мінеральні води відрізняються від звичайної води за хімічним складом, запахом, смаком, температурою. Мінеральні води утворюються в надрах землі: під час переміщення крізь породи вода розчиняє їх за певного тиску, температури, наявності різних газів, мікроелементів тощо. Хімічний склад часто настільки складний, що штучно створити мінеральну воду вдається не завжди.

Запропоновано різні класифікації мінеральних вод. За класифікацією В.В. Іванова, Г.О. Навраєва, мінеральні води поділяються на сім основних бальнеологічних груп:

1) води без “специфічних” компонентів та властивостей; 2) карбонатні;3) сульфатні; 4) залізисті ,миш’яковисті та інші;5) бромні, йодні та з високим вмістом органічних речовин; 6) радонові; 7) кременисті терми.

Йодні ,бромні та йодно-бромні мінеральні води застосовують в оздоровницях Криму та Закарпаття.

Родовища сульфатних мінеральних вод заходу України широко використовуються курортами Шкло , Любінь Великий, Черче.

Переважно прісні кременисті мінеральні води використовуються для розливу ( березовська, харківська №1, камянець-подільська тощо) та на курортах Березівка, Рай-Оленівка, Харківської області.

Джерела вуглекислих мінеральних вод приурочені до території Закарпаття, Покуття, заходу Буковини та керченського півострова і їх широко використовують санаторно-курортні заклади Закарпаття та на розлив ( лужанська №1 і №2, поляна квасова, свалява , пласківська ,драгівська ,тощо).

Мінеральні води з підвищеним вмістом органічних речовин( нафтуся та типу нафтуся ( збручанська та новозбручанська)) поширені на території Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Саме ці прісні води принесли світову славу оздоровницям Трускавця. На базі їх використання розвивається курортне господарство Сатанова , Східниці; функціонують санаторії „Україна”( Хмельницька область) „Збруч”.

Мінеральні води без вмісту специфічних компонентів застосовують курорти Трускавець , Моршин , Миргород, Слов’янськ, санаторії Одеської групи курортів, Криму, тощо.

Миш’яковисті мінеральні води мають в Україні вузько локалізований прояв в околицях села Квасне Рахівського району, Закарпатської області. На основі їх використання функціонує санаторій „ Гірська Тиса”, який має лише два світових аналоги.

Залізисті мінеральні води в основному використовуються в якості лікувально-столових і йдуть на розлив .Їх прояви є у Новоселицькому , Сокирянському районах Чернівецької області.

Дія мінеральної води на організм надзвичайно складна і залежить від методу застосування, хімічного складу, температури, кількості та інших чинників.

Приймання мінеральних вод всередину призначають при хворобах травного каналу, хворобах нирок, при порушеннях обміну речовин. При прийманні всередину мінеральні води нормалізують секреторну функцію шлунка, діють жовчогінно , поліпшують обмінні процеси. Найвідомішими бальне опитними курортами є Трускавець, Моршин, Миргород, Березовські Мінеральні Води.

1.2 Бальнеологічні курорти Прикарпаття.

Серед бальнеологічних курортів важливе місце належить курортам Прикарпаття.

Перші згадки про курорти Прикарпаття знаходимо в документах, датованих 16-18ст. Зокрема , про лікувальні мінеральні сірководневі джерела Великого Любеня вже було відомо в 16ст. У кінці 16 ст. Поблизу від одного з джерел було споруджено водолікарню. Це стало початком розвитку курорту. Популярність курорту дедалі зростала. Про цілющі властивості мінеральних вод писали в пресі .Підприємці збудували водогрязелікарню, пансіонати і ресторани. Курорт став розважальним місцем для польської і місцевої буржуазії.

Зараз Любінь Великий – бальнеологічний курорт з цілорічним сезоном. Розташований у великому тінистому парку з басейном. Основний лікувальний чинник –мінеральна вода, що належить до газових сірководневих вод типу сульфатно-кальцієвих. Вода придатна лише для ванн.

Бальнеологічний курорт “ Східниця “ розташований в мальовничій долині , оточеній гірськими пасмами Карпат на висоті 600м. над рівнем моря. Перші спогади про це карпатське поселення відноситься до 10 – 11 ст. В кінці 50 – х років 20 століття інженер – еколог Омелян Соцький відкрив унікальні східницькі мінеральні води, які не мають аналогів у Європі. Особливого значення східницькі джерела набули після Чорнобильської катастрофи .

“Східниця” приваблює в будь - яку пору року. Настояне на травах , на чар-зіллі смерекових і соснових борів гірське повітря оздоровчо впливає на людський організм.

Унікальність курорту “Східниця” в тому, що на одній, порівняно невеликій території , зосереджені різні типи лікувальних вод : особливо мінералізовані – типу “ Нафтуся “ , з розчинними органічними речовинами в кількості 10-30 мг./л., унікальні лужні (“ Східницька содова”) мінеральні води типу “ Боржомі” . Крім них родовище володіє мінеральними природно-столовими водами.

Мінеральні джерела великої оздоровниці Прикарпаття –Моршина також відомі дуже давно. У 16ст. на околицях Мор шина було виявлено великі запаси солі . Понад три століття сіль, ропу й мінеральну воду підприємці використовували для лікування хворих, але, по суті , це не було науково обґрунтованим.

У 1877р.,після того як через Моршин проклали залізницю, її власник Боніфацій Штіллер вмістив у газеті оголошення про те, що в М оршині відкривається кліматичний курорт для лікування хворих на туберкульоз легень. Запрошені підприємцем лікарі Володимир П’сецький і Станіслав Дзіковський організували в Моршині клімато і водолікування, відкривши лікарню на зразок зарубіжних , які на той час уже були модними і приносили господарям немалі прибутки. У 1879р.було очищено і впорядковано два шахтових колодязі , названі іменами власників курорту –Б.Штіллера та його дружини : джерела „Боніфацій” та „ Магдалина” ,(тепер джерела №1 і №2). У цьому ж році виявили ще одне джерело , яке давало слабо мінералізовану воду ( тепер джерело №4). Одночасно поблизу Моршина було знайдено торфову грязь.

Зараз, Моршин –великий бальнеопитний курорт. Моршин - гастроентерологічна лічниця, тобто тут лікують