лише до політики готельного комплексу, що проводиться, але причини тих або інших рішень, щоб мати можливість роз’яснювати цю політику із знанням справи.
Оцінка результатів
Суми в цінності PR для готельних комплексів породжуються складностями оцінки результатів цієї діяльності та відсутністю критеріїв, по яких результати можна було б визначити з достатньою точністю.
Діяльність відділу маркетингу з PR у готельному комплексі має бути спрямована на створення і підтримку доброзичливості і взаєморозуміння між підприємством і його аудиторіями – клієнтами, співробітниками, акціонерами, посередниками, постачальниками, урядовцями і суспільством в цілому. Завдання відділу маркетингу з PR є координація всіх напрямів діяльності, які створюють суспільне обличчя готельного комплексу:
проведення учбових семінарів для персоналу:
організація заходів типу щорічних прийомів;
робота з критичними зауваженнями, скаргами;
підготовка вищого керівництва до виступів перед ЗМІ;
внутрішній маркетинг; модифікування культури та іміджу з урахуванням орієнтації його клієнтів;
організація і проведення престижної реклами;
підготовка і розповсюдження прес-релізів;
організація і проведення прес-конференції;
здійснення різного роду ювілейних заходів;
спонсорська діяльність по виданню книг з науки і мистецтва, часткове або повне спонсорство спортивних, добродійних, та культурних заходів;
видання щорічних звітів;
випуск не рекламних фірмових видань для співробітників і посередників;
організація відвідувань готельних комплексів працівниками ЗМІ, широкою публікою яка, зокрема прижає на екскурсію в місто де розташований готельний комплекс;
організація конференцій з участю іноземців
Для проведення цих заходів можна використовувати практично будь-які події, пов’язані з успіхом готельного комплексу. Реклама готельних послуг і паблік рілейшинз не замінюють, а доповнюють одне одного. Коли використовують ці 2 методи просування готельних послуг готельного комплексу разом, вони допомагають швидше досягти мети.
Ціноутворення в туризмі
Ціноутворення в туризмі – це комплексна міра, обумовлена різноманітністю продукту, високим рівнем конкуренції та складністю чіткої оцінки майбутнього попиту 7, с.140.
Політика ціноутворення в туризмі визначається різними факторами, тому перелік методів, що використовуються є дуже великім. Але я б хотіла зупинитися на тих методах, які частіше всього використовуються не тільки в вітчизняній практиці, а лей і на міжнародному рівні.
Витрати-плюс. Це метод ціноутворення, суть якого полягає в додаванні на витрати деякого відсотка з метою отримання прибутку після покриття витрат на створення продукту і його представлення на ринку. Цей метод відносно легкий, але має недоліки, особливо в сфері готельного бізнесу з-за високих постійних витрат. Цей метод не враховує попит, а також ціни, які пропонують на ринку конкуренти.
Норма рентабельності. Цей метод пов’язаний з фінансовим аналізом і визначає наскільки туристична фірма діє для повернення вкладених інвестицій. На відміну від попереднього методу, якій базувався на витратах бізнесу, це метод керується рівнем прибутку, який генерується капіталом, що інвестували. Але в той же час він не враховує деякі фактори, яки впливають на ціноутворення, наприклад, об’єм продажу.
Зворотне ціноутворення. Метод, заснований на ринковій ціні товару та запланованому прибутку. За допомогою цього методу компанії намагаються досягти прибуток, за рахунок зниження витратних компонентів продукту, одночасно регулюючі якість і різноманітність послуг. Але для того щоб не втрати клієнтів, компанії зазвичай проводять ретельні дослідження потреб туристів, приймаючи в увагу конкуренцію на ринку.
Дискримінаційне ціноутворення. Цей метод називається також гнучким ціноутворенням, враховує ринковий попит, пропонує зміну цін в залежності від часу, місця, виду продукції або об’єму продаж. Туристичні фірми практикують сегментацію ринку і пропонують різні ціни для різних сегментів в залежності від готовності і можливості платити цю ціну. Наприклад, студентам і людям похилого віку пропонуються знижки на проживання або транспорт.
Ціни дискримінуються за місцем, наприклад коли вартість однакових номерів є різною в залежності від виду з вікна.
Ще один приклад дискримінації, дискримінація за об’ємом. Це знижка при наданні готельних номерів туристичним фірмам при умові, що вони повинні підтримувати обіцяний рівень обслуговування туристів. Якщо ця умова не виконується, знижки анулюються. Цей метод орієнтований на ринок і вимагає постійної уваги к фактору ринку.
У вітчизняній практиці найпоширенішими є два методи ціноутворення: “зняття вершків” та “проникнення на ринок”. Крива руху рівня цін залежно від цінового фактора відображено на рис.
5.1.
Рис 5.1. Рух рівня цін залежно від методу ціноутворення
на нові послуги 1, с. 246
“Зняття вершків”. Цей метод є рідкісним явищем на міжнародному ринку послуг, оскільки важко винайти нові послуги, за які споживачі погодяться платити найвищі ціни. Тому у міжнародній практиці метод “зняття вершків” більше застосовується в галузях виробничої сфери з високими витратами на дослідження та розробку нових товарів.
Іншою є ситуація для вітчизняних туристичних підприємств. Нині досить популярними є екзотичні тури, що обіцяють незабутні відчуття та враження, за які туристи погоджуються сплатити будь-яку ціну. За короткий проміжок часу на таких турах підприємство може заробити значний прибуток (“зняття вершків”). Якщо клієнт залишається задоволеним від наданих послуг, імідж фірми зростає, а конкуренти намагаються використати цей самий досвіт і тоді ціни доводиться знижувати до середніх ринкових. Якщо ж клієнт повертається зі скаргами, фірма втрачає свій імідж і ставить під сумнів своє подальше існування.
“Проникнення на ринок”. Цей метод базується на встановленні низького рівня цін з метою залучення більшої кількості клієнтів. Низька ціна в даному випадку являє собою своєрідну плату за впровадження послуги на ринок. Така стратегія застосовується новими фірмами або фірмами, які прагнуть захопити більшу частку ринку. Із зростанням обсягів реалізації та зміцненням фірми на ринку, ціна поступово підвищується до середньогалузевого рівня, але це не призводить до зменшення попиту.
Стратегія “проникнення на ринок” може бути використана для широко розповсюдження на внутрішньому туристичному ринку України, але за таких умов 1,