дозвіл на спеціальне водокористування і розробку копалень лікувальної грязі;

технологічну схему розробки копалень та санітарної охорони їх околиць;

затверджену програму режимних спостережень.

Враховуючи різноманітний характер курортних і гідромінеральних ресурсів ,що включають джерела мінеральних вод , лікувальних грязей , глини, виходи пари й газів, прибережні частини водойм, морів, рік, озер, пляжі, повітря , грунти , рослинність тощо, їхню охорону здійснюють різні відомства. Відповідальність за охорону і раціональне використання підземних мінеральних вод несе служба геології та підпорядковані їй територіальні геологічні управління й Держміськнагляд. Служба з охорони здоров’я відповідає за ті аспекти охорони повітряного басейну , поверхневих і підземних вод, що безпосередньо стосуються санітарних умов життя населення.

Контроль за станом довкілля здійснюють санітарно-епідеміологічне управління та підпорядковані йому санітарно-епідеміологічні служби. Вони мають право заборонити експлуатацію підприємств, цехів, водозабірників у разі відсутності споруд , що забезпечують ефективне очищення газових викидів, стічних вод і чистоту поверхневих та підземних вод.

Служби гідрометеорології і контролю природного середовища вивчають хімічний склад поверхневих вод та його зміни під впливом людини. На основі отриманих результатів складають оцінку ступеня забруднення водних джерел по санітарних постах. Спеціальні станції ведуть спостереження за якістю води поверхневих водойм, включаючи й морське узбережжя .

Метою санітарної охорони курортів є збереження природних лікувальних чинників і охорона їх від виснаження та збруднення. Дієвим заходом захисту курортних ресурсів є встановлення зон санітарної охорони.:суворого режиму, обмежень і спостережень.

У зоні суворого режиму знаходяться місця виходу джерел мінеральних вод та їхні каптажі , копальні лікувальних грязей , мінеральні озера й лимани, пляжі тощо. У межах зони забороняються проживання людей і всі види робіт , що мають шкідливий вплив на природні лікувальні чинники., включаючи роботи , безпосередньо пов’язані з експлуатацією лікувальних ресурсів.

До зони обмеження належать площі , що мають безпосередній вплив на лікувальні ресурси , а саме: ділянки стоку поверхневих і ґрунтових вод, місцевості , що оточують збірники мінеральних вод і лікувальних грязей та зайняті курортно-санітарними установами, парки та місця відпочинку. У межах зони заборонено всі види робіт , безпосередньо не пов’язаних з розвитком та благоустроєм курорту. Заборонено вирубування зелених насаджень , використання пестицидів, влаштування полів зрошення, кладовищ тощо.

Зона спостереження охоплює ділянки постачання і формування курортних ресурсів, включаючи прилеглі до курорту лісові насадження. У цій зоні дозволені лише ті види робіт , що не мають негативного впливу на лікувальні ресурси й природно-кліматичні умови курорту.

Розвиток санаторно-курортної справи в Україні потребує підтримки, узгодженого розвитку в межах всієї індустрії туризму країни. Курортно-лікувальний туризм є одним з пріоритетних напрямів розвитку внутрішнього та  іноземного туризму в  країні , одним з  найбільш сталих видових туристичних ринків . Наявні та потенційні запаси лікувальних ресурсів , з огляду на їх якісні та кількісні характеристики, можуть бути основою створення інноваційного туристського продукту. Але існуюча матеріально-технічна база потребує значних капіталовкладень у розвиток та реконструкцію діючих курортів, у розвідку та облаштування нових курортів, чому повинні сприяти інвестиційні проекти, розраховані не тільки на зарубіжного, а й на вітчизняного інвестора. Потребують пильної уваги питання забудови курортів, розробка генеральних планів їх розвитку, економічне та фінансове забезпечення функціонування, процеси приватизації. Державний кадастр природно-лікувальних ресурсів та курортних територій України, створений з метою інформаційного забезпечення моніторингу природних територій курортів та прогнозування можливих змін під впливом господарської діяльності, дозволить створити інноваційний курортно-лікувальний продукт на основі як діючих марок, які вже зарекомендували себе як в Україні, так і за її межами, так і нових курортів (за відповідного матеріально-технічного забезпечення та інформаційно – рекламної підтримки) , просувати цей продукт як на вітчизняному , так і на міжнародному туристичних ринках.

Висновок:

На світі існує безліч райських куточків. Золотисті пляжі, чисті моря, каскади гір і живописна зелена природа. І Україна є однією із держав , де є всі можливості відчути тепло і ласку золотого пляжу і солоної морської води, де можна на повні груди вдихнути солодкаво-чистого смерекового повітря гір, не зіпсутого запахом промислового диму, напитись води із цілющого джерела і пройтись босоніж по здоровій землі із травою в крапельках роси.Природа не втратила для нас своєї величезної цінності і як першоджерело матеріальних благ , і як невичерпне джерело здоровя, радості, любові до життя і духовного багатства людини. А духовно багатою людина може бути лише за умови міцного здоровя, здорового тіла і чистої душі.Тому в нашій державі важливе значення має відродження , переоснащення, благоустрій і досягнення високого культурно-професійного рівня курортно-санаторного комплексу. Це і є важливою складовою іміджу України вцілому.

А Україна має всі реальні можливості стати однією з країн Європи з розвинутим санаторно-курортним комплексом міждержавного значення.

Фото 1 (Трускавець готельно-оздоровчий комплекс “Rixos”)

Фото 2 (Моршин санаторій „Мармуровий палац”)

Фото 3 (Східниця санаторій „Східниця”)

Фото 4 ( Євпаторія оздоровчий комплекс „Парус”)

Фото 5 ( гірсько-лижний комплекс „ Буковель”)

Література:

1.Ф.Д. Заставний «Економічна і соціальна географія України» Київ «Форум» 2001 р.

2. Журнал „Корреспондент” №4 стаття „Инвестиции в снег” .-2006, 30с.

3. Журнал „Единсвенная”№4 стаття„Едим на воды”.-2006, 171с.

4.Федорів Я.- Р.М.; Філіпюк А.Л., Грицько Р.Ю. Загальна фізіотерапія : Навчальний посібник.- К.: „ Здоровя” , 2004- 224с.

5. Варивода І.М. , Кушнір В .В. Курорти Прикарпаття.- К.: „Здоровя”, 1989.-160с.

6.А.С.Кусков.,О.В.Лисикова Курортологія і оздоровчий туризм. Ростов-на –Дону „ Фенікс” 2004.

7.Д.А. Ковалев Мировая индустрия владения отдихом. Университетская книга. Москва 2003.

8.Байлик С.И. Гостиничные сети Украины.Потребность и обеспеченность гостиничными местами страны К, 2001-С-16-79.

9.www.travel-crimea.com.

10.www.rambler.ru.

11.www.travel-net.ru.

12.www.globus.ru.

13.www.piligrum.ua.