Важливою характеристикою культурного комплексу являється стабільність його відповідності критеріям оцінки, які сформувалися в населення. Цей фактор пов’язаний з постоянністю цікавості туристів до конкретного культурного об’єкту. Зберігається стабільність цікавості туристів до таких об’єктів світової культурної спадщини, як єгипетські піраміди, антична архітектура та ін. Разом з цим ряд об’єктів наприклад ленінські найбільш відвідувані в період існування СРСР, втратив свою цікавість через зміну ідеологічних поглядів суспільства.

Не дивлячись на те що практично любу інформацію можна отримати із печатних періодичних видань, художньої літератури і інших джерел, не старіє стара приказка ”Краще раз побачити ніж сто раз почути”. Тому регіон, зацікавлений в привабленні туристів, повинен розумно планувати і розвивати спеціальні програми і заходи, які можуть підвищити цікавість до його культури, розповсюджувати інформацію про свій культурний потенціал в розрахунку на зацікавленість потенційних клієнтів.

4.Роль елементів культури в формуванні туристичного інтересу

Різноманітні області діяльності можуть викликати сильну вмотивованість до подорожей і інтерес по туризму. Важливими змінними, які впливають на привабливість туристичного напрямку для різноманітних груп і категорій туристів, являються його культурні і соціальні характеристики.

Найбільший інтерес у туристів викликають такі елементи культури народу, мистецтво, релігія, історія та ін.

Мистецтво створення – один з най важливіших елементів культури, може сформувати впевнений мотив до туристичної поїздки. Його повсякденне посилення пов’язане з тенденцією виставляти на відомих курортах (в приміщеннях готелю) виставках національного мистецтвав цілях ознайомлення туристів з культурою регіону.

5. Туристичні можливості малих історичних міст України

Україна – урбанізована держава, більш ніж 60 % її населення проживає в містах, з них біля 40 % - в малих містах. Ми впевнені, що кожен розуміє різницю комунальних і соціальних стандартів для мешканця великих і малих міст. Мешканці малих міст більш незахищені не тільки через низький рівень життя. Малі міста значно більше потерпають від економічних негараздів, від яких страждає все наше суспільство. В значній мірі ця ситуація наперед визначена попередньою політикою, що формувала залежність економіки малого міста від діяльності одного або двох підприємств, інтегрованих в спільну економічну систему Радянського Союзу. З відомих причин, більшість таких підприємств не витримало вилучення їх з звичного кола зв’язків, і, як наслідок, рівень безробіття значно вищий, а питома вага надходжень у бюджет на одного мешканця у малому місті значно нижче, ніж у великих містах та обласних центрах.

Але найбільш серйозним викликом після руйнування радянської системи для багатьох малих міст стала втрата свого власного місця в великому економічному механізмі перерозподілу праці і капіталу на регіональному та національному рівнях. В свою чергу складові глобального ринку зробили цей виклик історії ще жорсткішим.

Для більшості малих міст повстало нагальне питання розробки власних стратегій розвитку у нових економічних і соціальних умовах. Цей складний вибір необхідно самостійно робити територіальним громадам, котрі тільки розпочали своє формування. Виходить замкнене коло: з одного боку, складність прийняття і втілення рішень подальшого розвитку міст з урахуванням глобальних, національних та регіональних тенденцій потребує серйозних зусиль міської громади, її мобілізації для вирішення цих питань, з іншого боку, ця спільнота тільки розпочинає формуватися і усвідомлювати себе територіальною громадою.

Тобто, одночасно необхідно вирішувати питання: куди йти, з ким, як і завдяки яким ресурсам забезпечувати цей рух.

Разом з тим, така ситуація історичного виклику має великий позитивний потенціал, оскільки, вперше за багато років виникає можливість самостійного вирішення власної долі. В цій ситуації для тих, хто зможе прийняти такий виклик, відкриваються великі перспективи розвитку.

На щастя, ми живемо в країні, чиї рекреаційні можливості, історична та культурна спадщина є колосальними ресурсами розвитку. Особливо це стосується тих малих міст, які найменше потерпали від техногенних навантажень індустріальної епохи, в яких в значній мірі збереглася від пожеж соціальних перетворень радянських часів наша історична спадщина. Для багатьох з цих міст туризм може стати головною стратегією їх подальшого розвитку.

Кожен з 147 міст, перелік яких затверджено постановою Кабміна, - це окрема сторінка у літопису України. Безліч історичних подій, деякі з яких, без перебільшень, вплинули і на хід розвитку цивілізації, відбувалися протягом століть на цій землі. Тому наша історія і культурна спадщина цікаві не тільки нашим найближчим сусідам. Разом з тим, цей величезний потенціал туризму є задіянним сьогодні лише в незначній мірі.

Для розуміння проблем подальшого розвитку туризма в малих містах спробуємо уявити себе туристом, котрий зацікавився нашою історією і вирішив здійснити індивідуальний тур по малим історичним містам України. По-перше, слід зазначити, що наш турист – відважна людина, оскільки більшість інформації про нашу країну в іноземних ЗМІ має негативне забарвлення: злочинність, корупція, бідність, різноманітні фінансові та політичні скандали, постійні техногенні катастрофи. Уявімо, що інтерес до України переміг побоювання, і наш турист починає готуватись до мандрівки.

Для туристів з країн ЄС, США, Канади, Японії, що звикла до високої мобільності і практичній відсутності кордонів, величезним сюрпризом виявиться необхідність отримання візи для відвідання України. Доречі, тільки сам цей факт залишає нашу країну без сотень тисяч додаткових мандрівників і, відповідно, без їх доларів, євро, фунтів тощо.

Вважаймо, що і це не зупинило нашого героя. Він відстояв довжелезну чергу на митниці в Борисполі (а це наш