Як видно з наведених у таблицях даних, частка окремих складових у загальній структурі ціни на пропоновані тури різко відрізняється за-лежно від умов реалізації турпродукту.

У структурі ціни туру «Відпочинок у Словаччині» найбільша частка в структурі ціни належить проживанню (у вартість якого входить харчу-вання) — 72,67%; проїзд залізницею та екскурсійно-розважальні заходи дорівнюють рівним часткам — по 4,36%; трансфер — 1,45%. Найменшу частку становить вартість послуг страхування — 1,45%. Питома вага ко-місійної винагороди складає 15,70%, умовно-постійних витрат — 5,81%. Цей тур характеризується відносно невисокою ціною, оскільки для перевезення туристів використовується дешевий вид транспорту — залізничний.

У структурі ціни туру «Різдво в Парижі» найбільша частка в загальній структурі витрат належить авіаквитку — 53,24%; вартість проживання — 31,02% (з урахуванням вартості сніданку); вартість французької візи — 3,82%, страхових послуг — 0,93% та найменшу частку становить транс-фер — 0,58%. Питома вага комісійної винагороди складає 10,42%, а умовно-постійних витрат — 2,31%. Висока вартість даного туру зумовлена високою ціною на авіаквитки. Подорож літаком відріз-няється більшими зручностями, проте підвищує ціну на будь-який тур, що передбачає цей вид транспортного обслуговування.

Слід відзначити, що показник рентабельності реалізації туру як відношення прибутку до ціни туру є вищим для дешевого туру (7,27%), тоді як значення питомого прибутку в складі кожного туру є діаметрально протилежними (відповідно 25 та 55 у. о.). Тому більшого значення в туристичних фірмах набуває не рентабельність реалізації туру, а абсо-лютна величина питомого прибутку в розрахунку на один тур.

Таблиця 1.

Структура ціни пекідж-туру «Відпочинок у Словаччині» у розрахунку на одного туриста

Види витрат | Сума витрат, дол. США | Відсоток від ціни «брутто»

Проїзд залізницею | 15 | 4,36

Проживання (7 діб + 3-разове харчування) | 250 | 72,67

Страхові послуги | 5 | 1,45

Трансфер | 5 | 1,45

Екскурсійно-розважальні заходи | 15 | 4,36

Комісійна винагорода, в т. ч.: | 54 | 15.70*

умовно-постійні витрати | 20 | 5,81*

прибуток (з урахуванням податку на прибуток) | 25 | 7,27*

ПДВ з комісійної винагороди | 9 | 2,62

Усього ціна («брутто») | 344 | 100,00

При розробці ціни на туристичний продукт, який ревізуватиметься через посередників, враховують загальний розмір комісійної винаго-роди туроператора та комісійні винагороди посередників.

Таблиця 2.

Структура ціни туру «Різдво в Парижі» у розрахунку на одного туриста

Види витрат | Сума витрат, дол. США | Відсоток від повної ціни

Авіаквиток | 460 | 53,24

Проживання (7діб+ сніданок) | 268 | 31,02

Страхові послуги | 8 | 0,93

Французька віза.. | 33 | 3,82

Трансфер | 5 | 0,58

Комісійна винагорода, в т. ч.: . | 90 | 10.42*

умовно-постійні витрати | 20 | 2,31*

прибуток (з урахуванням податку на прибуток) | 55 | 6,37*

ПДВ з комісійної винагороди | 15 | 1,74

Усього ціна («брутто») | 864 | 100,00

Практика вітчизняного туристичного бізнесу розрізняє такі види комі-сійних винагород:

1. Комісійна винагорода туроператорів, що розробляють програми турів та реалізують їх самостійно або через посередників — 15 - 30% від ціни «нетто».

2. Роздрібна комісійна винагорода, що виплачується турагентам, які реалізують тури — 5 - 10% від ціни «нетто».

3. Комісійна винагорода інших посередників між туристом та готелем, екскурсійним бюро, розважальним закладом тощо — від 5% до 15% від ціни «нетто», з врахуванням обсягу реалізації послуг.

Залежно від умов агентських угод між туроператором та турагентами, договорів та контрактів туроператора з виробниками послуг, туристичні фірми формують свої доходи та прибутки за рахунок виплаченої їм комісійної винагороди або за рахунок надбавок до договірних цін.

У практиці іноземних туристичних фірм такі надбавки мають назву «margin» (маржа) і складають 15 - 25% від ціни «нетто», за якою туроператори розраховуються з авіакомпаніями, готелями та іншими вироб-никами туристичних послуг. Маржа використовується для покриття власних витрат туристичної фірми та формування її прибутку.

Як і у міжнародній практиці, ціну — «нетто» вітчизняна туристична фірма повинна повністю сплатити виробникам туристичних послуг. Ціна — «брутто» включає комісійну винагороду на користь туристичної фірми. При розрахунках туроператору переказується сума з вирахуван-ням комісійної винагороди на користь туристичного агентства. Комі-сійні, як правило, становлять:*

Турагента — 5 - 10%;*

Туроператора — 15 - 25%.

Розрахунок загального планового обсягу маржинального доходу туристичної фірми необхідний для того, щоб визначити, чи зможе підприємство покрити постійні витрати та чи залишаться в нього кошти для формування прибутку. Маржинальний дохід необхідно визначати окремо по кожному турпродукту, тому що тури нерівноцінні за своєю вартістю, різною є сума змінних витрат, які відносяться на собівартість туру. Складність планового розрахунку полягає в тому, що на момент розрахунку важко визначити, які саме тури користуватимуться най-більшим або найменшим попитом у плановому році, отже виникає необхідність прогнозування кон'юнктури ринку туристичних послуг. Загальний обсяг маржинального доходу туристичного підприємства визначається як різниця між виручкою від реалізації туристичної про-дукції й прямими змінними витратами.

Маржинальний дохід від організації туру в розрахунку на одного ту-риста розраховується за формулою:

Дм = Ц - С,

де Дм — маржинальний дохід у розрахунку на одного туриста; Ц - ціна туру («брутто»); С — обмежена собівартість туру (ціна «нетто»).

Такий аналіз є одним із стандартних прийомів, які застосовуються у бізнес-плануванні для обгрунтування ефективності інвестиційних проектів туристичних фірм, у тому числі для визначення обсягу беззбиткової діяльності, діяльності в зоні прибутковості,