їх досвід.
Основні функції Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму такі:
стратегічне планування сільського відпочинку в Україні;
презентація сільського відпочинку на внутрішньому та міжнародному ринках;
розробка й впровадження громадських стандартів якості;
забезпечення підготовки кадрів для організації сільського відпочинку;
рекламно-інформаційне забезпечення;
разом із місцевими органами самоврядування вирішення питань зайнятості сільського населення, поліпшення технічної інфраструктури та благоустрою сіл, а також збереження історико-культурної спадщини та довкілля. Керівництво Спілкою здійснюється Правлінням, яке складається з представників основних сільських відпочинкових регіонів України.
Друкований орган Спілки — журнал "Туризм сільський зелений", на шпальтах якого жваво дискутуються найбільш гострі проблеми законодавчого, економічно-фінансового, рекламно-інформаційного, організаційного забезпечення розвитку сільського зеленого туризму в Україні, аналізується зарубіжний досвід, висвітлюється агротуристичний потенціал окремих самобутніх країв нашої держави. У рамках журналу публікуються й методичні матеріали — "Порадник організатору відпочинку та власнику садиби", а також промоційні путівники агрооселями регіонів для українських туристів.
На регіональному та локальному рівнях інтереси суб'єктів сільського відпочинку представляють регіональні осередки (центри) сільського відпочинку. Вони здійснюють інформування про відпочинкові можливості регіонів, працюють над іміджем свого регіону та контролюють якість надання туристичних послуг сільськими господарями.
Нині регіональні осередки Спілки функціонують у 17 областях України. Серед кращих регіональних осередків назвемо такі:
Івано-Франківська обласна організація Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму;
Львівський обласний Центр сприяння розвитку сільського зеленого туризму;
Закарпатський обласний Центр розвитку сільського туризму;
Тернопільське обласне відділення Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму;
кластер сільського туризму "Оберіг";
Вінницький обласний осередок Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму;
Обласне об'єднання "Волинські перспективи";
Рівненський осередок Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму;
Київський обласний Центр сприяння розвитку сільського зеленого туризму;
Черкаський обласний Центр сприяння розвитку сільського зеленого туризму;
Петрушівський Центр сільського зеленого туризму "Соколиний хутір";
Харківське регіональне відділення Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму;
Полтавське регіональне відділення Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму;
Асоціація фермерів "Придунав'я";
Херсонське обласне відділення Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму;
Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Криму.
Результативність роботи регіональних громадських агротуристичних об'єднань проілюстуємо на прикладі функціонування Львівського обласного центру сприяння розвитку сільського зеленого туризму.
Типовим прикладом організації сільського зеленого туризму як галузі виступає досвід відновлення традицій сільського туризму на Жовківському Розточчі (Львівщина). У 1970—1980-х pp. це була, в основному, база для активних видів відпочинку. Як і в інших рекреаційних районах, у цей період сільські жителі реалізовували домашні продукти і дари лісу відпочиваючим. Разом з тим, на 1990-ті pp. припав динамічний ріст інтересу до цього району з точки зору релігійного (Крехівський монастир), екологічного (Заповідник "Розточчя" та Яворівський національний природний парк), міжнародного (сусідство з Польщею) туризму. Саме у цей період фіксується занепад рекреаційних баз на Розточчі. Тому ініціатива громадських організацій і місцевих органів щодо розвитку осередків сільського туризму була досить актуальною.
Відтак, зусиллями Львівської обласної спілки створюється Жовківський осередок сільського зеленого туризму з п'ятьма базовими пунктами — модельний полігон, на прикладі якого відпрацьовувалися механізми ринкової організації дозвілля у сільській місцевості, напрацьовувалися маркетингові та інвестиційні стратегії.
Станом на 2000 р. Жовківський осередок нараховував уже 20 сільських садиб, що були здатні обслуговувати близько 90—100 осіб. Обов'язковим елементом розвитку сільського туризму на Жовківщині були заняття і тренінги для організаторів туризму та власників агро-осель. У 1999 р. у першому туристичному сезоні прийнято 45 осіб з різних регіонів України, в тому числі учасників Всеукраїнського семінару з сільського туризму (травень 1999 p., Жовква).
Окремі акції організовувалися для туристичних груп із Польщі та Канади — сільські фестини. Зараз відроджується досвід запрошувати шкільні групи з різних регіонів України для ознайомлення з природою Розточчя, історією та культурою цього краю.
Організаційну структуру Жовківського осередку складають: регіональний організатор-координатор, організатори сільського туризму з числа представників сільради, вчителів та краєзнавців, а також два десятки власників агроосель. Охочих відпочити запрошують через оголошення у регіональній пресі, у всеукраїнському журналі "Туризм сільський зелений", через участь у туристичних ярмарках, а також співпрацю з туристичними фірмами. Передбачається підготовка буклетів у базових агротуристичних оселях, знакування пізнавальних піших маршрутів, у тому числі міжнародних, упорядкування та благоустрій сіл та довкілля.
Список використаної літератури:
Мирошниченко А. А. Аграрно-рекреационньїе зоньї в Украине. — Днепропетровск: Б.в., 1998. — 170 с.
Новіков В. М. Організація і розвиток соціальної сфери (зарубіжний і вітчизняний досвід). — К.: Ін-т економіки НАН України, 2000. — 246 с.
Нудельман В., Санжаровський І. Розробка Стратегії розвитку територіальної громади: загальні засади методики. — К.: Дата Банк Україна, 2002. — 232 с.
Основи маркетингу сільського туризму // Туризм сільський зелений (спецвипуск) — 2002. — № 2. — С. 23—30.
Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб. / За ред. проф. Ф. Д. Заставного. — К.: Знання, 2006. — 550 с.
Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Під заг. ред. проф. В. К. Федорченка / Київ, ун-т туризму, економіки і права. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 640 с.
Прокопишак К. Проблеми розвитку соціальної інфраструктури та відродження сіл Карпатського регіону. — Л.: Українські технології, 1997. — 176 с.
Психологияменеджмента / Под ред. проф. Г. С. Ни-кифорова. — 2-е изд. — X.: Гуманитарньїй центр, 2002. — 556 с.
Рииіи Ш., Мартин П. Управление мотивацией: Учеб. пособ. / Пер. с англ. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. — 399 с.
Розробка та реалізація Стратегій розвитку територіальних громад: вітчизняний досвід / За ред. С. Мак-сименка та ін. — К.: Дата Банк Україна, 2003. — 272 с.
Рутинський М. Й. Географія туризму України: Навч.-метод, посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп.