Надмірна антропізація окремих ділянок струмків і річок та їх водозбірної площі внаслідок будівництва різних таборів, турбаз, господарських споруд тощо також завдає збитків риборозведенню.

Із сказаного зрозуміло, що потрібно вживати заходів, аби уникнути антропічної трансформації водного середовища, яке стає непридатним для холодноводного рибництва. Перш за все слід припинити лісоексплуатацію на водозбірних площах тих струмків і річок, які можуть дати високу щільність лососеподібних риб.

Форелеві господарства рибокомбінатів у Карпатах є повносистемними. Вони вирощують товарну рибу, а також зарибок. Маточне стадо поповнюється за рахунок ремонтної групи віком 2—3 роки із нагульного стада. Потужність інкубаторів лососевих риб усіх карпатських господарств становить близько 20 млн. ікринок. Аби краще використати інкубатори, в осінньо-зимовий період у них закладають ікру струмкової, а у весняно-літній — райдужної форелі. В деяких розплідниках лісового господарства успішно інкубують ікру харіуса, освоюють штучне розведення дунайського лосося та гольця.

З метою додаткової аерації води на гірських річках і струмках, а також в системі штучних розплідників будуються перепади. У 1978 році на гірських річках було близько 3,5 тис. штучних перепадів. Вода в усі холодно-водні господарства подається самотоком.

Господарства виробничих рибокомбінатів Карпатського регіону вирощують переважно товарну райдужну форель. Наприклад, Закарпатський рибокомбінат має 2 холодно-водні господарства: «Шипот» (Перечинський район) і «Ждимир» (Свалявський район), і обидва вони спеціалізуються на вирощуванні райдужної форелі. Господарство «Ждимир» знаходиться в долині однойменного струмка — лівої притоки річки Вічі, що впадає у Лато-рицю. Почало діяти у 1964 році. Площа водного дзеркала становить 2,5 га. Сюди входить 59 ставків-басейнів (24723 м2), з них 5 маточних зимувальних, 8 вирощувальних, 26 нагульних, 2 карантинних, 18 малькових. У господарстві щороку утримують 1000—1500 особин маточного і 800—1000 особин ремонтного поголів'я, 200—250 тис. однорічок і 120—150 тис. дворічок струмкової і райдужної форелі. Розвиток штучно заплідненої ікри проходить в інкубаційному цеху, де діє 89 апаратів Шустера, 8 — марки УВТ і 15 інкубаторів вертикального типу. Господарство має також холодильник місткістю 100 т та кормокухню. Вода у ставки-басейни подається з потоку Ждимир по розподільних лотках.

У господарстві «Шипот» вирощують переважно товарну райдужну форель. Площа водного дзеркала становить 2,4 га. Вона включає 94 ставки-басейни (24 малькових, 4 маточних, 1 для ремонтного поголів'я, 36 вирощувальних, 25 нагульних і 4 резервні). Водопостачання здійснюється через розподільний лоток із струмка Шипот, що витікає з південно-західних відрогів полонини Рівна і також не має до місця забору води антропічних забруднень. Інкубатор почав діяти в 1974 році. Обладнаний сучасною апаратурою. В його розпорядженні близько 5 тис. особин маточного і ремонтного поголів'я, 104 тис. дворічок, 270 тис. однорічок. У господарстві є холодильник місткістю 2 т, кормокухня з електром'ясорубкою і мішалкою. Загальна потужність інкубаційних цехів обох господарств — 5,5 млн. ікринок райдужної форелі одноразового закладання.

Основна мета холодноводного рибництва лісозаготівельних об'єднань Закарпатліс, Прикарпатліс, Чернівецьліс — відтворення лососеподібних у природних водоймах. У їх риборозплідниках інкубується ікра струмкової і райдужної форелі, харіуса, гольця для зарибнення одержаним мальком гірських струмків, річок, потоків. Маточне стадо комплектується в основному за рахунок відлову риб у тих же гірських природних водоймах.

Більшість нагульних ставків державного лісомисливського господарства «Осмолода» одержує воду температурою 10° із джерел. Це єдине рибне господарство в системі Прикарпатліс, яке, крім зарибнення гірських річок, вирощує товарну форель. Проте слід відмітити, що мальок райдужної форелі малопридатний для зарибнення природних гірських водойм. Для цього слід використовувати струмкову форель, харіуса, подекуди дунайського лосося, гольця. Господарство «Осмолода» щороку вирощує і реалізує 700—1000 кг товарної райдужної форелі. Потужність інкубаційного цеху — 1 млн. ікринок одноразового закладання.

Рибне господарство лісозаготівельного об'єднання Закарпатліс відтворює і збагачує лососевими рибами гірські водойми, для чого вирощує на місцях мальків струмкової, райдужної форелі, харіуса. Господарство розраховане також на вирощування товарної риби та розведення форелі для спортивного лову, але ці можливості поки що не використовуються.

На початок 1979 року у лісокомбінатах об'єднання За-карпатліс діяло 8 інкубаторів із складними системами штучного водопостачання, басейнами та ставками. Загальна потужність інкубаційних цехів — 2,8 млн. ікринок одноразової закладки. У 1976 році із 1,588 млн. ікринок успішно пройшло інкубацію 1,288 млн., вирощено і випущено в гірські струмки понад 800 тис. мальків. У 1973 році вперше у форелевих розплідниках у спеціальних апаратах проведено інкубацію ікри харіуса. Незважаючи на складність цього процесу, одержано задовільні результати. В тому ж році вперше випущено в гірські струмки 68 тис. мальків харіуса. Свалявський та Усть-Чорнянський лісокомбінати щорічно випускають в гірські водойми близько 100 тис. мальків харіуса.

Заслуговує поширення спосіб штучного розмноження харіуса, який застосовується у Свалявському та Усть-Чор-нянському лісокомбінатах. Більшу частину маточного поголів'я харіуса восени відловлюють у гірських струмках і тримають у спеціальних басейнах до весни. За цей час ікра дозріває. Після штучного запліднення її поміщають в апарати інкубаційного цеху. Проточність води відрегу-льовують так, щоб ікринки під час розвитку постійно були на плаву, або в товщі води. Температура води, що надходить в інкубаційні апарати, може коливатись від 2 до 4°. За останні 10 років штучно одержано близько мільйона мальків харіуса і зарибнено понад 20 струмків у верхів'ях приток Тиси. Продовжується штучне розселення 1—2-річних особин харіуса з однієї водойми в іншу.

Штучне розведення дунайського лосося складніше, тому що вимагає створення умов, майже повністю ідентичних природним.