попередньої пізньопалеозойським крайовим прогином Боуен-Сідней. Дві останні системи нерідко поєднуються в історичному змісті за назвою Тасманської геосинкліналі.
Фундамент Австралійської платформи вміщує значні родовища золота (Західна Австралія), поліметалевих і уранових руд, бокситів (Західний Квінсленд та ін.), протерозойський осадовий чохол багатий на родовища залізних руд (хребет Хамерслі в Західній Австралії та ін.). У верхньопалеозойських, а також більш молодих утвореннях на сході Австралії є поклади вугілля. В останні роки у ряді районів Австралії (Великий Артезіанський басейн, узбережжя Вікторії, Західна Австралія, прогин Амадієс) відкрито також поклади нафти і газу в осадових відкладах різного віку [11, 7-12].
Австралія як перспективний регіон розвитку міжнародного туризму.
На старовинних картах її позначали|значили| як Terra Australis Incognita. Для багатьох з|із| нас вона і зараз все ще Непізнана Південна Земля|грунт|.
Географи старовини і середньовіччя довго вірили в існування невідомого материка, який, служивши противагою континентам півночі, “не дозволяв Землі|грунту| перекинутися”. У XVIII столітті|віці| мореплавці виявили “Південну Землю|грунт|”, своїми розмірами що нагадувала швидше|скоріше,скоріш| острів, чим континент.
Австралійський материк :
найменший - його площа|майдан| складає 7 632 тисячі квадратних кілометрів. Територія Тасманії займає|позичає,посідає| ще 68 тисяч квадратних кілометрів. Разом з прилеглими островами вони утворюють державу Австралійський Союз|спілка,сполучник|.
“найнижчий” - лише два відсотки|проценти| території знаходиться|перебуває| вищим за тисячокілометрову| відмітку, а найвища вершина - гора Косцюшко в Південному Уельсі - піднімається|підіймається| всього на 2228 метрів. Найнижча крапка|точка| - солоне озеро Ейр| - на шістнадцять метрів нижче за рівень моря.
Найжаркіший - дві третини континенту займають|позичають,посідають| пустелі і напівпустелі. Влітку в пустелі Симпсон температура досягає шістдесяти градусів в тіні. Пишна тропічна рослинність зустрічається тільки|лише| у вузькій прибережній смузі або в долинах нечисленних річок|рік|.
най посушливіший - в середньому тут випадає чотириста двадцять міліметрів опадів в рік, у вісім разів менше, ніж в Південній Америці, і в п'ять разів менше, ніж на африканському континенті. На половині території материка випадає менше трьохсот міліметрів опадів.
самий пустинний з|із| жилих материків. Щільність населення - 2,3 людини на квадратний кілометр, тобто|цебто| в сім разів менше, ніж в Африці. У деяких глибинних районах не живе ніхто.
самий заповідний - з|із| 12 тисяч видів рослин більше дев'яти тисяч не зустрічається більше ніде. Те ж відноситься до дев'яти десятих|десятеро| видів тварин.
самий урбанізований - майже дев'яносто відсотків|процентів| населення живе в містах, більш третини сконцентровано в два найбільших: Сіднеї і Мельбурні.
найбідніший річками|ріками| - річковий стік всіх річок|рік| Австралії - 350 кубічних кілометрів. Це удвічі|вдвічі| менше, ніж річний стік Єнісею. Зате Австралія дуже багата підземними водами. Артезіанські басейни займають|позичають,посідають| два з|із| половиною мільйони квадратних кілометрів -почти третина території континенту.
Саме вище наведені факти сприяють розвитку рекреаційної туристичної діяльності Австралії
2.Географія та використання рекреаційних ресурсів території.
2.1. Природні рекреаційні ресурси.
Рекреаційні ресурси - це сукупність природних, природно-технічних, соціаль-но-економічних комплексів та їх елементів, що сприяють відновленню та розвитку фізичних та духовних сил людини, її працездатності 3, с. 86. Розрізняють природні і соціально-економічні (або природні і культурно-історичні) ресурси рекреаційної діяльності.
Природні рекреаційні ресурси – це об’єкти і явища природного походження, що можуть бути використані для туризму, лікування, відпочинку, впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних районів (центрів), їхню спеціалізацію та економічну ефективність. Вони сприяють відновленню фізичних і духовних сил людини, її працездатності, використовуються для прямого й опосередненого споживання та виробництва курортних та туристичних послуг 12, с. 148.
Соціально-економічні рекреаційні ресурси - культурні об'єкти, пам'ятки історії, архітектури, етнографічні особливості території.
Поняття “рекреаційні ресурси” є набагато ширшим від поняття “туристичні ресурси”, оскільки включає в себе компоненти природи, соціально-економічні принципи і культурні цінності, які задовольняють туристичні потреби споживачів. Зробивши порівняння всіх факторів привабливості рекреаційно-туристичних ресурсів (рис.2.1), ми прийшли висновку, що і надалі основним джерелом задоволення туристичних потреб залишається природній потенціал.
Рекреаційні ресурси, як і інші ресурси, у світі розташовуються нерівномірно. Для більш об’єктивного висвітлення світового туристичного потенціалу, ми б хотіли розглянути конкретніше рекреаційні ресурси Австралія .
До країн з найкращими рекреаційними ресурсами відносяться:
приморські, з переважною кількістю сонячних днів (Італія, Франція, Хорватія, Монако та інші);
країни з гірськими ландшафтами та чистим повітрям (Швейцарія, Австрія).
Австралія та Океанія. Цей регіон знаходиться далеко від туристичних ринків, а також від транзитних, повітряних та морських ліній. Однак швидкий розвиток рекреаційної діяльності спостерігається останнім часом в цьому регіоні.
За нашими дослідженнями за останнє десятиліття потік туристів збільшився більш ніж на два рази. З кожним роком рекреаційна діяльність, а точніше туристична індустрія, перетворюється у все більш прибуткову діяльність.
Рис. 2.1. Фактори привабливості рекреаційно-туристичних ресурсів, %
2.1.1. Кліматичні рекреаційні ресурси.
Значне різноманіття кліматичних умов, що формуються в різноманітних природних зонах (тайга, степ, пустеля, примор’я), слід розглядати як природні курортно рекреаційні фактори і використовувати їх для загартовування і тренування організму людини, для профілактики і лікування. В межах крупних природних зон за специфікою клімату виділяють приморські і континентальні, гірські і рівнинні райони [13, 63-69].
Велика частина Австралії лежить у тропіках, північ - у субекваторіальних широтах, південь - у субтропічних. Сумарна сонячна радіація постійно висока: на півночі і півдні - близько 590 кдж/см2 на рік, у внутрішніх районах - 750 кдж/см2; радіаційний баланс на більшій частині території - 250-290 кдж/см2, на півночі і північному сході - 335 кдж/см2. При невеликих висотах рівнин Австралії це обумовлює постійно високі температури на всьому материку. Австралія майже повністю лежить у межах літніх ізотерм 20, 28, зимових 12, 20°С. Сезонні коливання температур виявляються