Важливим моментом у прояві стимулюючої функції є забезпечення якості туристського продукту й конкурентоспроможності підприємства. Туристські підприємства, реалізуючи різноманітні продукти за низькою або високою ціною, повинні забезпечити в тому та іншому випадку якісний рівень обслуговування. У цьому виражається найважливіший фактор конкурентоспроможності туристського підприємства.

Функція ціни як засобу більш раціонального розміщення виробництва тісно пов'язана зі стимулюючою функцією. Її суть найбільш повно проявляється на макрорівні, у розрізі окремих регіонів, галузей. В умовах конкуренції за допомогою механізму цін відбувається „переливання” капіталу у ті сектори економіки, у розвиток тих виробництв, де спостерігається висока норма прибутку. У першій половині 1990-х рр. ця тенденція різко виявилася в системі туризму, і процес продовжується дотепер, хоча ступінь інтенсивності створення нових фірм значно понизилася. Проте туризм як вид підприємницької діяльності є досить привабливою і прибутковою сферою бізнесу. Вона має великі потенційні можливості для вкладення капіталу й залучення іноземних інвестицій.

В умовах сучасної економіки масштаби переливу капіталів незначні. Розподільна функція ціни пов'язана з відхиленням від вартості під впливом ринкових факторів. Прикладом у цьому випадку можуть виступати підвищені роздрібні ціни на предмети розкоші й товари з високим іміджем. Доходи, отримані від їхньої реалізації, через акцизи, ПДВ й інші форми надходять у державний бюджет і служать джерелом формування фондів соціального призначення. Ціна виступає інструментом розподілу й перерозподілу національного доходу між галузями економіки, регіонами, фондами нагромадження й споживання, різноманітними соціальними групами населення.

За допомогою ціни вартість, що створюється, перерозподіляється між виробником, споживачем і державою. Туристські підприємства, реалізуючи виробничі продукти й послуги, беруть участь у вирішенні соціальних завдань держави двома шляхами: по перше, перерозподілом виручки від реалізації сприяють поповненню бюджету держави й відповідно споживчого кошика населення; по друге, забезпечують відтворення робочої сили засобом відпочинку, лікування й інших активних форм туристської діяльності.

Функція збалансованого попиту та пропозиції полягає у здійсненні через ціну зв'язків між виробництвом і споживанням, пропозицією та попитом. Ціни сигналізують про диспропорції у виробництві й обігу.

Інформаційна функція забезпечує доведення інформації про ціни до всіх суб'єктів ринку.

Формування ціни на товари й послуги являє собою складний процес ціноутворення. Ціноутворення - процес з встановлення, регулювання цін (тарифів) і контролю за застосуванням встановленого законодавством порядку ціноутворення суб'єктами цього процесу.

Основу ціноутворення становлять принципи — постійно діючі основні положення, що поширюються на всю систему цін, які лежать в її основі. Найважливішими принципами ціноутворення є:*

визначення основ державної політики в галузі ціноутворення;*

сполучення вільних і регулюючих цін (тарифів);*

розмежування повноважень суб'єктів ціноутворення з встановлення й регулювання цін (тарифів);*

установлення регулюючих цін (тарифів) на товари (роботу, послуги) на рівні, що забезпечує суб'єктам господарювання покриття економічно обгрунтованих витрат і отримання достатнього для розширеного відтворення прибутку з обліком державних дотацій й інших заходів державної підтримки;*

державний контроль за дотриманням діючого порядку ціноутворення, встановлених нормативів і регулюючих цін (тарифів).

За економічними ознаками всі ціни класифікуються на види й різновиди.*

Найважливіша класифікаційна ознака — залежність цін від сфери товарного обігу, що їх обслуговує. Тому ознаки цін поділяються на гуртові, закупівельні, роздрібні, що обслуговують зовнішньо торговий оборот, тарифи вантажного й пасажирського транспорту й тарифи на платні послуги населенню.

Ціна гуртова — ціна, за якою підприємство товаровиробник продає товар, продукцію гуртовими партіями (блок місць у готелі, чартер-блок місць авіакомпанії, оптова ціна на туристський продукт тур оператора та ін.).

Ціна закупівельна — ціна, за якою держава централізовано закуповує, наприклад, сільськогосподарську продукцію.

Ціна роздрібна — ціна (фіксована або вільна), за якою товар реалізується населенню. Фіксована ціна встановлюється органами ціноутворення, вільно формується господарюючими суб'єктами.

Ціни, що обслуговують зовнішньо торговий обіг, поділяються на ціну експорту (ціна товару для поставок на зовнішній ринок) і ціни імпорту (погоджена договірна ціна поставки або продажу товару). Зовнішньо торгові угоди створюються, як правило, на базі цін основних світових товарних ринків.

Тарифи вантажного й пасажирського транспорту — плата за переміщення вантажів і пасажирів, що стягується транспортними організаціями.*

В умовах ринку особливу роль грає така класифікаційна ознака, як ступінь свободи ціни від впливу держави при її визначенні. Залежно від цієї ознаки розрізняють вільні, регулюючі, фіксовані й максимальні ціни.

Вільна ціна — ціна, яка створюється під впливом попиту та пропозиції в умовах вільної конкуренції.

Регульована ціна — ціна, встановлена відповідними державними органами, що здійснюють регулювання ціноутворення, або обумовлена суб'єктом ціноутворення з обліком встановлення цими органами визначених обмежень. Вона може мати фіксовану або граничну величину.

Фіксована ціна — регульована ціна, встановлена суб'єктом ціноутворення у твердо вираженій грошовій величині.

Гранична ціна — регульована ціна, величина якої обмежена верхньою й (або) нижньою межею.

Найбільше застосування сьогодні мають вільні договірні ціни, встановлені учасниками товарообміну, а тому адекватні ринковій економіці. Однак перейти тільки на такі ціни не можна, і ніде у світі такого немає. Проте розширення вільного ціноутворення буде сприяти становленню ефективній ринковій економіці, розвитку конкуренції.*

Залежно від території дії розрізняють єдині ціни по всій країні й місцеві ціни.*

Залежно від термінів дії ціни