зростає можливість швидкого становлення нових практичних умінь, потрібних в житті, розвивається здатність доцільно перетворювати рухові дії, вдосконалювати їх. Ці закономірності враховуються при рішенні освітніх задач на послідовних етапах багаторічного фізичного виховання. На перших етапах передбачається забезпечити базову фізичну освіту – системне формування початкових і основних життєво важливих рухових умінь і навичок (в ходьбі, бігові, діях з предметами, подоланні предметних перешкод і т. д.); на наступних етапах вирішується задачі по збагаченню індивідуальної фонду даних умінь і навичок в аспекті загальної фізичної освіти, що створює цей фонд в об'ємі, необхідному в житті, і по поглибленому вдосконаленню умінь, навичок в аспекті спеціалізації в тих або інших вибраних видах рухової діяльності (зокрема, спортивної). При цьому мається на увазі шляхом багатоступінчастого навчання сформувати і вдосконалити як ті рухові дії, які знаходять постійне застосування (так звані прикладно-побутові і професійно-прикладні), так і ті, які хоч і не характеризуються такій прикладністю, проте мають цінність як ефективні засоби різносторонньої фізичної освіти і виховання фізичних здібностей (саме в цьому відношенні цінні багато рухових дій, що входять до складу гімнастичних, ігрових і спортивних вправ) [21].
Охарактеризовані дві групи специфічних задач (задачі по оптимізації індивідуального фізичного розвитку і специфічні освітні задачі) тісно взаємозв'язані, але не зводяться одна до одної ні логічно, ні в їх практичній реалізації. Їх потрібно розрізняти, оскільки вони відносяться до об'єктивно відмінних один від одного сторін фізичного виховання. Разом з тим треба мати на увазі органічний взаємозв'язок і взаємозалежність реальних результатів здійснення даних задач у фактично неподільному процесі навчання і виховання.
Розділ 2. Спорт в системі соціальних явищ. Основні функції спорту
2.1. Конкретизація понять, що відносяться до спорту
Термін "спорт" неоднозначний і застосовується як у вузькому, так і в широкому значенні. До того ж у ряді мов цей термін набув вельми різне, а нерідко і вкрай невизначене значення (коли, наприклад, "спортом" називають і олімпійські ігри, і змагання в картковій грі, і ... розважальну прогулянку на яхті). Щоб уникнути непорозумінь і на користь точності професійної термінології фахівцю фізичного виховання потрібно дотримуватися наступних визначень, що відносяться до спорту [13, 425].
Спорт як діяльність власне-змагальна (вузьке розуміння спорту). В цьому значенні "спортом" правомірно називати лише ту діяльність, яка історично виділилася і оформилася (переважно у сфері фізичної культури) у вигляді змагань, безпосередньо направлених на демонстрацію досягнень у ній, ставши уніфікованим способом виявлення, порівняння і об'єктивної оцінки певних людських можливостей: сил, здібностей, уміння майстерно використовувати їх для досягнення мети змагання. В своєму сучасному вигляді така діяльність характеризується чітко вираженими ознаками, у тому числі: уніфікацією складу дій, умов їх виконання і способів оцінки досягнень, що закріплюється офіційними правилами, які в багатьох випадках набули міжнародного характеру; регламентацією поведінки тих, що змагаються, за принципами неантагоністичної конкуренції, що мають гуманну основу, що закріплюється офіційними і неофіційними нормами спортивної етики, ряд з яких теж набув міжнародного характеру, наприклад у вигляді відповідних положень Олімпійської хартії; організацією діяльності на основі системи змагань з послідовним зростанням рівня конкуренції і вимог до досягнень.
Залежно від особливостей предмету діяльності змагання виділяють різні види спорту. Окремий вид (або різновид) спорту – це, згідно сказаному, вид (або різновид) власне-змагальної діяльності, відмінний предметом змагання, зумовленим складом дій і способів ведення спортивної боротьби (спортивною технікою і тактикою), регламентом змагання і критерієм досягнень. Число видів і різновидів спорту в наш час, як відомо, вельми велике і продовжує збільшуватися. Результат змагання в більшості з них досягається на основі високоактивних рухових дій і тому у вирішальній мірі залежить від рівня розвитку рухових здібностей спортсменів. Такі види спорту мають, природно, пряме відношення до фізичної культури, входять до числа основних її компонентів. Разом з тим давно вже культивуються види спорту, які не є безпосередньо компонентами фізичної культури (наприклад, шахи і шашки). Саме звідси витікає значення розмежування понять "фізична культура" і "спорт" як частково співпадаючих, але в цілому не тотожних [21].
Широке розуміння спорту. Сформульоване визначення спорту як власне-змагальної діяльності не вичерпує, звичайно, всієї суті цього багатогранного соціального феномена, органічно включеного в цілу систему міжособових, міжколективних і глобальних міжлюдських відносин. В широкому значенні поняття "спорт" охоплює власне змагальну діяльність, спеціальну підготовку до неї, а також специфічні міжлюдські відносини і поведінкові норми, що складаються на основі цієї діяльності. В такому розумінні спорт є достатньо складним багатофункціональним і різноманітним явищем соціальної реальності, що займає неабияке місце у фізичній і духовній культурі суспільства. Він і надзвичайно дієвий засіб фізичного виховання, що дозволяє в максимальному ступені виявити функціональні можливості організму і багато разів збільшити їх, переступивши за уявні межі, і по-особливому дієвий чинник формування особистості, постійно стимулюючий до самовизначення і самоствердження; і засіб задоволення потреб в емоційно насиченому спілкуванні (включаючи і видовищні інтереси широких верств населення), і неабиякий чинник міжнародних контактів, і багато що інше. В сучасному суспільстві спорт набув чимале політичне, економічне та інше значення.
Одним з наймасовіших явищ в сучасному світі став спортивний рух – соціальна течія, в руслі якої відбувається залучення до спорту, його поширення і розвиток в суспільстві і світовій спільноті. В наш час він розширився до достовірно глобальних масштабів, ставши рухом інтернаціональним і загальнолюдським (рух "Спорт для всіх", що проходить під егідою ЮНЕСКО, олімпійський рух, інші форми міжнародного спортивного руху).