Не дивлячись на свою масивність, ратуша органічно ввійшла в архітектурний ансамбль Львова, а її вежа стала символом міста. Висота вежі 65 м. У 1852 р. на ній було встановлено годинник. До нього ведуть 400 сходинок. Діаметр циферблата 3 м, довжина великої стрілки 2 м 15 см. Вхід у ратушу стережуть два леви. Вони тримають щити з гербом міста.

В основу герба Львова покладена печатка галицьких князів. На гербі – міські ворота з вежами, які свідчать про оборонну могутність Львова, грати воріт підняті – це говорить про гостинність городян, а від непроханих гостей вхід у місто стереже лев.

Сьогодні Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України. У ньому багато музеїв, картинних галерей, театральних та музичних труп. Величний Львівський театр опери та балету має надзвичайно насичений сезон [15].

У Львові розташовані 12 закладів вищої освіти, він має справедливо заслужену репутацію міста з високим рівнем освіти. Саме тут знаходиться один з найстаріших у Центральній Європі та перший заснований в Україні університет.

Проте Львів славиться не лише як культурний та освітній центр, він є також центром розвинутого підприємництва.

Розділ. 2. Культурно-історичні місця Львова

2.1. Музеї Львова

2.1.1. Львівський історичний музей

м. Львів. пл. Ринок, 6 (тел/факс 74-33-04) – дирекція;

пл. Ринок, 6 (тел. 72-06-71) – головний музей, виставка "Історичні коштовності";

пл. Ринок, 24 (тел. 72-08-74) – експозиція відділу історії стародавнього світу і середніх віків;

пл. Ринок, 4 (тел. 72-06-71) – експозиція відділу нової і новітньої історії, виставки "Воєнно-історичні пам'ятки України", "Історія української діаспори"

Львівський історичний музей – один із найстаріших та найбагатших музеїв України, який з 1893 року свого заснування сформував майже 330-тисячну збірку видатних історико-мистецьких пам'яток національного та світового значення, запрошує ознайомитися з його експозиціями і виставками, розташованими в уні-кальних будівлях архітектурного ансамблю історичного середмістя Львова [16].

Експозиція музею знайомить з історією Львова, галицьких земель від найдавніших часів до наших днів.

Історичний музей розташований в пам'ятках архітектури 16-18 ст.ст.. – будинках №4, 6, 24 на пл.. Ринок, в колишньому міському Арсеналі. На пл. Ринок, 6 знаходиться перлина архітектурного ансамблю центральної частини Львова – будинок Корнякта. Збудований він у 1580 р. за проектом італійця Петра Баріона для грецького купця Костянтина Корнякта. В цьому будинку в так званих Королівських залах, розміщена виставка історичних коштовностей.

Його колекцію складає понад 320 тис. музейних предметів: збірки археології, нумізматики, зброї, годинників, живопису, графіки, меблів, порцеляни, старовинних орденів і медалей тощо.

Єдина в Україні унікальна триярусна ренесансна аркада-лоджія, розташована в подвір'ї палацу, побудованого у 1580 р. архітекторами Петром Барбоном і Павлом Римлянином для грецького купця Костянтина Корнякта. Сьогодні в палаці знаходиться експозиція, виставкові та службові приміщення Львівського історичного музею [16].

Італійський дворик сьогодні використовується як своєрідний культурно-мистецький центр з проведення театральних і музичних фестивалів, конкурсів, концертів, презентацій виставок та інших камерних мистецьких заходів. У кав'ярні можна завжди отримати незрівнянну насолоду від запашної кави, зачаруватися доброю музикою в живому виконанні.

У так званих королівських залах палацу Корнякта, який у ХVІІІ ст. використовувався як резиденція польського короля Яна ІІІ Собеського, розгорнута виставка "Історичні коштовності".

Виставка презентує унікальні пам'ятки XVII-XVIII ст. з фондових збірок музею – меблі, живопис, старовинні годинники, музичні інструменти, художні вироби зі скла і порцеляни, рідкісні ордени та відзнаки. Окремим комплексом експонується колекція європейського художнього срібла періоду історизму та модерну (др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст.). На особливу увагу заслуговують пред-ставлені тут срібні пам'ятки історії Львова; серед них – церемоніальний ланцюг президентів міста, виконаний львівським ювеліром Яном Яжиною у 1892 р. [16]

Музичний салон – конференц-зал музею. Надається українським та зарубіжним юридичним і фізичним особам для проведення разових або циклових наукових, мистецьких, культурно-просвітницьких та громадських заходів.

Створені при музеї Львівське товариство Ріхарда Вагнера і Ротарі Клуб "Львів-Леополіс" проводить тут камерні концерти класичної та сучасної музики, творчі зустрічі, мистецькі вечори, презентації, семінари, лекції, влаштовують виставки, різноманітні доброчинні акції.

2.1.2. Музей історії релігії (Львів)

Львівський музей історії релігії (колишня назва Музей релігії та атеїзму) має спеціалізовану бібліотеку релігієзнавчого профілю, аналогів якої у державі не існує. Серед 150 тисяч примірників – праці теологів Київської, Львівської, Санкт-Петербурзької та Московської духовних академій і їх періодичні видання, церковно-релігійна література католицьких інститутів Італії, Німеччини, Австрії, Франції і Польщі, збірка релігійних видань часів Кримського ханства, зібрання творів видавництва УКУ в Римі. Більшу половину книжкового фонду займають книги іноземними мовами (200 – англійською; 2000 – французькою; 2000 – німецькою; 1500 – латиною; 3000 – польською та ін.) Бібліотека має рідкісну збірку давньоукраїнської книги (300 прим.) за 826-1910 рр., а також такі рідкісні видання як "Католицька енциклопедія", "Енциклопедія православ'я"; видання краківського Ягеллонського університету, німецькі лютеранські видання (1868-1900 рр.), французькі видання Парижа, Ліона; а також енциклопедія Брокгауза-Ефрона; енциклопедичний словник "Гранат", дореволюційні видання "Вселенная и миръ", "Чъловечество" та ін. У фонді бібліотеки – 300 книг жидівської літератури на івриті та ідиші. З неї велику частину складають окремі розділи Танаха, Вавілонського Талмуду, Султан-Аруха, збірники молитов та література на івриті. Унікальними є рідкісні книги "Махзор. Святкові молитви" (1907), "Микраот Гдолот" (1876) та ін. Величезну частину книжкового фонду займає давня періодика, яку відносять до рідкісних видань: "Міръ Божій", "Отдых христианина", "Свът", "Богословская мысль", "Слово пастыря",