поступові, індивідуальні навантаження у межах можливостей тих, хто займається;–

підтримка й заохочення з боку державних та самодіяльних структур для підвищення мотивації до занять;–

просвітницька основа формування правильного розуміння принципів збереження здоров'я;–

оцінка, перевірка фізичного стану, рівня фізичної підготовленості та реакції на фізичне навантаження;–

наявність кваліфікованих, спеціально підготовлених фахівців [4].

Нині міжнародний рух "Спорт для всіх" охоплює понад 80 країн світу. У 1990 році в колишньому СРСР утворено асоціацію "Спорт для всіх". В Україні в останні роки піднімається питання про утворення національної федерації з такою назвою.

3.2. Досвід організації оздоровчої діяльності в зарубіжних країнах

Зарубіжні країни, залучені до міжнародного руху "Спорт для всіх", мають цікавий та різноманітний досвід організації оздоровчої діяльності.

У США Президентська Рада з фізичної підготовки і спорту сприяє розповсюдженню в країні руху "Спорт для всіх". За останні 25 років країною прокотився шквал "оздоровчих бумів", які спричинили активізацію оздоровчого бізнесу. Президентська рада є координаційним центром,; який скеровує діяльність навчальних закладів, клубів, центрів активного відпочинку, підприємств, популяризує спортивно-оздоровчу роботу серед населення.

У 1984 році Президентською Радою прийнято рішення про проведення щорічних загальнонаціональних тижнів перевірки фізичної готовності населення (травень). У 1985 році Конгрес США прийняв закон про підготовку спеціалістів в галузі формування навичок здорового способу життя.

Окрім Президентської Ради за спортивно-оздоровчу роботу відповідають: державні департаменти освіти, парків, державна агенція активного відпочинку при департаменті внутрішніх справ, державна агенція охорони здоров'я та ін. Працюють також понад 30 напівдержавних організацій, які здійснюють керівництво спортивно-оздоровчою діяльністю: асоціації, союзи, об'єднання. Прикладом таких організацій є Американський союз здоров'я, фізичної підготовки й активного відпочинку, національна асоціація активного відпочинку на виробництві. Активну роль у проведенні оздоровчої роботи серед населення відіграють громадські організації бойскаутів, герлскаутів та ін.

У США поширені комерційні оздоровчі програми, які впроваджують понад 13 тис. приватних спортивних клубів і товариств. Вони існують за рахунок членських внесків (від 30 доларів і вище) [4].

Урядові та державні чиновники США є прихильниками оздоровчих занять, тому що стежать за своїми зовнішністю та формою, від яких залежить кар'єра. Популярним в Америці є прислів'я: "Дорога у члени правління компанії лежить через спортивну роздягальню".

У США видається щороку близько 1200 книг з фізичного оздоровлення і понад 300 спортивних журналів. Трансляція спортивних телевізійних програм американським телебаченням складає 16 тис. год. на рік (для порівняння: у 1990 році в СРСР – 1 тис. год.).

Французька асоціація "Спорт для всіх" здійснює публікацію квартального спеціалізованого журналу тиражем 25 тис. екземплярів; організовує численні виставки, відеопокази, розв'язує завдання розробки та розповсюдження оздоровчих програм для клубів, проведення ігор та фестивалів, тижнів спорту, наукових досліджень. Тривалий час популярною в країні була оздоровча компанія під назвою "Три вісімки". Оздоровчі заняття складались із запливу на 80 м вільним стилем, забігу ла 800 м та турпоходу на 8 км. Програма передбачала залучення населення віком від 5 до 73 років [4].

У Німеччині, у рамках руху "Спорт для всіх", розповсюджено програму "Trimm" (термін морський, означає стійкість судна, спроможність триматися на плаву й ефективно рухатися). "Trimm" передбачає конкретні програми, що змінюються кожні 4 роки. Змагальні форми "Trimm" включають: біг, туризм, плавання, їзду на велосипеді, кеглі, футбол, стрільбу та ін. Змагання мають за мету залучення якомога більшої кількості учасників. У них не буває переможців та переможених – усі отримують однакові медалі. Для занять утворюються "Trimman-парки" в лісових та паркових зонах, стежки здоров'я, обладнані спеціальними пристроями, майданчиками, приміщеннями для відпочинку.

Різновидом занять "Trimm" є компанія " Trimming-130". Мається на увазі підвищення пульсу тих, хто займається, до 130 ударів за хвилину, що забезпечує оздоровчий ефект. У проведенні компанією використовуються 17 видів спорту.

У Бельгії популяризуються сімейні форми фізкультурних занять. Проводяться кампанії для сімей:–

"сімейний кілометр" (загальносімейна щоденна дистанція бігу, ходьби);–

комплекси вправ "Фіт-о-метр" (18 вправ чотирьох ступенів складності);–

комплекс "Спортива" (плавання + ходьба + їзда на велосипеді);–

інші.

У країні запроваджено активні пропагандистські заходи:–

конкурс на кращий шкільний твір спортивної тематики;–

призи за кращу радіо та телепередачу;–

призи організаціям та окремим особам за видатні досягнення у "Спорті для всіх";–

розробка типових програм діяльності для муніципалітетів;–

утворення "летючих бригад", які вирушають за викликом у ті місця, де необхідно провести фізкультурно-оздоровчий захід [4].

Цікавий досвід оздоровчої діяльності в рамках руху "Спорт для всіх" у Великій Британії. Завдання – залучити до занять 50 млн. британців додатково – розв'язувалось у два етапи:

На першому було організовано роботу цілодобової інформаційної служби, повідомлявся номер телефону, за яким усі бажаючі могли отримати інформацію про адреси клубів, де проводяться різноманітні заняття. Цей досвід мав успіх і продиктував потребу відкриття ще 400 таких інформаційних центрів.

На другому активно залучалися до занять жінки. Реклама розміщувалася в популярних жіночих журналах та газетах. Проводилася серія масових жіночих змагань [4].

У Голландії впроваджувалися програми "Спортреал" – спортивний активний відпочинок для всіх. Було утворено оргкомітет, 600 регіональних та місцевих комітетів, випущено набори ігрового інвентарю за доступними цінами. У деяких містах отримали розповсюдження "Паспорти загартування". Всі бажаючі мали змогу придбати абонементи на безкоштовне або зі знижкою відвідування спортивних центрів.

У Фінляндії прийнято закон, який вимагає наявність навколо кожного житлового комплексу бігової доріжки не менше 800 метрів завдовжки.

У Норвегії розповсюджено вищезгаданий рух "Тгітт". Статистика свідчить, що до нього залучено 2/3 населення. Основою руху є популярний у країні лижний спорт. Працює