заборону нищівних рубок на гірських схилах Закарпатського регіону. Однак з боку держави до цього часу конкретно не зроблено нічого. Тоді було вирішено провести форум на території Уманського національного природного парку, що є частиною Міжнародного біосферного резервату "Західні Карпати". Понад 40 учасників, серед яких науковці, представники природоохоронних і громадських екологічних організацій, органів місцевого самоврядування, управлінь екології, журналісти ("Дзеркало тижня", "НТА", "Інтер", "За вільну Україну") із чотирьох областей України (Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької) після довгих дискусій та обговорень проблем Карпатського регіону реалій знайшли спільні погляди на їх розв'язання. Об'єднавшись у спільній меті – стабілізувати ситуацію в Карпатському регіоні – учасники створили нову організацію – Карпатський Екологічний Форум, інформація про який є на сайті "Заповідні території Українських Карпат" (www.carpathians.org.ua). Переконати владу, що розвивати туризм значно прибутковіше і перспективніше, аніж вирубувати ліс – ось надмета створеної організації. Адже хто відвідуватиме лисі Карпати?
Завжди лишається надія... Екологічні проблеми Карпат, зумовлені інертністю населення. Неосвіченість чиновників. Інформаційна блокада екологічних проблем. Це все – причини головного болю учасників Карпатського Екологічного Форуму "Майбутнє Карпат в наших руках".
Нижче наводиться динаміка видатків на ведення лісового господарства за рахунок джерел фінансування.
Рис. . Динаміка видатків на ведення лісового господарства
Також Карпати потерпають від пестицидів. Сьогодні жодна структура країни не володіє точною інформацією про кількість та місця зберігання отрутохімікатів у Карпатах, адже щороку виявляються нові місця розташування пестицидів. На цьому наголосила у розмові з кореспондентом Укрінформу регіональний координатор журналістської громадської екологічної організації WETІ (Львів) Ганна Гопко. І у неї є вагомі докази, щоб так стверджувати
На засіданні "круглого столу" на тему "Громадська обізнаність та пріоритетні напрямки інформаційно-просвітницької діяльності щодо вирішення проблем стійких органічних забруднювачів в Україні", який нещодавно відбувся в Києві, її виступ був найбільш змістовним і яскравим. Ганна Гопко поділилася досвідом проведення інформаційної кампанії "Карпати без пестицидів". Маршрути волонтерів, сповнених рішучості звільнити Карпатський регіон від токсичних речовин, пролягли по чотирьох гірських областях України – Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській та Закарпатській. У сільських місцевостях активісти розмовляли з населенням, вели роз'яснювальну роботу щодо отрутохімікатів, що часто-густо зберігалися просто неба поблизу пасовиськ і полів, розповідали про шкоду, яку вони завдають здоров'ю людей та довкіллю, збирали інформацію про кількість та місця зберігання стійких органічних забруднювачів.
В Українських Карпатах, зазначила Ганна Гопко, є понад 400 тонн непридатних до використання пестицидів, що містяться в занедбаних складах, а інколи – і просто неба. Деякі з них розташовані навіть на природоохоронних територіях. Відомі непоодинокі випадки забруднення довкілля, отруєння людей через їх непоінформованість та неосвіченість стосовно шкідливого впливу отрутохімікатів. Окрім цього, непридатні до використання пестициди в Карпатах – перешкода розвитку екотуризму, що є найперспективнішою можливістю економічного відродження регіону.
Звичайно, Карпати без пестицидів – це доволі далека перспектива, але вже сьогодні ми можемо зробити деякі кроки на шляху до цього, вважає Ганна. Перш за все, відмовитися від використання їх у Карпатському регіоні, здійснювати контроль за незаконним ввезенням на територію Карпатського регіону непридатних до використання пестицидів з інших країн, областей, забезпечити інформування громадськості та підвищення рівня її обізнаності тощо.
На думку ініціаторів проведення інформаційної кампанії "Карпати без пестицидів", необхідно залучати населення до виявлення невідомих місць зберігання пестицидів, активізувати громадський рух з метою створення тиску на владні структури, встановити громадський контроль за інвентаризацією та контейнеризацією виявлених отрутохімікатів. Ганна Гопко вважає, що необхідно оголосити Карпатський регіон зоною без пестицидів на міждержавному рівні, адже Карпати – це природна скарбниця всесвітнього значення. Займаючи площу більшу, ніж Альпи, вони є домівкою для найчисленніших популяцій у Європі бурих ведмедів, вовків, рисей. Українська частина Карпат становить 10,3 відсотка від загальної площі цієї гірської системи. Серед важливих екологічних проблем – нещадна експлуатація гірських лісів, незаконна їх вирубка, скиди неочищених стоків у ріки басейну Дунаю та Дністра, зростання інтенсивності проходження повеней на Закарпатті, масове всихання смереки, висушування заболочених територій, зменшення чисельності оленя і косулі, зникнення бурого ведмедя...
Всі ці проблеми, на думку Ганни Гопко, зумовлені бюрократизмом та інформаційною блокадою екологічної інформації.
Однак нещодавно пройшло інтерв'ю щодо населення Карпат Більше половини учасників інтерв'ю вважають, що населення Карпатського регіону в цілому інформовано про екологічну ситуацію в області свого постійного проживання. В той же час, 6 респондентів дотримується негативної оцінки щодо рівня обізнаності громадян про стан природного довкілля .
До речі, впродовж останніх років в середовищі політичних партій та громадських організацій національно-демократичного спрямування сформувалась традиція відзначення чергової річниці державної незалежності України та інших визначних дат масовим сходженням на гору Говерла.
На жаль, подібне висловлення патріотичних настроїв призводить до негативних екологічних наслідків – витоптується рослинність, руйнується поверховий шар ґрунту, на схилах залишаються десятки кубометрів сміття. Належним чином дотримуватись відповідних природоохоронних норм і правил під час цих заходів практично неможливо, та й рівень екологічної культури більшості любителів подібних святкувань, як показує досвід попередніх років, є вкрай низьким. Представники екологічних служб і місцеві Зелені змушені докладати величезних зусиль щодо мінімізації шкоди завданої довкіллю – лише минулого року для вивезення сміття зібраного ними на Говерлі після чергової річниці знадобилось три вантажні машини, – але відновити рослинний покрив на окремих ділянках вже практично неможливо. Тим часом, ерозія ґрунтів та невпинне скорочення рослинності і без того є гострою проблемою для регіону і нині загрожують Карпатам необоротними наслідками, руйнуванням екосистеми.
Українці пишаються Говерлою, але як