показали, що ікона написана в XVI ст. Нині вона зберігається в Ґданську, в костьолі Матері Божої Звитяжної.
Частина монастиря зайнята обласним архівом. Трапезна використовується за прямим призначенням поліграфічним училищем. А в костьолі та другій частині монастиря в 1972 р. після ґрунтовної реставрації приміщень був відкритий Музей історії релігії та атеїзму (нині – історії релігії). Зараз музей займає приміщення частини монастиря, а храм віддали віруючим.
Висновки
Львів (рос. Львов, польс. Lwуw, лат.Leopolis, нім. Lemberg, з 1772 по 1918 – назва – Лемберг) – місто на заході України, обласний центр Львівської області з населенням понад 850 000 чол.
Перші письмові згадки відносяться до 1256 р. Місто засновано князем Данилом Галицьким, та названо на честь його сина – Лева. У 2006 році Львів святкуватиме свою 750-ту річницю.
Історичний центр Львова занесений до списку Об'єктів Світової Спадщини ЮНЕСКО.
Львів розташований на стику Львівського нагір'я, горбкуватого Розточчя і низинного Побужжя, на відстані біля 80 км. від кордону з Польщею.
Місто розташоване на горбах, середня висота над рівнем моря – 289 метрів. Найвища точка міста – гора Високий Замок (409 м над рівнем моря).
Історично Львів був збудований на річці Полтві (притока Буга), але в ХІХ ст. її пустили через головний міський колектор (зараз це під проспектами Шевченка, Свободи та Чорновола).
Старовинний Львів був одним з головних і найбільших міст Галицько-Волинського князівства, Речі Посполитої, Австро-Угорської імперії.
Заснування Львова і першу згадку про нього знаходимо в Галицько-Волинському літописі (1256 р.). Місто, назване королем на честь свого сина Лева, було важливою фортецею на шляху від зруйнованого ордами Батия стародавнього Галича до новозаснованої столиці Холм.
Львів у добу середньовіччя невпинно зростав і забудовувався. Крім цього, місто залишалося також і фортецею, яка не раз відбивала напади ворожих військ (найчастіше турків і татар), пережила облогу військами Богдана Хмельницького, відкупилася від турків у 1672, які тоді були союзниками Дорошенка і була здобута шведськими військами.
Водночас Львів відігравав значну роль у розвитку середньовічної культури. У XV-XVIII ст. тут існувало кілька шкіл при церковних братсвах, костьолах, монастирях; серед них – братська школа, з якою пов'язано багато імен видатних діячів української культури XVI-XVII ст. Заснований у 1661 р. Львівський університет був одним із найстаріших у Центральній Європі і першим на українських землях вищим навчальним закладом. Перші на Україні друковані видання "Апостол" і "Буквар" були видані також у Львові першодрукарем Іваном Федоровим.
У просторі Львова велося житлове будівництво "бюрґергаузен", або, як говорили галичани, міщанського дому. Це здебільшого два- та триповерхові будинки, прямокутні у плані, часто з внутрішнім подвір'ям. Логічна, чітка система розподілу приміщень добре прочитувалася на фасадах: у горизонтальному поділі, ритмі вікон, акцентах головного входу і балкона з консолями у формі голови лева або листя аканту.
На гладких поверхнях – скульптурні рельєфи традиційної античної тематики, а частіше – галицька купецька емблематика: Меркурій, дельфіни, роги достатку як побажання успіхів господареві-торговцю. У нішах – святі патрони-покровителі. Мир і добробут символізували зображення улюблених у народі мотивів голуба й голубки, квітів, інколи цілих жанрових сцен пір року: оранка у полі – весна, літо – жнива, осінь – біління полотна, зима – весілля. Частина таких будинків збереглася до нашого часу і дивує простотою та продуманістю.
Однією із своєрідних сакральних Львова – вірменський собор Успіння Пресвятої Богородиці (Вірменська Церква), збудований у 1363-1370 роках переселенцями із стародавньої вірменської столиці Ані.
Література
Игнатенко A.M. Рекреационно-териториальные системы: научные основы развития и функционирования. – К.: УМК, 1989. – с.51-54.
Игнатенко A.M., Руденко В.П. Природно-ресурсный потенциал территории. Географический анализ и синтез. – Львов: Вища школа, 1986. – 157 с.
Игнатенко Н.Г., Руденко В.П. Природно-ресурсный потенциал территории. – Львов: изд. ЛГУ "Вища школа", 1986. – 161с.
Квартальков В. Іноземний туризм. – М., 2002.
Котляров Е.А. Географія відпочинку і туризму. Формування і розвиток територіальних туристичних комплексів. – М., 1978. – 239 с.
Крачило Н.П. Географія туризму. – К., 1987. – 208 с.
Крачило Н.П. Основи туризмоведення. – К., 1980. – 177 с.
Луцишин Н.П., Луцишин П.В. Економіка й організація міжнародного туризму. – Луцьк, 2003.
Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів "Намисто Славутича" / Т.П. Науменко, С.В. Грибанова, О.П. Дорошкота ін. – К., 1998. – 401 с
Романов B.C. Міжнародний туризм. – М., 2002.
Туристично-краєзнавчі дослідження. – К.: ФПУ, Інститут туризму, 1998. -Вип. 1, ч. 2. – 360 с.
Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні: Навч. посіб. / Передм. В.А. Смолія. – К.: Вища шк., 2002. – 195 с.
http://www.city-adm.lviv.ua.
http://uk.wikipedia.org/w/index.php.
http://www.mediawiki.org/
http://www.city-adm.lviv.ua/msgboard/?lang=uk
http://www.city-adm.lviv.ua/advboard/?view=1
http://www.city-adm.lviv.ua/guestbook/index.php3?view=1